Підвищення стійкості роботи об'єктів народного господарства в надзвичайних умовах 2 страница

 

 

 

Таблиця 126. Імовірність втрат урожаю сільськогосподарських куль­тур в умовах радіоактивного забруднення місцевості, %

 

 

Фази розвитку рослин у період впливу радіації	Дозові зони (діапазони зон) гамма-радіації Дт, Р
40—100	100—200	200—300	300—400	400—600	600—800	800—1200	1200—2000	2000—3000	3000—5000	5000—7000
	Озима і яра пшениця, жито, ячмінь ярий і озимий
Сходи-кущення									ЗО
Вихід у трубку
Колосіння-цвітіння					ЗО
	Кукурудза та зерно
3—11-й лист							ЗО
Викидання волоті-цвітіння
Молочна стиглість
	Зернобобові (горох, квасоля)
Сходи
Бутонізація			бо
Цвітіння
Дозрівання									зо
	Плодові й виноград
Початок вегетації
Поява бутонів											ЗО
Цвітіння									ЗО
	Картопля
Сходи									ЗО
Бутонізація
Цвітіння
	Коренеплоди: цукрові, столові, кормові буряки, морква, турнепс
Сходи								ЗО
Початок потовщення коренеплодів										ЗО
Ріст коренеплодів

Оцінювання стійкості до ЕМІ проводиться в такій послідовності: визначається очікувана ЕМІ-обстановка, що характеризується наяв­ністю ЕМІ-сигналів при ядерному вибуху і параметрами: часом на­ростання і спаду електромагнітного поля, напруженістю полів; ви­значаються можливі значення токів і напруг в елементах системи, що наведені від впливу ЕМІ визначається чутливість апаратури і її еле­ментів до ЕМІ, тобто межові значення наведених напруг і токів, коли

 

 

робота системи ще не порушується; електротехнічна й електронна система розподіляється на окремі ділянки, які аналізуються з виді­ленням основних, від яких залежить робота; визначається коефіцієнт безпеки кожної ділянки системи, а також межа стійкості системи в цілому. Одержані результати розрахунків аналізуються й, оцінюють­ся а потім слід зробити висновки, в яких потрібно відмітити: найбільш уразливі ділянки, ступінь стійкості системи до впливу ЕМІ, які необхід­но провести організаційні й інженерно-технічні заходи спрямовані на підвищення стійкості уразливих окремих ділянок і системи в цілому.

При розробці інженерно-технічних заходів, спрямованих на підви­щення стійкості електротехнічних і електронних систем, мають бути застосовані способи боротьби з наслідками впливу ЕМІ або захист від проникнення імпульсів — не допустити наведені токи до чутли­вих вузлів і елементів устаткування.

Сучасний рівень знань про природу і властивості ЕМІ дає мож­ливість розробити захист від нього і впровадити заходи захисту, до яких входять схеми стійкі до електромагнітної інтерференції, радіо­електронні елементи, стійкі до ЕМІ, екранування окремих пристроїв або цілих електронних систем.

Основна мета захисних пристроїв від ЕМІ — не допустити наве­дені токи до чутливих вузлів. Найбільш простим способом захисту є укладання обладнання повністю або окремих вузлів у захисні то-копровідні заземлені екрани і установка спеціальних захисних при­строїв на всіх лініях, трубопроводах, отворах і вікнах, які з'єднують внутрішні приміщення з обладнанням і зовнішнім середовищем. Ефективним буде заземлення окремих монтажних контурів (неза­лежно від заземлення екранів), застосування скручених пар проводів, провідних зв'язків усередині обладнання за деревовидною схемою. Для захисту провідних ліній або антен доцільно послідовно з грозо­вим розрядником встановлювати полосові фільтри.

Приклад типового захисту вхідних функціональних кабельних ліній показано на рис. 85.

Для захисту силового кабелю на вході в обладнання можна засто­сувати радіочастотні дросельні катушки і надшвидкодіючі варисто-ри-резистори, які міняють свій опір залежно від напруги (рис. 86).

Якщо обладнання живить постійним током інші прилади і вузли, тоді для захисту від ЕМІ можна встановлювати додаткові радіочас­тотні дросельні катушки і пристрої, що придушують коливання пе­рехідних процесів (рис. 87).

Антени захищати від ЕМІ можна за допомогою надшвидкодію-чих газорозрядних ламп. Вони витримують у режимі передачі по­тужність до 100 Вт і захищають від ЕМІ (рис. 88).

 

 

Ліс. 80. Захист вихідних силових кабельних ліній:

1 — фазний провід; 2 — централь; 3 — земля; 4 швидкодіючий варистор; 5 — обладнання, що зихищ.чстьс;І

Рис. 87. Типовий захист обладнан­ая з Живленням постійним током:

— джерело постійною струму; 2 — адіочастотна дросельна катушка; З — швидкодіючий варистор; 4 — екрано­ваний провід

Рис. 88. Захист антени:

антена; 2 — приймальний пере датчик, газорозрядна лампа

 

 

Мікрофони, зовнішні репро-дуктори, інше перифорійне обладнання, й також лінії що ведуть до них, можна захищати за допомогою фільтрів нижніх частот і швидкодіючих варис­торів (рис. 89).

Рис. 86. Захист вихідних силових кабельних ліній: 1 — фазний провід; 2 — централь; 3 — земля; 4 — швидкодіючий варистор; 5 — обладнання, що захищається

Оцінюючи стійкість роботи і проведення заходів підвищен­ня стійкості роботи мережі електропостачання, оповіщен­ня, ЕОМ та іншого важливого устаткування в умовах надзви­чайних ситуацій керівникам і спеціалістам необхідно врахову­вати можливі- уражоннн від ЕМІ та захист від нього.

Оцінка стійкості об'єкта про­ти впливу хімічних і біологіч­них засобів. Оцінюючи стійкість об'єкта до вилину ОР і СДЯР не­обхідно визначити: тин ОС чи СДЯР, межі осередку хімічного зараження й ураження, площу зони зараження; глиГшну поши­рення зараженого повітря; стій кість хімічних речоніш на місце­вості; час можливого персі-ня людей у засобах захисту орга­нів дихання і в захисних спору­дах; кількість заражених да тварин; площі; можливі І: людей, тварин, загибель гЬ-: господарських культур і лі насаджень.

Основним критерієм с кості роботи об'єкта в умов хімічного зараження с людей, тварин і рослин.

Оцінку стійкості об’єкта до впливу біологічних засобівобхідно починати з таких вихідних даних„становити вид бїогічних засобів, які можуть

 

 

 

Рис. 89. Схема захисту ліній мікрофонів і репродукторів:

1 — мікрофон; 2 — екранована пара проводів; 3 — швидкодіючий варистор; 4 — до радіоустановки; 5 — зовнішній репродуктор; 6 — екранована пара проводів; 7 — до радіоустановки

бути загрозою для об'єкта, ступінь небезпеки для людей, тварин; ступінь захищеності людей, тварин, продукції тваринництва і рос­линництва, води та ін. Оцінюючи стійкість об'єкта до впливу біоло­гічних засобів, необхідно визначити вид збудника, ступінь його не­безпечності, межі зараження, можливість і швидкість поширення інфекційних захворювань людей, тварин та небезпечних хвороб рос­лин; можливі втрати людей, тварин, посівів сільськогосподарських культур; необхідність введення карантину й обсервації.

На основі оцінки стійкості зробити висновки і розробити заходи щодо підвищення стійкості об'єкта до можливого ураження біоло­гічними засобами та ліквідації осередку біологічного ураження і відновлення стійкості виробничої діяльності об'єкта.

6.3. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях

На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій, необхідно завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні й технологічні заходи для підви­щення стійкості роботи.

Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготов­ку всіх структур цивільного захисту, служб і формувань до надзви­чайних ситуацій.

Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, мож­ливих в умовах надзвичайних ситуацій.

Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до впливу уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.

 

 

 

При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.

1. Забезпечення захисту людей таїх життєдіяльності. Ство­
рення на об'єкті надійної системи оповіщення про загрозу нападу
противника, радіоактивне забруднення, хімічне і біологічне зара­
ження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії. Організація роз­
відки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хімічним і
біологічним зараженням; гідрометеорологічне спостереження за
рівнем води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і поширенням хмари
радіоактивного забруднення, СДЯР і ОР.

Створення фонду захисних споруд ЦО, запасів засобів індивіду­ального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.

Завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу, організація взаємодії з установами охорони здоров'я для медичного обслугонунаїїия населення у надзвичайних ситуаціях.

Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах можли­вих руйнувань і катастрофічного затоплення. Завчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.

Постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами першої необхідності; комунальне побутове обслугову­вання населення з урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту продовольчих запасів.

Навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психо­логічна підготовка населення для виживання.

Забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і по­ведінки населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

2. Захист цінного й унікального устаткування. Захистити
цінне і унікальне устаткування можна завдяки проведенню інже­
нерно-технічних заходів, щоб зменшити небезпеку пошкодження і
руйнування цінного й унікального устаткування, станків з програм­
ним керуванням, шліфувальних, токарних, розточних, зубофрезер-
них, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та іншого
устаткування.

Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устатку­
вання в заглиблених приміщеннях а також використання спеціаль­
них захисних пристосувань, закріплення станків на фундаментах,
застосування контрфорсів для підвищення стійкості проти переки­
дання обладнання.

 

 

3. Стійкість роботи галузі рослинництва. Планування і про­
ведення заходів захисту сільськогосподарських рослин, урожаю в
різних надзвичайних ситуаціях.

Встановлення надійної взаємодії зі станцією захисту рослин, ра­діологічною і агрохімічною лабораторією для організації спостере­ження за зараженістю посівів сільськогосподарських культур та ґрунтів, відбір необхідних проб та їх аналіз.

Впровадження у виробництво високоурожайних, стійких проти небезпечних хвороб і шкідників сільськогосподарських культур.

Підготовка техніки і хімічних засобів захисту сільськогосподар­ських культур від біологічних засобів ураження.

Розробка заходів збирання урожаю в умовах обмеженості забез­печення людьми, технікою, паливом і мастилами, порушення міжга­лузевих зв'язків, технології доведення урожаю до кондиції.

Організація зберігання і переробки урожаю в господарстві при порушенні зв'язків із заготівельними й переробними організаціями та підприємствами.

Розробка і підготовка до впровадження спрощених технологій вирощування сільськогосподарських культур, підготовка до зміни сівозмін і перепрофілювання рослинництва.

Забезпечення ефективного використання сільськогосподарських угідь в умовах радіоактивного забруднення, зараження хімічними і біологічними засобами.

Підготовка всіх засобів для захисту працюючих у рослинництві в різних умовах надзвичайних ситуацій.

4. Стійкість роботи тваринництва. Підготовка до проведення
ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на зниження втрат тва­
рин від сучасних засобів ураження. Завчасна підготовка приміщень
для утримання тварин. Розробка заходів захисту тварин на пасови­
щах. Створення запасів кормів і організація забезпечення водою.

Організація ветеринарної розвідки в господарстві, відбір необхід­них проб та їх аналіз.

Створення індивідуальних засобів захисту для елітного поголів'я худоби.

Розробка заходів евакуації тварин із зон можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, районів хімічного зараження, підготов­ка місць для евакуації тварин. Планування заходів захисту кормів, джерел водопостачання і тваринницьких ферм.

Організація забезпечення основних виробничих процесів у тва­ринництві електроенергією від автономних джерел електропоста­чання, у разі відключення від центральної енергомережі.

 

 

 

 

Підготовка до постійної готовності спеціальної техніки для об­робки тварин, а також пристосування для цієї мети іншої техніки, наявної в господарстві.

Організація ветеринарної обробки, утилізації і забою уражених тварин, тимчасового зберігання м'ясопродукції при порушенні госпо­дарських зв'язків із заготівельними організаціями і підприємствами.

Розробка найпростіших технологій переробки і зберігання про­дукції тваринництва в разі неможливості відправки переробним підприємствам і реалізації.

Організація забезпечення працюючих у тваринництві колектив­ними та індивідуальними засобами захисту.

5. Підвищення стійкості мереж комунального господарства.
Для забезпечення стійкості роботи об'єктів повинні проводитись інже­
нерно-технічні заходи на мережах комунального господарства з метою
захисту джерел тепла із заглибленням у і'рунт комунікацій. Котельні
слід розміщувати в спеціальному окремо розміщеному приміщенні.

Якщо об'єкт одержує тепло з міської теплоцентралі, необхідно провести заходи для забезпечення стійкості трубопроводів і розпо­дільних пристроїв, підведених до об'єкта.

Теплова мережа має будуватися за кільцевою системою з прокла­данням труб у спеціальних каналах зі з'єднанням паралельних діля­нок. Для відключення пошкоджених ділянок мають бути встанов­лені запірно-регулючі засувки, вентилі та ін. Ці пристосування не­обхідно розміщувати в оглядових колодязях, на території, що не за­валюється при руйнуванні будівель.

Система каналізації має будуватись окремо: одна для дощових, друга для промислових і господарських вод. На об'єкті має бути не менше двох виводів з підключенням до міських каналізаційних ко­лекторів, а також виводи і колодязі з аварійними засувками на об'єк-тових колекторах з інтервалом 50 м на території, що не завалюється, для аварійного скидання неочищеної води в найближчі штучні та природні заглиблення.

На деяких промислових об'єктах є системи для забезпечення тех­нології виробництва: для подання кисню, аміаку, стиснутого повітря та інших рідких і газових реактивів. Для цих систем розробляють заходи для попередження виникнення вторинних факторів зброї, стихійних лих та виробничих аварій і катастроф.

6. Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного ком­
плексу і водопостачання. Створення резерву енергетичних потуж­
ностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також

 

 

 

місцевих джерел електроенергії. Підготовка автономних електро­станцій до роботи за спеціальним режимом (графіком) для забезпе­чення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні.

З метою попередження аварій на електричних мережах необхід­но установити автоматичну систему відключення при виникненні перенапруги. Повітряні лінії електропостачання замінити на підзем­но-кабельні.

Створення необхідних запасів (резервів) паливно-мастильних мате­ріалів та інших видів палива й організація їх безпечного зберігання.

Щоб не допустити зупинки підприємства через дефіцит палива, необхідно підготуватись для роботи на різних видах палива: нафта, вугілля, газ.

Для підвищення стійкості забезпечення водою слід провести такі заходи. Необхідно створити основні і резервні джерела водопоста­чання. Як резервне джерело краще мати артезіанську свердловину, яку необхідно підключити до системи водопостачання. Крім того, воду можна брати з близько розміщеної природної водойми або спо­рудити штучну водойму чи резервуари з обладнанням пристроїв для збору і перекачування води.

Всі ділянки водопостачання повинні бути заглиблені в ґрунт з обладнанням пожежних гідрантів і пристроїв для відключення по­шкоджених ділянок. Локальні мережі водопостачання окремих ве­ликих підприємств варто з'єднати із загальноміською системою во­допостачання в єдине кільце.

Підвищенню стійкості забезпечення водою сприяє подавання води безпосередньо в мережу поза водонапірними баштами, спорудження обвідних ліній для подання води поза пошкодженими спорудами.

Завчасне вжиття заходів захисту вододжерел, водопровідних спо­руд, свердловин і шахтних колодязів від забруднення радіоактивни­ми речовинами, зараження хімічними і біологічними засобами.

Підготовка меліоративних, гідротехнічних та іригаційних споруд і систем до експлуатації в надзвичайних умовах.

7. Стійкість роботи автотранспортної та іншої техніки, технологічного обладнання і механізмів. Організація своєчасного оповіщення гаража, технологічного парку, їх керівників, водіїв, механі­заторів про загрозу надзвичайної ситуації.

Підготовка автотранспортної техніки до проведення робіт в умо­вах радіоактивного забруднення, хімічного біологічного зараження і світломаскування.

Пристосування і використання всіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезення потерпілих.

Розробка заходів з метою пристосування автотранспортної, іншої техніки для виконання завдань ЦЗ.

 

 

 

Розробка пристосувань і технологічних процесів для відбору по­тужностей тракторів і автомобілів з метою приведення в дію елект­рогенераторів і технологічного обладнання, насосів для подачі води до місця споживання зі свердловин, відкритих водойм і шахтних колодязів.

Підготовка всієї техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

8. Забезпечення стійкого постачання об'єкта. Для забезпечен­
ня виробництва продукції необхідні електроенергія, паливо, мастила,
засоби захисту рослин, міндобрива, профілактичні й лікувальні пре­
парати ветеринарної медицини, запасні частини, сировина та інші ма­
теріально-технічні засоби. Забезпечення об'єктів цими ресурсами дасть
можливість випускати необхідну продукцію в надзвичайних умовах
мирного і воєнного часу. Тому повинні проводитись такі заходи, які б
забезпечили стійкість постачання і сприяли підвищенню захисту ме­
режі електро-, водо-, газопостачання, транспортних комунікацій і дже­
рел постачання всім необхідним для забезпечення функціонування

алузей сільського господарства в надзвичайних умовах.

З метою попередження аварій на електричних мережах необхід-о встановити автоматичну систему відключення перенапруги. По-ітряні лінії електропостачання слід замінити на підземно-кабельні.

Газ використовується як паливо і на хімічних підприємствах у ехнологічному процесі. Для безперебійного забезпечення газом, га-ові мережі необхідно підводити до об'єкта з двох напрямків, які ають бути з'єднані в єдине кільце з обладнанням для можливого истанційного автоматичного управління й у разі необхідності відклю-ення пошкоджених ділянок.

На великих підприємствах необхідно мати підземні ємності із акачаним резервним газом.

На підприємствах, де використовується пара, необхідно захисти-и джерела його постачання, заглибити в ґрунт комунікації паропо-тачання і встановити запірні пристосування.

Запас резервних матеріалів необхідно розраховувати на такі строки оботи підприємства, за які можливе відновлення регулярного по-тачання.

Передбачити, на випадок перебоїв в постачанні підприємствами-су-іжниками, створення місцевих матеріалів, сировини для виготовлен-я комплектуючих виробів і інструментів силами свого підприємства.

9. Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд.
Оцінка можливих ступенів руйнування будівель і споруд господар­
ства, населеного пункту. Визначення обсягу невідкладних ремонт­
них робіт, потреби в будівельних матеріалах.

 

 

Розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонт­них та інших робіт, а також знезаражування приміщень, виробни­чих ділянок і території.

Створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних, будівельних та інших робіт на об'єкті. При будівництві нових будівель і захисних споруд врахувати вимоги ЦЗ.

Розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість виникнення масових пожеж.

10. Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Організація захищеного пункту управління, оснащення його засоба­ми зв'язку, які б дали можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях проживання.

Розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення сталої роботи об'єкта в надзвичайних умовах.

Підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані.

Планування збору даних про обстановку, передачу команд і розпо­ряджень в умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів. Організа­ція використання радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'яз­ку з віддаленими населеними пунктами, виробничими підрозділами, а також з колонами евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами, які супроводжують під час евакуації.

Забезпечення дублювання ліній і каналів зв'язку.

Для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підго­товку населення, спеціалістів, проводити об'єктові тренування і ко­мандні навчання.

6.4. Основи захисту в рослинництві у надзвичайних ситуаціях

Для успішного ведення рослинництва, захисту працюючих у рос­линництві, захисту рослин і продукції рослинництва створені служ­би, установи і формування ЦЗ.

На базі Міністерства аграрної політики України створена служба захисту тварин і рослин. Обласні та районні служби захисту рослин і тварин працюють при відповідних управліннях сільського госпо­дарства, їм підпорядковані станції захисту рослин, агрохімічні лабо­раторії, державні інспекції якості насіння, карантинні лабораторії, пункти сигналізації, прогнозу появи і поширення хвороб і шкідників; науково-дослідні установи.

Для безпосереднього проведення заходів захисту сільськогоспо­дарських рослин і продукції рослинництва створюються такі фор-

 

 

 

 

мування ЦЗ: команди захисту рослин (КЗР), бригади захисту рос­лин (БЗР), спеціалізовані групи захисту рослин (СГЗР).

Команди захисту рослин створюються на всіх об'єктах сільсько­господарського виробництва з працівників, які працюють у рослин­ництві, і оснащуються технікою, наявною у господарстві.

Бригади захисту рослин створюються у вищих і середніх спеці­альних навчальних закладах агрономічного профілю з викладачів і студентів старших курсів. Бригади є резервом державної і обласних служб та призначені для надання допомоги командам об'єктів під час ліквідації осередків масового ураження рослин і урожаю.

Спеціалізовані групи захисту створюються на базі науково-дослід­них інститутів і дослідних станцій агрономічного профілю. Такі групи підпорядковані начальникам державних і обласних служб. Вони можуть брати участь у визначенні виду СДЯР, ОР, біологічних засобів, ступеня забрудненості РР, ОР, СДЯР і БЗ, а також у розробці ефективних заходів ліквідації осередків ураження і ведення рос­линництва на забрудненій чи зараженій території.

Перед службами, установами і формуваннями захисту рослин сто­ять такі завдання: проведення всіх заходів ЦЗ захисту рослин і всієї продукції рослинництва; відбір і дослідження проб продуктів, фуражу, рослин і ґрунту для визначення їх забруднення радіонуклі­дами і зараженості хімічними речовинами і біологічними засобами; вилучення з використання забруднених і заражених продуктів і фуражу; знезаражування продуктів, фуражу, рослин, сільськогоспо­дарських угідь (дезактивація, дегазація, дезінфекція); ліквідація осе­редків небезпечних шкідників і хвороб рослин.

Основними заходами, які проводять завчасно є: планування за­ходів захисту рослин і врожаю в надзвичайних ситуаціях; створен­ня формувань захисту рослин; забезпечення формувань засобами індивідуального і колективного захисту та іншим табельним май­ном; організація і проведення навчання з ЦЗ особового складу служб, установ і формувань; організація і проведення науково-дослідних робіт, захисту і знезаражування посівів сільськогосподарських куль­тур, плодово-ягідних і лісових насаджень, продукції рослинництва тощо; виведення стійких проти хвороб і шкідників сортів сільсько­господарських культур; створення хімічних засобів і техніки для захисту сільськогосподарських рослин, насаджень і урожаю від шкідників і хвороб; вапнування кислих ґрунтів; організація спосте­реження і лабораторного контролю за об'єктами рослинництва; ознайомлення населення з ознаками ураження рослин; утримання табельної сільськогосподарської техніки захисту рослин у готовності; створення запасів хімічних засобів захисту рослин проти небезпеч-