Організація фінансового менеджменту

 

Концептуальна сутність фінансового менеджменту полягає в розгляді його як форми управління процесами фінансування підприємницької діяльності, адекватної економіці ринкового типу [10]. Фінансове управління базується на трьох основних концепціях: теперішньої вартості, підприємницького ризику та грошових потоків. Тому необхідними умовами успішного функціонування фінансового менеджменту є: підприємницька діяльність, самофінансування, ринкове ціноутворення, ринок праці, капіталів та чітка регламентованість державного регулювання.

Для успішного виконання фінансовим менеджментом прита­манних йому функцій необхідна раціональна організація фінан­сового менеджменту.

Організація практичної діяльності з фінансового менеджменту підприємства здійснюється його фінансовими службами на основі таких принципів: плановість та системність, цільова спрямованість та варіативність, диверсифікація капіталовкладень, стратегічна орієнтованість.

Як і кожна управлінська система, фінансовий менеджмент пе­редбачає наявність суб'єкта і об'єкта управління. Об'єктом управ­ління в узагальненому вигляді є фінанси підприємства і його фі­нансова діяльність.

Об'єктами фінансового менеджменту є:

1. Управління активами:

а) управління оборотними активами;

б) управління необоротними активами.

2. Управління капіталом:

а) формування фінансової структури капіталу;

б) управління формуванням власних фінансових ресурсів;

в) управління залученням позикових фінансових ресурсів.

3. Управління інвестиціями.

4. Управління грошовими потоками.

5. Управління фінансовими ризиками та упередження банкрутства.

6. Управління прибутком підприємства.

Особливості формування капіталу та фінансових ресурсів, фор­ми та методи розподілу цих фінансових ресурсів, обсяги та інтен­сивність грошових потоків та інші умови фінансової діяльності суттєво різняться по окремих підприємствах. Тому виникає необхідність класифікації підприємств як об'єктів фінансового мене­джменту за окремими класифікаційними ознаками, а саме за:

1) формами власності;

2)організаційно-правовими формами діяльності;

3)галузевими ознаками;

4)розміром власного капіталу;

5) монопольним становищем на ринку;

6) стадією життєвого циклу.

Фінансовий менеджмент спрямований на оптимізацію управ­ління рухом фінансових ресурсів та тих фінансових відносин, які виникають між суб'єктами господарювання в процесі руху фі­нансових ресурсів. Організація фінансового менеджменту має бути спрямована на ефективне управління цим рухом та відносинами.

Система фінансового управління підприємством складається з двох підсистем: підсистеми, якою керують, або ж об'єкта управ­ління, та підсистеми, яка керує, або ж суб'єкта управління.

Об'єктом організації фінансового управління є сукупність умов здійснення грошового потоку, кругообігу вартості, руху фі­нансових ресурсів і фінансових відносин між суб'єктами госпо­дарювання та їх підрозділами в господарській діяльності.

Суб'єкт організації фінансового управління — це фінансова служба під­приємства (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як управляючий), яка за допомогою різних форм управління здійснює цілеспрямоване функціонування об'єкта.

Кожній складовій фінансового управління властиві певні озна­ки. Основні з них такі: виконувати властиву тільки даній складовій функцію, що не повторюється іншими елементами даної системи; взаємодіяти з іншими елементами й інтегрувати з ними. це є ознакою цілісної системи; перебувати у взаємозв'язку з іншими елементами своєї системи.

Властивості елементів фінансового управління дають змогу вивести загальне правило фінансового менеджменту: забезпечу­вати фінансову стійкість системи в цілому, а не тільки окремих її елементів і підсистем.

Взаємодія суб'єкта й об'єкта управління, тобто сам процес управління, може здійснюватися тільки за умови використання відповідної інформації, тобто управління, незалежно від його конкретного змісту, завжди передбачає отримання, передання, опрацювання і використання інформації.

Фінансове управління є складною, динамічною і відкритою системою. Його динамічність обумовлюється тим, що воно постійно змінюється залежно від стану забезпеченості фінан­совими ресурсами, витрат, доходів, попиту і пропозиції на ка­пітал. Це забезпечує поглиблення взаємозв'язків фінансової системи із зовнішнім середовищем і ускладнює процес її управління. Фінансове управління є відкритою системою, то­му що вона обмінюється інформацією із зовнішнім середо­вищем.