Стратегія і тактика фінансового менеджменту

 

Успішна реалізація фінансового менеджменту на підприємстві забезпечується шляхом вибору фінансової ідеології.

Фінансова ідеологія підприємства (financial ideology of company) – система основотворчих принципів здійснення фінансової діяльності підприємства, яка визначається його “місією” (метою функціонування) та фінансовим менталітетом його засновників та менеджерів. Фінансова ідеологія підприємства реалізується у фінансовій стратегії та політиці по окремим аспектам фінансової діяльності.

Фінансова стратегія (financial strategy) – виходячи з фінансової ідеології, сформована система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства та найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Фінансова стратегія є складовою загальної стратегії економічного розвитку підприємства і підпорядкована останній. Разом з тим, фінансова стратегія сама суттєво впливає на формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Якщо основна мета загальної стратегії підприємства – забезпечення високих темпів економічного зростання та підвищення конкурентної позиції - залежить від тенденцій розвитку відповідного товарного ринку, то фінансова стратегія залежить від тенденцій розвитку фінансового ринку, які можуть не співпадати. В такому випадку фінансова стратегія корегує загальну стратегію підприємства.

Послідовність формування фінансової стратегії як складової фінансової політики підприємства включає наступні етапи:

· Визначення загального періоду формування фінансової стратегії, який залежить у першу чергу періоду формування загальної стратегії підприємства та рівня передбачуваності розвитку економіки та фінансового ринку в цілому. В сучасних умовах цей період не перевищує 3-х років.

· Визначення стратегічних цілей фінансової діяльності, головна мета якої – максимізація ринкової вартості підприємства. Система стратегічних цілей повинна забезпечувати формування достатнього об’єму власного капіталу, оптимізацію структури активів та задіяного капіталу, мінімально можливого рівня фінансового ризику господарської діяльності. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності відображається у системі відповідних стратегічних нормативів.

· Розробка фінансової політики по окремим напрямкам фінансової діяльності. Цей процес базується на загальній фінансовій ідеології підприємства та системі цільових стратегічних нормативів.

· Конкретизація показників фінансової стратегії по періодам реалізації. Це забезпечує динамізм системи стратегічних нормативів та синхронізацію її показників у часі.

· Оцінка розробленої фінансової стратегії за рядом параметрів::

• узгодження фінансової стратегії підприємства із загаль­ною стратегією його розвитку (виявляється ступінь узгодження цілей, напрямів та етапів у реалізації фінансової стратегії);

• узгодження фінансової стратегії підприємства з передба­ченими змінами зовнішнього фінансового середовища (визначається, якою мірою розроблена фінансова стратегія відповідає прогнозному розвитку економіки країни та змінам кон'юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів);

• внутрішня збалансованість фінансової стратегії (визначається, якою мірою узгоджуються між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності; наскільки вини кореспонду­ють зі змістом фінансової політики з окремих аспектів фінансової діяльності; якою мірою узгоджені між собою за напрямами і в часі заходи з забезпечення реалізації фінансової стратегії);

• можливість реалізації фінансової стратегії (розглядаються потенційні можливос­ті підприємства у формуванні власних фінансових ресурсів, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їх технічної оснащеності з позицій завдань реалізації фінансової стратегії);

• оптимізація рівня ризиків, пов 'язаних з реалізацією фінансо­вої стратегії (визначають, якою мірою рівень прогнозних фінансових ризиків забезпечує достатню фінансову рівновагу в проце­сі розвитку підприємства, чи не загрожує втратами і генеруванням банкрутства а також чи відповідає фінансовому менталітету влас­ників та відповідальних фінансових менеджерів);

ефективність розробленої фінансової стратегії (оцінка на підставі прогнозних фінансових розрахунків та нефінансовіих результатів – зростання ділової репутації підприємства; підвищення рівня управління фінансовою діяльністю структурних його підрозділів (у процесі створення «центрів відповідальності»); підвищення рів­ня матеріальної і соціальної забезпеченості фінансових менедже­рів (за рахунок ефективної системи їх матеріального стимулю­вання за результатами фінансової діяльності; більш високого рів­ня технічного оснащення їх робочих місць).

Розробка фінансової стратегії дозволяє приймати ефективні управлінські рішення по розвитку підприємства.

Стратегічний фінансовий менеджмент являється управлінням ін­вестиціями і передбачає: фінансову оцінку проектів вкладення капіталу; відбір критеріїв прийняття інвестиційних рішень; вибір оптимального варіанта вкладення капіталу; визначення джерел фінансування.

Залежно від досягнутого рівня фінансової стійкості суб'єкти господарювання можуть обирати орієнтиром одну з трьох базо­вих стратегій фінансового розвитку.

1. Стратегія подолання нестійкості фінансової системи підприємства, або стратегія виживання, до якої вдаються в умовах економічної кризи, нестабільності та інфляції, і у випадку, коли показники фінансово-господарської діяльності підприємства набувають стійкої тенденції до погіршення.

1. Стратегія підтримки фінансової стійкості або стабілізації, що застосовується в умовах нестабільних обсягів продаж і прибутку, переважно у галузях зі стабільною економікою.

2. Стратегія розвитку або стійкого зростання, що свідчить про прагнення підприємства до збільшення обсягів реалізації, підвищення рентабельності та покращання інших показників фінансового стану.

У рамках згаданих вище базових стратегій виживання, стабілі­зації та розвитку можуть реалізуватися різні стратегічні альтерна­тиви управління фінансами залежно від загальної стратегії еконо­мічного розвитку підприємства.

Фінансова політика (financial policy) – форма реалізації фінансової ідеології та фінансової стратегії підприємства в межах окремих аспектів його фінансової діяльності. На відміну від фінансової стратегії в цілому, фінансова політика розробляється лише по окремим напрямкам фінансової діяльності підприємства, з метою забезпечення ефективного управління досягненням головної стратегічної мети цієї діяльності. Фінансова політика включає багато складових:

· політика управління капіталом включаючи формування структури капіталу; управління власним і позиковим капіталом в т. ч. дивідендна політика, кредитна політика тощо;

· інвестиційна політика щодо реальних інвестицій капітального і інноваційного характеру та фінансових інвестицій;

· політика управління активами в т.ч. фінансування активів, формування оптимальної структури, управління за видами оборотних і необоротних активів: дебіторською заборгованістю, запасами, грошовими коштами, основними засобами та необоротними нематеріальними активами

· політика управління грошовими потоками за видами: операційними, інвестиційними, фінансовими, управління витратами, прибутком та його складовими, амортизаційна політика;

· політика управління фінансовими ризиками з проблем уникнення, диверсифікації, хеджування;

· облікова, контрольно-аналітична, планова політика;

· політика антикризового управління включаючи запобігання кризи, стабілізацію, санацію та забезпечення економічного зростання підприємства.

З метою забезпечення перспектив розвитку підприємства та реалістичності програм зміст фінансової політики на підприємстві має містити:

v розробку науково обґрунтованих цілей функціонування та розвитку фінансів підприємств;

v побудову й використання відповідного фінансового механізму підприємства;

v здійснення практичних дій, направлених на досягнення поставленої мети та розроблених цілей.

О основні етапи реалізації фінансової політики підприємства:

І. Перший етап полягає у визначенні мети, цілей та основних задач фінансової політики. Він залежить від ряду факторів: мети створення підприємства, форми власності та організаційно-правової форми, розміру підприємства і його власного капіталу, галузевої ознаки, місця на ринку (монопольне, спеціалізоване, багатопрофільне), виробничо-технічної характеристики і структури, стадії життєвого циклу (створення, розвиток, поділ на дочірні підрозділи, загроза чи банкрутство підприємства). Визначення загального періоду формування фінансової стратегії як складової загальної стратегії підприємства (яка має певний період). Важливо передбачити розвиток економіки в цілому та сегментів ринку де підприємство здійснюватиме свою діяльність, дослідити зовнішнє фінансове середовище та кон’юнктуру фінансового ринку.

ІІ. Другий етап реалізації фінансової політики полягає у створення відповідного, адекватного фінансового механізму, що єнайбільш динамічною частиною фінансової політики. Він залежить від використання елементів фінансового механізму, форм і методів формування, організації фінансів, ринку цінних паперів, правового поля в державі, поєднання директивного і регулюючого видів фінансового механізму, реагує на всі зміни у суб’єктів фінансових відносин (вирішення різних задач).

Наступним кроком є формування системи стратегічних цілей фінансової діяльності для підвищення економічного і соціального розвитку підприємства та максимізації його ринкової вартості. Система стратегічних цілей повинна включати конкретні фінансові показники для забезпечення достатнього обсягу власних фінансових ресурсів, оптимізацію структури капіталу (середній темп зростання власного капіталу за рахунок власних джерел, рентабельності, мінімальної його частки в загальному обсязі капіталу) та активів (співвідношення оборотних і необоротних, мінімальний рівень грошових ресурсів і самофінансування), прийнятного рівня фінансових ризиків (граничний рівень) у розрізі основних напрямів господарської діяльності підприємства. У процесі конкретизації цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації забезпечується динамічність цільових стратегічних нормативів і їх узгодженість в часі з показниками загальної стратегії (зовнішня) та внутрішня за основними з них між собою. Етап розроблення фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності є найбільш важливим і багаторівневим, оскільки, визначає не тільки загальні структурні елементи а й їх складові. Так, в складі політики управління капіталом розробляється політика формування структури капіталу, політика управління власним і позиковим капіталом. У свою чергу політика управління власним капіталом може включати як самостійні блоки політику управління окремими його видами.

ІІІ. Третій етап полягає в побудові системи управління, яка забезпечить здійснення практичних дій направлених на досягнення поставленої мети, що пов’язана з практичним застосуванням фінансового механізму підприємства і підпорядкована фінансовій стратегії і тактиці. Саме на цьому етапі відбувається прямий вплив фінансової політики на економіку підприємства. Реалізація фінансової політики можлива лише якщо кожен етап є відповідним й адекватним: поставленій меті – адекватний фінансовий механізм, фінансовому механізму – відповідна система органів управління (фінансово-економічний апарат підприємства). Також необхідно розробити систему організаційно-економічних захо­дів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії. У ній передбачається формування на підприємстві «центрів відповідальності» різних типів; визначення прав, обов'язків та міри відповідальності їх керівників за результати фінансової діяльності; розроблення системи стимулювання працівників за їх внесок у підвищення ефективності фінансової діяльності. Завершальним кроком є оцінювання ефективності розробленої фінансової стратегії за рядом параметрів.

Всі етапи реалізації фінансової політики взаємопов’язані і взаємообумовлені. Тобто фінансова політика включає в себе формування як фінансової стратегії так і фінансової тактики.

На відміну від фінансової стратегії, тактичне управ­ління фінансами спрямовано на забезпечення відшкодування по­точних витрат за рахунок отриманих доходів, регулювання обся­гу поточних грошових виплат. Тобто фінансова тактика орієнтована на забезпечення самоокупності діяльності, має включати процес планування, прогнозування, мобілізації та розподілу капіталу, визначення фінансових ризиків та факторів, що впливають на прибуток та показники фінансового стану підприємства. Вирішаль­на роль відводиться ефективності використання наявних грошо­вих коштів у конкретний проміжок часу.

Разом із тим, незважаючи на відмінність строків, цілей та ступеня деталізації, стратегія і тактика фінансового менеджменту значною мірою взаємопов'язані, мають подібний алгоритм розробки, і є одна­ково пріоритетними, незважаючи на те, що згідно з принципом стратегічної орієнтованості тактика управління фінансами є фор­мою деталізації стратегії і розробляється відповідно до визначе­них раніше стратегічних орієнтирів діяльності підприємства. Та на практиці у зв'язку з необхідністю покращити поточні фінансові показники фінансові менеджери вимушені на деякий час (або навіть зовсім) відмовитися від певних стратегіч­них дій. Так, тактичні завдання можуть стати для підприємства першочерговими у таких випадках:

• якщо серйозно погіршиться фінансовий стан підприємства і виникне реальна загроза банкрутства;

• коли вилучення ресурсів для реалізації стратегічних завдань може призвести до погіршення фінансових показників під­приємства протягом кількох років;

• якщо запропоновані стратегічні дії є дуже ризикованими і можуть справити непередбачуваний вплив на ринкові позиції підприємства та його платоспроможність.

Отже, у процесі вирішення тактичних завдань фінансового менеджменту оцінюється ефективність роботи підприємства, вживаються заходи щодо прискорення обертання його капіталу, підвищення продуктивності, оцінюються можливі фінансові ри­зики і вигідність варіантів вкладання коштів. Це дасть можливість обґрунтувати прийняття конкретних рішень щодо забезпечення найефективнішого вико­ристання фінансових ресурсів, оптимізацію зовнішніх і внутрішніх джерел їх формуван­ня.

Формування та реалізація фінансової політики включаючи стратегію і так­тику відіграє важливу роль у загальному механіз­мі управління підприємством.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. Що розуміють під фінансовим менеджментом?

2. За яких передумов було сформовано фінансовий менеджмент як науку?

3. Які теорії послужили основою науки про фінансове управління?

4. Розкрийте основні складові системи фінансового менеджменту підприємства.

5. Які задачі вирішуються системою фінансового управління?

6. Назвіть об’єкти і суб’єкти фінансового менеджменту.

7. У чому полягають функції фінансового управління?

8. Назвіть основні складові фінансової політики підприємства.

9. Охарактеризуйте етапи реалізації фінансової політики.

10. Побудуйте типову схему фінансової служби підприємства.

 

ТЕСТИ