Витрати на утримання та ремонт

Вступ

Однією з передумов подолання кризової ситуації у національній економіці є подальший розвиток машинобудування, який сприяє зростанню продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва, покращенню якості продукції та вимагає принципово нових підходів до створення і використання високоефективних ресурс -ощадних технологій. Незважаючи на звичку кількість наукових праць, які присвячені виробництву профільних гвинтових і кільцевих заготовок, рівень технологічного забезпечення в нашій державі та за її межами залишається недостатню високим, в наукова база для його створення не завжди відповідає сучасним вимогам.

Серед зазначених проблем важливе місце посідає дослідження та розроблення прогресивних технологічних процесів формоутворення гвинтових і кільцевих заготовок, які набули широке застосування у різних галузях народного господарства, підвищені вимоги до технологічних і конструктивних параметрів, якості, надійності та довговічності. Розширене функціональних можливостей гвинтових та кільцевих заготовок потребують проведення глибокого аналізу технологій їх виготовлення та здійснення на цій основі науково обґрунтованих теоретичних і експериментальних напрацювань з метою успішного їх впровадження у виробництво. Отже, дослідження спрямовані на розроблення та практичну раціоналізацію технологічних процесів, одержання профільних заготовок є актуальним, доцільним та перспективними з огляду на необхідність впровадження конкурентноздатних технологій з високими техніко-економічними показниками.

Темою даного курсової роботи є визначення економічної ефективності технологічного процесу виробництва деталі- обойма підтискна НШ32А-3-02А.

 

 

4 Організаційна частина

Для організації дільниці виробництва деталі Обойма підтискна НШ32А-3-02А визначаємо необхідну кількість і вартість технологічного устаткування, транспортних засобів, виробничих приміщень та необхідну чисельність робітників.

4.1 Визначення необхідного технологічного устаткування і транспортних засобів

4.1.1 Технологічне устаткування

Розрахункову кількість кожного виду технологічного устаткування визначаємо за формулою:

( одиниць),

де – норма часу на операцію, хв.;

N – програма виробництва по дільниці, одиниць;

60 – кількість хвилин в годині;

– фонд часу дійсний роботи устаткування в годинах, який при 40 годинному робочому тижні та 10 святкових і неробочих днях на рік, при роботі в дві зміни і планових втратах робочого часу на технологічне обслуговування і ремонти устаткування в розмірі 6% дорівнює 3758 годин.

Приймаємо кількість устаткування числом цілим, більшим за розрахункову кількість.

Приведену програму випуску виробів визначаємо за формулою:

,

де: – коефіцієнт завантаження устаткування для прийнятого типу виробництва;

– норма часу на операцію, хв.(мінімальна);

α– коефіцієнт допустимих втрат на переналадку обладнання.

Коефіцієнт завантаження устаткування по кожному виду визначаємо як відношення його розрахункової кількості до прийнятої.

Коефіцієнт завантаження устаткування в цілому по дільниці визначаємо як відношення суми розрахункової кількості устаткування до суми прийнятої.

 

Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.

 

 

Таблиця 1 – Технологічне устаткування

Операція	Найменування устаткування	Норма часу на операцію,хв.	Програма випуску по дільниці, д.	Фонд часу дійсний годин	Кількість устаткування	Коефіцієнт завантаження
розрах	Прий.
Барабанно-фрезерна	ГФ	0,88			1,6		0,8
Бара банно фрезерна	ГФ	0,577			0,76		0,76
Спеціально - токарна	1Б265П6К	0,764			0,9		0,9
Разом	х	2,221	х	х	3,36		0,85

 

4.1.2 Графік завантаження технологічного устаткування наведено нарисунку 1.

4.1.3 Транспортні засоби

Транспортування матеріалів та відходів готової продукції здійснюють електрокарами, необхідну кількість визначаємо за формулою:

 

(одиниць),

де – вантажообіг по дільниці за рік.

(тонн),

 

де – норма витрат матеріалу на 1 деталь, кг;

N – програма виробництва по дільниці, одиниць;

К – коефіцієнт, що враховує масу відходів готової продукції. Якщо прийняти, що вони дорівнюють масі матеріалів, що завозяться на дільницю, то К=2;

t – час на один рейс, 1 годин;

q – вантажопід’ємність електрокара, 2 тонн;

– коефіцієнт використання електрокара за вантажопід’ємністю 0,90 – 0,95;

– коефіцієнт використання електрокара за часом 0,85 – 0,90;

– дійсний фонд часу, 3758 годин.

Приймаємо кількість електрокарів числом цілим, більшим за розрахункове.

Приймаємо 1 електрокар

4.1.4 Відомість технологічного устаткування і транспортних засобів дільниці наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 – Відомість технологічного устаткування і транспортних засобів дільниці

Найменування устаткування і транспортних засобів	Кількість прийнятого устаткування, одиниць	Потужність ел.двигунів,кВт.	Вартість по ціні постачальника,грн.
Одиниці устаткування	Разом	Одиниці устаткування	Разом
Технологічне устаткування
Барабанно-фрезерний ГФ 1080
Барабанно-фрезерний ГФ1525Б
Спеціально-токарний 1Б265П6К
Разом тех-не устаткування		х		х
Транспортні засоби
Електрокар
Разом транспортні засоби
Всього по дільниці		х		х

 

4.2 Визначення первісної вартості виробничих засобів (фондів) дільниці

4.2.1 Первісна вартість технологічного устаткування і транспортних засобів наведена в таблиці 3.

 

 

Таблиця 3 – Первісна вартість технологічного устаткування і транспортних засобів

Показники	Технологічне устаткування	Транспортні засоби
1.вартість по ціні постачальника,грн.
2.транспортно заготівельні витрати із розрахунку 5-7%,грн.
3.витрати намонтаж 8-10% від вартості по ціні постачальника,грн.		х
Разом первісна вартість,грн.

4.2.2 Первісна вартість виробничих приміщень

(грн),

де: – прийнята кількість технологічного устаткування, 30 одиниць

– виробнича площа на одиницю технологічного устаткування, м² 25;

– вартість 1м² виробничої площі по базовому заводу, грн.470;

= грн

4.2.3 Первісна вартість дорого вартісної оснастки

Визначаємо із розрахунку 15% від первісної вартості технологічного устаткування.

=

4.3 Визначення чисельності працюючих

4.3.1 Чисельність виробничих(основних) робітників визначається за кількістю робочих місць на дільниці з урахуванням кількості змін роботи, або за формулою:

(чол.),

де: – норма часу на операцію, хв.;

N – програма виробництва по дільниці, одиниць;

60 – кількість хвилин в годині;

– дійсний фонд часу для робітників, 1799 годин.

 

 

Чисельність необхідної кількості робітників наведено в таблиці 4.

 

Таблиця 4 – Чисельність необхідної кількості робітників

Професія	Чисельнисть
розрахункова	прийнята
Фрезерувальник	2,48
Токар	1,58
Фрезерувальник	2,09
Разом	6,09

 

4.3.2 Чисельність загальновиробничих (допоміжних) робітників наведено в таблиці 5.

Визначаємо по діючих на базовому заводі нормах обслуговування і кваліфікаційних розрядах.

 

 

Таблиця 5 –Чисельність загально виробничих (допоміжних) робітників

Професія	Чисельність,чол.	Розряд
1.Наладчик		IV
2.Електрик		II
3.Водій електрокара		II
4.Прибиральник виробничих приміщень		х
5.Контролер		IV
Разом

4.3.3 Чисельність управлінського персоналу

Визначається по діючим на базовому заводі нормах управління (один майстер на 30-50 робітників).

Для управління дільницею приймаємо майстра з посадовим окладом 3000 грн.

4.3.4 Загальна чисельність працюючих на дільниці

(чол.)

5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

 

В цьому розділі визначають:

виробничу собівартість деталі і показники ефективності в порівнянні з базовим заводом. При цьому виробнича собівартість деталі визначається згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку і Типовими положеннями з планування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року №473.

Положення №16 Національного стандарту визначає, що до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

· прямі матеріальні витрати,

· прямі витрати на оплату праці,

· інші прямі витрати,

· загальновиробничі витрати.

5.1.Витрати на матеріали

Визначаємо суму витрат по кожній із названих статтей.

(грн),

де: – норма витрати матеріалу на одну деталь, кг;

– ціна за 1кг матеріалу, грн.;

– коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати (1,08-1,1);

– маса відходів на 1 деталь, кг;

– ціна за 1кг відходів, грн.

М =

5.2 Витрати на оплату праці виробничих (основних) робітників

Оплата праці виробничих робітників, як правило, здійснюється за відрядно-преміальною системою.

5.2.1 Визначення прямих відрядних розцінок

(грн),

 

де: – тарифна ставка відповідного розряду, грн.;

– норма часу на операцію, хв.;

– кількість хвилин в годині.

 

Розцінку визначаємо по кожній операції, результати заносимо в таблицю 6.

 

Таблиця 6 – Відрядні розцінки

Операція	Розряд роботи	Тст, грн.	Норма часу	Пряма відрядна розцінка, грн.
Барабанно-фрезерна	II	9,15	0,88	0,1235
Алмазно-розточна	II	9,15	0,57	0,1420
Карусельно-фрезерна	III	11,232	0,0,76	0,1624
Разом сума розцінок	х	х	х	0,3634

5.2.2 Фонд оплати праці виробничих робітників наведено у таблицю 7.

Таблиця 7 – Визначення фонду оплати праці виробничих робітників

Показник	Одиниці виміру	Дані
1.Тарифна зарплата на одну деталь, як сума розцінок на всіх операціях	грн.	0,3634
2.Надбавки і доплати в розмірі до 40% тарифної зарплати	грн.	0,14536
3.Разом основної зарплати	грн.	0,5087
4.Додаткова оплата праці в розмірі до 30% від основної зарплати	грн.	0,15261
5.Разом зарплати на одну деталь	грн.	0,66131
6.Програма виробництва по дільниці	одиниць
7.Фонд оплати праці дільниці	грн.
8.Чисельність виробничих(основних) робітників дільниці	чол.
9.Середньомісячна зарплата одного робітника (п9=п7:п8:12 місяців)	грн.

 

5.3 Інші прямі витрати

Відрахування на соціальні заходи, (сума єдиного внеску) для машинобудівних підприємств – 38,54 %

Для калькуляції виробничої собівартості деталі визначаємо суму відрахувань на соціальні заходи на одну деталь:

де: – зарплата на одну деталь, грн.

5.4 3агальновиробничі витрати

5.4.1 Витрати на управління виробництвом

5.4.1.1 Оплата праці майстра дільниці

де: – чисельність управлінського персоналу (майстрів) з однаковими посадовим окладом,чол.;

– посадовий оклад, грн.;

– коефіцієнт, що враховує надбавки і додаткову оплату праці (1,30-1,60).

5.4.1.2 Відрахування на соціальні заходи на зарплату управлінського персоналу із розрахунку

де: – загальний річний фонд оплати праці управлінського персоналу, грн.

Разом фонд оплати праці управлінського персоналу з відрахуванням на соціальні заходи:

 

5.4.2 Амортизація основних засобів загальновиробничого (дільничого) призначення наведена у таблиці 8.

Таблиця 8 – Амортизація основних засобів загальновиробничого (дільничого) призначення.

Групи основних фондів	Первісна вартість, грн.	Строк корисного використання, роки	Сума амортизації, грн.
1. Виробниче приміщення (п.4.2.2)			258,65
2.Технологічне устаткування (п.4.2.1)

 

 

Продовження таблиці-8

3. Транспортні засоби(п.4.2.1)
4. Дороговартісна оснастка (п.4.2.3)
5. Разом сума амортизації основних засобів дільниці, грн.		х	505013,69

5.4.3 Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт устаткування і транспортних засобів

Витрати на утримання та ремонт

Визначаємо із розрахунку 5% первісної вартості технологічного устаткування і транспортних засобів

5.4.3.2 Витрати на силову електроенергію

де: – ціна за кВт/год. силової електроенергії, грн.;

– загальні витрати силової електроенергії, кВт/год.

де: – потужність електродвигунів, встановлених на технологічному устаткуванні і транспортних засобах дільниці, 53 кВт;

– фонд часу дійсний устаткування 3758 годин;

– загальний коефіцієнт завантаження технологічного устаткування дільниці;

– коефіцієнт, що враховує одночасну роботу електродвигунів (0,60-0,70);

– коефіцієнт, що враховує витрати електроенергії в межах (0,90-0,95);

– коефіцієнт, що враховує витрати електроенергії в двигунах (0,85-0,90).

5.4.3.3 Витрати на стиснене повітря

де – ціна за 1м³ стисненого повітря по базовому заводу, грн.;

– необхідна кількість стисненого повітря, м³.

де – витрати стисненого повітря на один верстат з пнемозажиманням (0,1м³/год);

– кількість верстатів, на яких використовується стиснене повітря;

– коефіцієнт завантаження даних верстатів;

– коефіцієнт, що враховує втрати стисненого повітря (1,1).

5.4.3.4 Витрати на емульсію

де – ціна за 1 л. емульсії по базовому заводу, грн.

– необхідна кількість емульсії, л

де – норма витрат емульсії за годину роботи верстата (0,2)

– кількість верстатів, на яких використовується емульсія;

– коефіцієнт завантаження даних верстатів;

– коефіцієнт, що враховує втрати емульсії (1,1)

На даних верстатах емульсія не використовується.