Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212)

Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений чинним законодавством порядок сплати юридичними особами, ах відокремленими підрозділами і фізичними особами податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування, який забезпечує формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предметом злочину є грошові кошти, які повинні бути сплачені до бюджетів або державних цільових фондів у вигляді податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткуван­ня і введені у встановленому законом порядку. Умисне ухилення від сплати обов'язкових платежів, які не входять в систему оподатку­вання, кримінальну відповідальність за ст. 212 не тягне.

Об'єктивну сторону злочину становить сукупність трьох ознак: 1)діяння - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212); великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. 3 ст. 212) розмірах; 3) причиновий зв'язок між діянням і наслідками.

Діяння у даному разі - це дія (активна поведінка) чи бездіяльність (пасивна поведінка), спрямована на повне або часткове ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які повинні сплачуватись підприємствами, установами, організаціями, приватними підприємцями та іншими платниками.

До поширених способів вчинення аналізованого злочину належать: неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), приховування та занижения об'єкта оподаткування.

Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) визнається вчиненим у значному, великому або особливо вели­кому розмірі як тоді, коли сума несплаченого платежу перевищує зазначені у законі розміри з одного його виду, так і у тому разі, коли ця сума є результатом несплати обов'язкових платежів різних видів. У тому разі, коли встановлено ознаки одиничного злочину - продовжуваного ухилення від сплати податків (тотожні дії, єдиний злочинний намір), кількісні параметри злочинної поведінки, здійснюваної в різні проміжки часу, повинні підсумовуватися.

Злочин, передбачений ст. 212, визнається закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із зако­ном), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір (обов'язковий платіж), що вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо закон пов'язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактичного ухилення від сплати.

Суб'єктом злочину можуть бути: 1) службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які відповідно до чинного законодавства і локальних документів уповноважені забезпечити внесення податків, зборів (обов'язкових платежів), підписувати і подавати до контролюючих органів документи податкової звітності, розпоряджатись банківським рахунком і підписувати розрахункові документи (керівники підприємств, установ та організацій, головні бухгалтери, їх заступники або інші працівники бухгалтерій, які виконують функції головного бух­галтера); 2) особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-які інші особи, зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною фор­мою вини. Мотив на кваліфікацію за ст. 212 не впливає.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч, 2 ст. 212) є вчинення його за попередньою змовою групою осіб або фактичне ненадходження коштів у великих розмірах. Під великим розміром коштів треба розуміти суму податків, зборів (обов'язкових платежів), яка в три тисячі і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 212) є вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особ­ливо великих розмірах, тобто на суму, яка у п'ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212 КК).

У ч. 4 ст. 212 втілено ідею кримінально-правового компромісу у сфері оподаткування. Ця норма підлягає застосуванню судом у тому разі, коли: 1) особа щодо якої вирішується питання про звільнення її від кримінальної відповідальності, вчинила ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вперше; 2) вчинене нею діяння охоплюється ч. 1 або ч. 2 ст. 212; 3) має місце пози­тивна пост кримінальна поведінка особи, яка полягає в тому, що винний до притягнення його до кримінальної відповідальності (до винесення слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого і пред’явлення цій особі обвинувачення) сплачує належні суми податків і зборів, а також пеню й фінансові санкції. Для застосування ч. 4 ст. 212 не вимагається, щоб особа, яка вчинила ухилення від оподаткування, сприяла розкриттю і розслідуванню злочину, а також щиросердно покаялась у вчиненому.