Оцінка пожежної обстановки

Пожежна обстановка — це масштаби і щільність ураження по­жежами населених пунктів, об'єктів і лісових масивів, що впливає на життєдіяльність населення, роботу об'єктів народного господар­ства, організацію та проведення рятувальних і невідкладних робіт.

Масштаби і характер пожеж населених пунктів і об'єктів гос­подарювання залежать від обсягу ураження, пожежної небезпеки об'єкта, характеристики району пожежі, вогнестійкості будівель, виду лісової пожежі, метеорологічних умов та інших факторів.

Знаючи характеристику лісових пожежонебезпечних матеріалів, можна передбачити ступінь пожежної небезпеки в лісі з урахуван­ням віддаленості даного лісового масиву від місця можливого ядер­ного вибуху. Тому в роботі начальника цивільного захисту і коман­дирів формувань обов'язковим має бути оцінка пожежної обстанов­ки і в умовах війни. Така оцінка проводиться за даними прогнозу або розвідки для розробки заходів і прийняття найбільш доцільного рішення для ведення рятувальних робіт.

Оцінка пожежної обстановки складається з попередньої оцінки можливої пожежної обстановки, зробленої завчасно в умовах мирно­го часу; початкової оцінки обстановки після одержання даних про координати застосування запалювальної зброї, центру вибуху, його потужності та виду, напрямку і швидкості вітру, з метою визначення пожежної обстановки на маршрутах введення і розподілу сил для виконання рятувальних робіт; уточнення пожежної обстановки на основі розвідувальних даних повітряної, загальної наземної і спе­ціальної пожежної розвідки для прогнозування пожеж, особливо на маршрутах введення, в районах проведення рятувальних робіт і ви­явлення загрози для особового складу формувань і населення в та­ких ситуаціях.

Вихідними даними для початкової оцінки обстановки є потужність ядерного вибуху, вид, місце і час вибуху, масштаби і характер засто­сування запалювальної зброї, вогнетривкість будівель і споруд, їх пожежо- і вибухобезпечність, щільність забудови, фактична здатність лісів до загорання, метеорологічні дані (швидкість і напрямок при­земного вітру).

За здатністю до загорання ліси поділяються, на три категорії:

І — висока — до неї належать хвойні насадження на дуже сухих, сухих світлих і вологих ґрунтах та, листяні насадження на дуже сухих і сухих ґрунтах;

і прогнозування надзвичайних ситуацій

II — сильна — хвойні насадження на сирих і мокрих ґрунтах; III— мала — листяні насадження на світлих, вологих, сирих, мок­рих і заплавних ґрунтах.

Радіуси зон виникнення пожеж після вибухів можна визначити

за формулами: після повітряного Д,.»= 1, 5 ^Л/д; після наземного

Д... = ^Л/д, де д — потужність вибуху, кт.

Наприклад, внаслідок повітряного вибуху потужністю ЗО кт і на­земного 100 кт радіуси зон виникнення пожеж становитимуть відпо­відно:

С = 1,5 ^Л = 1,5 ^л/30 * 1,5 -3 = 4,5 кт і = ^л = ^Л/Ї00 * 4,5 кт.

Визначаючи радіуси виникнення пожеж потрібно брати до уваги, що вони дійсні для високої прозорості атмосфери і низької воло­гості горючих матеріалів. За інших умов розміри зон виникнення пожеж будуть значно меншими. Орієнтовно поширення зон пожеж у населених пунктах і в лісі можна розрахувати за формулою

Ібезп = 1»6/ї„олум»

де Ь,«зп — відстань від полум'я, на якій практично не відчувається агресивний вплив теплового випромінювання; Ь. — очікувана або фактична висота полум'я.

Якщо, наприклад, лісопожежній команді необхідно переїхати че­рез населений пункт, де висота полум'я може бути до 20 м, то при ширині вулиці ЗО м безпечна відстань від полум'я становитиме:

Ьбезп = І.бЛполум =1,6 • 20 = 32 м.

можуть бути охоплені будинки з протилежного боку

Ьезп = 32 • 2 = 64 - ЗО = 32 м.

Оцінюючи обстановку, яка складається в районі масових пожеж, потрібно мати на увазі, що щільність диму за висотою не однакова. Найбільшого значення вона досягає в шарі від 0,5 до 5 —10 м над поверхнею землі.

Для орієнтовного визначення радіусів зон виникнення пожеж залежно від матеріалів можна скористатися даними табл. 88.

Але горінням вулиці, тоді

Основний фактор, який зменшує прозорість атмосфери — це во­дяні пари. Вночі вологість досягає максимальної величини — понад 80 % і значно знижується (до 20 — 25 %) на 16 год.

Таблиця 88. Радіуси спалахування деяких об'єктів (імовірність 50 %) при чистому повітрі (видимість до 100 км) без снігу, км Об'єкти Потужність ядерного вибуху, Мт 0,2 0,5 1,0 3,0 Деревина соснова трухлява 2,8- -4,7 3,8- -6,6 5,0- -8,7 7,6- -13,2 Опале листя, стружка соснова 4,1- -7,3 6,2--12,0 8,6- -15,8 12,5- -21,5 Опала хвоя Суха рослинність Будівлі, вкриті соломою 3.5- 4.6- 5,3- -5,7 -8,2 -8,6 5,4- -8,6 6,8- -12,5 7,6--12,5 7,0- -12,4 9,3- -16,2 10,1--16,6 10,0- 14,0- 15,0- -17,0 -22,0 -23,1 Будівлі дерев'яні, штабелі             пиломатеріалів, дерев'я­ 4,2- -7,1 6,1- -11,5 8,2- -15,3 12,5- -21,2 на тара Житлові будівлі Автомобілі 4,7- 5,3- -8,0 -8,6 6,7- -12,0 7,0- -12,0 9,1--15,6 9,3- -16,2 14,0- 13,0- -22,0 -21,0

Примітки. 1. Перша цифра — при наземному вибуху, друга — при повітряному. 2. При сніговому покриві радіуси ураження у 1,5—2 раза менші. 3. При меншій прозорості повітря вводяться коефіцієнти: добра прозорість — видимість до 50 км, К = 0,93; середня прозорість — видимість до 20 км, К = 0,8; легкий серпанок — видимість до 10 км, К = 0,66; сильний дим — видимість до 5 км, К = 0,36; дуже сильний дим, туман — видимість до 1 км К = 0,12.

 

Пожежна обстановка значною мірою визначається не тільки по­жежною готовністю горючого матеріалу, масштабами запалюваль­ної зброї або ядерного вибуху, а й умовами поширення світлового і теплового випромінювання в атмосфері, від чого залежать розміри зон виникнення пожеж (табл. 89). У населених пунктах радіуси зон виникнення пожеж на 20 — ЗО % менші, ніж у лісі.

Таблиця 89. Поправкові коефіцієнти для визначення радіусів зон ви­никнення пожеж залежно від прозорості атмосфери Прозорість атмосфери Поправковий коефіцієнт Ясно (видимість великих предметів у денні 1,0 часи понад 20 км) Легкий серпанок (видимість великих предме­ 0,85 тів у денний час понад 10 км) Середній серпанок (видимість великих пред­ 0,7 метів у денний час понад 4 км) Легкий дим (видимість великих предметів 0,3 у денний час понад 2 км) Густий дим (видимість великих предметів 0,1 у денний; час менше 1 км)

 

Важливою закономірністю розвитку лісових і степових пожеж є залежність їх інтенсивності від добових змін атмосферних умов, на­самперед від температури і вологості повітря та швидкості вітру.

Влітку в лісах середньої зони температура починає підвищува­тися з 4 — 5-ї год і досягає максимуму з 13 до 16 год, а потім зни­
жується. Приблизно так само змінюється і відносна вологість повітря. О 15 — 16-й год вона мінімальна, а о 5-й год досягає 98 % (рис. 33). Це веде до зміни вологості надґрунтового покриву і відповідно його здатності до загорання.

Вологість горючих матеріалів досягає максимуму в період з 3-ї до 7-ї год. Суттє­вий вплив на розвиток пожеж має напря­мок добової зміни вітрів.

Таким чином, найбільш сприятливі умо­ви для розвитку пожеж виникають удень, посилення пожеж починається о 9 —10 год і триває до 17 —18 год. Вночі горіння у 5 — 10 разів повільніше, ніж удень. Вітер збільшує випаровування, постачає в місця горіння більшу кількість кисню, і все це сприяє процесу горіння.

У посушливий період року основними факторами, які впливають на поширення пожеж, є вологість повітря р і швидкість вітру У. (рис. 34). Залежно від цих умов розрізняють три ступеня пожежі, які характеризують так:

— високий ступінь — низові й верхові пожежі. Висота полум'я може досягати 20 — 50 м. Швидкість поширення пожежі понад 6 км/год. Внаслідок перенесення іскор і головешок нові осередки пожежі можуть виникнути на відстані 500—1500 м. Необхідна тер­мінова евакуація населення і формувань із зони поширення пожежі;

 

р-----------»- р------------------------------------------------------------

А б

Рис. 34. Залежність ступеня пожежі від швидкості вітру і вологості повітря:

6 12 16 гоя 24 I- Рис. 33 Добова зміна відносної вологості по­вітря: 1 — у хмарну погоду; 2 в ясну погоду

а — у населеному пункті; б — в лісі; І — вищий ступінь. Пожежа поши­рюється дуже швидко. Необхідна термінова евакуація населення і форму­вань; II — середній ступінь. Пожежа поширюється швидко. Необхідна ева­куація населення і формувань, проведення заходів, спрямованих на локалі­зацію пожежі; III — слабкий ступінь. Пожежа поширюється поволі

— середній ступінь — пожежа середньої сили. Висота полум'я 1—2 м. Швидкість поширення 200 м/год;

— слабкий ступінь — висота полум'я 0,5 —1,5 м. Швидкість по­ширення до 200 м/год. Така пожежа коли досягає перешкоди зупи­няється.

Ці оцінки найбільш достовірні, якщо вологість матеріалів, густо­та лісу, умови місцевості, швидкість вітру, вологість повітря є серед­німи. Вплив кожного з цих факторів на швидкість поширення по­жеж можна визначити за допомогою даних табл. 90.

Таблиця 90. Коефіцієнти відносного впливу рельефу місцевості, воло­гості повітря, кількість і вологості горючих матеріалів, швидкості вітру та швидкості поширення лісових низових пожеж Крутість схилу Відносна воло­гість повітря, р Запас горючих матеріалів, Т Вологість го­рючих матеріа­лів, и> Швидкість ВІТ­РУ, V град * % Ко т/га   % кш м/с і." -40 1.0   3,8 0,5     1,0 -2,0 1,05 -20 1,0 ЗО 2,9 1,0     0,95 -0,8 1,0   1,0   2,2 2,0     0,50 0,5 1,6   1,2   1,7 3,0     0,23 0,5 2,4   2,0   1,4 4,0   ЗО 0,19 1,0 4,2 ЗО 4,9   1,25 5,0     0,17 2,0 11,2   9,5   1,15 — —   0,14 3,0 21,0

 

Швидкість поширення пожеж можна розрахувати за формулою

V = и, К,,

де Но — швидкість поширення пожежі за вихідних умовах; V — швидкість поширення пожежі за розрахункових умов; К„ — віднос­ний вплив змінного, фактора (х) на швидкість поширення горіння при зміні фактора в інтервалі від X, до Х„ при К„ = К: К„

Наприклад, низова пожежа піднімається по схилу крутістю 20° зі швидкістю 1,0 м/хв, тоді на дільниці схилу крутістю 30° швидкість поширення пожежі можна визначити так.

З табл. 90 знаходимо, що для 20° К_а1„ — 2,0, а для 30° К_аз„ — 4,9. Тоді:

К, = К; К... =4,9: 2 = 2,4. Звідси: у = и. К, = 1,0 • 2,4 = 2,4 м/хв.

Важливою є оцінка безпеки людей, які перебувають у захисних спорудах у районі пожежі.

Характер впливу високої температури і шкідливих домішок га­зового середовища на людей, які знаходяться в захисних спорудах, можна оцінити за допомогою даних табл. 91.

Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій

Таблиця 91. Вплив пожежі на людей, які перебувають у захисних спо-

 

Типи захисних споруд

6,0

Вид пожежі

1,0

0,5

0,25