Функції антикризового управління

Важливим елементом системи антикризового управління є його функції. Функції антикризового управління - це види діяльності, які реалізують предмет антикризового управління і визначають його результат

Кожна з функцій має свої особливості, але в сукупності вони відображають зміст антикризового управління. Ангикризове управління характеризується своєю системою, механізмом, специфічними процесами, технологіями, стилем управління.

Рисунок 2.3 — Функції антикризового управління

(рис. 2.3). Вони відповідають на просте запитання: що треба робити для успішного управління на всіх стадіях кризи.

У багатьох джерелах функції і завдання антикризового менеджменту ототожнюються. Це не зовсім коректно, оскільки завдання визначають напрям менеджменту, а функції відображають предмет управління і його результат та ефективність. У цілому функції антикризового менеджменту полягають в тому, щоб приймати ті заходи, які призведуть до позитивних результатів напередодні, в процесі і після кризової ситуації. Отже, це:

- передкризовий менеджмент;

—менеджмент в умовах кризи;

-заходи щодо виходу з кризи;

-стабілізація нестійких положень;

-мінімізація втрат та втрачених можливостей;

— своєчасне прийняття необхідних заходів і рішень.

Залежно від особливостей розвитку та стану підприємства, ангикризове управління поділяється на попереджувальне, кризове та післякризове.

Попереджувальне антикризове управління - це управління, що спрямоване на передбачення кризи, зокрема причин її виникнення та прогнозування динаміки розвитку ситуації з метою нейтралізації кризи. Кризове управління - це процес виявлення можливих загроз та кількісної

оцінки кризоутворючих факторів, розробки антикризової програми для забезпечення поступального розвитку підприємства. Післякризове управління - це управління, яке спрямоване на оцінку посткризового стану підприємства, планування його діяльності та реалізацію бізнес-проекту.

У сучасній економічній літературі контроль визнається однією з обов'язкових та надзвичайно важливих функцій менеджменту, яка поряд з плануванням, аналізом та регулюванням характеризує зміст управлінського впливу. Основною метою системи контролю будь-якого процесу визнано своєчасне виявлення відхилень від нормативного (запланованого) перебігу провадження та здійснення адекватних управлінських заходів щодо виправлення становища для виконання розроблених планів, досягнення встановлених цілей діяльності з метою запобігання в майбутньому кризових явищ і процесів.

Контроль є окремою функцією антикризового управління, в межах якої реалізується процес, забезпечуючи зіставлення досягнутих результатів діяльності із запланованими. Будучи об'єктивно необхідною функцією менеджменту, контроль посідає важливе місце серед інших функцій антикризового управління, сприяє розробці та прийняттю ефективніших рішень, підвищенню результативності антикризового впливу. Основним завданням контролю в системі антикризового управління є корегування поведінки підконтрольного об'єкта, спостереження та перевірка за перебігом здійснення антикризового процесу відповідно до розробленої антикризової програми, блокування відхилень, що виявляються, та приведення системи до цільового стану за допомогою спеціальних інструментів-регуляторів. Контроль за виконанням антикризової програми підприємства орієнтується на створення умов для досягнення встановлених цільових показників фінансового оздоровлення, дотримання часових та ресурсних обмежень антикризового процесу.

Суб'єктом контролю, тобто особою, що його здійснює, як правило, є та сама особа, що здійснює антикризове управління загалом. За погреби ці функції делегуються одному з працівників економічної або бухгалтерської служби підприємства, який організує збирання, попередню аналітичну обробку та узагальнення контрольної інформації, її передачу на вищий рівень управління або зовнішнім контролюючим органам.

Контроль як елемент системи антикризового управління підприємством характеризується різноманіттям форм, типів та видів, якіможуть бути виділені відповідно до сучасних розробок з питань теорії контролю. Відповідно до прийнятої типології, за організаційною ознакою

очевидна необхідність виділення зовнішньої та внутрішньої форми контролю.

Зовнішній контроль передбачає контроль за перебігом проведення антикризового процесу зовнішніми суб'єктами. Він здійснюється як на етапі досудової санації, так і в перебігу провадження у справі про банкрутство. Його суб’єкти - це органи господарського суду, кредитори (комітет та збори кредиторів), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), орган, уповноважений управляти майном боржника, інвестори, представник працівників боржника. Для державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, суб'єктами зовнішнього контролю є також Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, органи місцевого самоврядування.

Внутрішній контроль за перебігом антикризового процесу організується безпосередньо на рівні підприємства. Суб'єктами його здійснення є власники підприємства, антикризовий керуючий (з фахівців підприємства або залучений зі сторони), працівники підприємства.

Змістовні форми контролю, як правило, визначаються особливістю об'єктів контрольного спостереження. Виходячи з теоретичних розробок, висвітлених у літературі, у процесі антикризового управління мають бути організовані такі змістовні форми контролю, як фінансовий,

управлінський, адміністративний та маркетинговий.

Фінансовий контроль передбачає контрольне спостереження за показниками господарсько-фінансової діяльності підприємства в перебігу реалізації антикризової програми, їх обсягом та динамікою порівняно з початком антикризового процесу та визначеними цільовими параметрами. Фінансовий контроль здійснюється на підставі фінансової звітності підприємства.

Управлінський контроль за виведенням підприємства з кризового стану охоплює більш широкий перелік об'єктів спостереження та базується на використанні інформації управлінського обліку. Об'єктами контролю є внутрішні процеси підприємства, параметри торговельно-технологічного процесу, стан та ефективність використання окремих видів ресурсів, терміни виконання окремих заходів, координація структурних підрозділів щодо забезпечення виконання антикризової програми тощо.

Адміністративний контроль вводиться з метою контролювання виконавчої дисципліни окремих підрозділів та відповідальних осіб стосовно підготовки та вжиття окремих антикризових заходів, передбачених антикризовою програмою.

Стратегічні ці. іі і іедаїшя ашпикриюеого управ.іінші Маркетинговий контроль у системі антикризового управління орієнтований на перевірку відповідності поточного стану ринкового середовища (територіального чи товарного сегмента відповідного товарного ринку) до прогнозних параметрів, які прийняті при розробці фінансового розділу антикризової програми (обсяг діяльності та рівень доходів, витрат, прибутку від господарської діяльності). Об'єктом маркетингового контролю є кон'юнктура певного сегменту ринку, стан та тенденції розвитку попиту та пропозиції, конкурентоспроможність підприємства, фактори, що обумовлюють рівень прибутковості його операційної (торговельної) діяльності.

Важливою умовою раціональної організації антикризового контролю є ідентифікація об'єктів контрольного нагляду в межах стратегічного, тактичного га оперативного контролю.

Об'єктом стратегічного контролю має бути сукупність передумов, на яких розробляється антикризова програма (стан та перспективи розвитку зовнішнього та внутрішнього середовища, державне регулювання підприємницької діяльності, поведінка кредиторів тощо). Основним завданням стратегічного контролю є виявлення потреби в корегуванні антикризової програми підприємства, якщо зовнішні та внутрішні зміни зумовлюють недостатню результативність або неадекватність визначених антикризових заходів.

Результатом тактичного контролю є виконання антикризової програми та покращення фінансово-господарського стану підприємства в цілому. Завданням організації тактичного контролю є перевірка відповідності фактично досягнутих результатів діяльності цільовим параметрам, встановленим при розробці антикризової програми, безумовне виконання поставлених завдань з фінансового оздоровлення підприємства.

Об'єкти оперативного контролю - це параметри виконання окремих антикризових заходів, передбачених програмою, час виконання окремих процедур (етапів роботи), досягнуті результати тощо. Отже, оперативний контроль полягає у встановленні відхилень у перебігу виконання окремих завдань на рівні окремих виконавців.

За часом проведення контрольного спостереження необхідно виокремлювати такі види контролю: попередній, поточний та заключний.

Попередній контроль здійснюється на етапі розробки антикри-зової програми. Його об'єкти - це:

- цілі - коректність визначення, відсутність внутрішніх суперечностей у системі цілей, адекватність кількісних цільових показників визначеним цілям;

- прогнози - реалістичність, обгрунтованість їх розробки, інформаційна достатність для прийняття рішення;

- обмеження - повнота визначення внутрішніх та зовнішніх чинників, які обумовлюють можливість та дієвість реалізації антикризо- вих заходів;

- управлінські рішення - їх обгрунтованість, адекватність цілям та обмеженням, раціональність (оптимальність), відповідність очікуваних результатів цільовим параметрам, перевірка достатності визначених антикризових заходів для досягнення цільових параметрів фінансового оздоровлення;

- бюджет (план витрат на проведення антикризових заходів) - реалістичність, можливість виконання, оптимальність.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в перебігу виконання антикризової програми та має на меті відстеження відповідності фактичних результатів діяльності, перебігу виконання окремих заходів до показників, передбачених програмою; «слабкі сигнали» внутрішнього та зовнішнього середовища про наявність проблем, пов'язаних з виконанням антикризової програми.

Заключний контроль здійснюється по закінченні реалізації антикризової програми. Метою його є, по-перше, - остаточна перевірка відповідності досягнутого фінансового стану підприємства до визначених цільових параметрів; по-друге, - перевірка законності реалізації окремих антикризових заходів та проведення взаємо-розрахунків з кредиторами; по-третє, - контроль наявності передумов, які запобігають повторенню кризових явищ у майбутньому та є гарантією стабільності отриманого результату.

Розглянуті відмітні особливості окремих форм, типів та видів контролю підтверджують тезу про багатоаспектність контрольних об'єктів та завдань, необхідність охоплення ними усіх етапів та рівнів реалізації антикризового впливу.

Ефективність контролю в системі антикризового управління обумовлюється додержанням єдиних принципів, що мають фундаментальне методологічне значення. До основних належать принципи цілісності, всебічності, системності, динамічності та адекватності. Принцип цілісності системи контролю за перебігом реалізації антикризової програми полягає у раціональному поєднанні форм, типів та видів контролю, які задовольняють вимоги управління комплексною контрольною інформацією по усіх об'єктах контролю, що у сукупності характеризують діяльність щодо виведення підприємства зі стану кризи та досягнуті результати.

Всебічність як принцип побудови контролю - забезпечує управління контрольною інформацією з усіх напрямів діяльності підприємства з урахуванням взаємозв'язку процесів та явищ, з яких ця діяльність складається.

Дотримання принципу системності обумовлює вимоги до побудови системи контролю як упорядкованої сукупності взаємопов'язаних складових, напрямів та елементів, кожен з яких відіграє певну роль у досягненні загальних завдань контролю як функції антикризового менеджменту.

Принцип динамічності системи контролю зобов'язує враховувати при її побудові постійні зміни, що відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства під час підготовки та реалізації антикризових заходів. Принцип динамічності обумовлює відкритий характер системи контролю, готовність до розвитку, потребу в адаптації та удосконаленні.

Принцип адекватності потребує врахування особливостей об'єкта контролю конкретного підприємства, а також притаманних йому специфічних завдань та обмежень в процесі проведення антикризових процедур.

Мета антикризового менеджменту реалізується через функції управління. Реалізація кожної функції буде сприяти ефективній реалізації управлінських заходів щодо діагностики, попередження, нейтралізації, подолання кризових явищ та їх причин на всіх рівнях економіки - мікро-, мезо-, макро-, світовому.