Порядок нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) в таких випадках:

ü у разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

ü у разі хвороби дитини до 14 років і необхідності догляду за нею;

ü у разі хвороби члена сім’ї і необхідності догляду за ним;

ü у разі догляду за дитиною віком до 3-х років або дитиною інвалідом у віці до 16-ти років у випадку хвороби матері чи особи, яка доглядає цю дитину;

ü у разі карантину, який накладено санітарно-епідеміологічною службою;

ü у разі переведення застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижче оплачувану роботу;

ü у разі протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;

ü у разі санаторно-курортного лікування.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням» допомога не надається якщо громадянин:

ü перебуває у відпустці без збереження заробітної плати;

ü захворів або одержав травму під час скоєння злочину;

ü навмисно заподіяв шкоду власному здоров’ю з метою ухилення від роботи або інших обов’язків або симулювання хвороби;

ü перебування під арештом на час проведення судово-медичної експертизи;

ü примусову лікувався за постановою суду;

ü захворів або одержав травму внаслідок алкогольно-наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з ними;

ü перебував у творчій відпустці або додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від середньоденного заробітку і страхового стажу.

Страховий стаж – це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності та сплачує або за неї сплачують внески до Фонду в порядку, встановленому законодавством.

До страхового стажу зараховуються період тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами, перебування застрахованої особи у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованим особам залежно від страхового стажу встановлена в таких розмірах:

ü 100% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких понад 2 років, а також без урахування стажу застрахованим особам, віднесеним до 1 – 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків, яка замінює їх догляд за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

ü 80% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких від 5 до 8 років;

ü 60% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких менше 5 років.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язанні з нещасним випадком на виробництві, оплачується за рахунок коштів підприємства. Починаючи з шостого дня непрацездатності і за весь період до відновлення працездатності оплачується за рахунок фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тривалість відпустки визначено у такому обсязі: до пологів 70 календарних днів, після пологів 56 календарних днів. У разі ускладнення пологів або народження двох або більше дітей – 70 календарних днів після пологів.

Жінкам, віднесеним до 1 – 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується за 180 календарних днів.

Розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу.

При нарахуванні у зв’язку з вагітністю та пологами середньомісячна заробітна плата визначається виходячи з виплат за останні шість календарних місяців, за фактично відпрацьований час, а саме, необхідно, заробітну плату за фактично відпрацьовані протягом шести місяців робочі дні поділити на кількість робочих днів за цей період.

Нарахування виплат здійснюється множенням визначеного середньоденного заробітку за останні шість місяців на кількість робочих днів.

Допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворювання оплачується в розмірі 100% середнього заробітку. Оплата відбувається аналогічно до оплати допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми.

Підставою для нарахування даної допомоги є листок непрацездатності та акт про нещасний випадок (акт розслідування професійного захворювання) за встановленою формою.

Листок непрацездатності – це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.