Аналіз зв’язків і відносин системи «людина – виріб – середовище»

Значення конструювання одягу у швейному виробництві.

Відповідь №1:

Конструювання має важливе значення у створенні одягу відіграє конструювання

одягу, а також конструктивні лінії. Це лінії які створюють основну форму

деталей. Часто конструктивні лінії служать декоративним цілям.

Аналіз зв’язків і відносин системи «людина – виріб – середовище».

Відповідь №2:

Дизайн як наукова дисципліна вивчає комплекс проблем, що виникають при аналізі зв’язків і відносин системи «людина – виріб – середовище». До найважливіших споживчих властивостей промислових виробів відносяться: суспільна доцільність, відповідність призначенню, зручність експлуатації і ремонту, естетична значущість.

Комплекс вимог дизайну і сукупність споживчих властивостей виробів можна умовно розділити на чотири групи:

соціальні; утилітарно-функціональні; ергономічні; естетичні.

Кінцевий критерій оцінки відповідності промислових виробів вимогам дизайну – це результат порівняння величини корисного ефекту споживання речі і сумарних матеріальних витрат.

Основні принципи художнього конструювання

Художнє конструювання – новий метод проектування виробів промислового виробництва, впровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції.

Основною метою художнього конструювання є активне вдосконалювання навколишнього середовища, естетизація матеріальної сфери праці і побуту людини.

Основні принципи художнього конструювання виробів промислового виробництва:

1.-Комплексне, одночасне вирішення утилітарно-функціональних, конструктивно-технологічних, економічних, соціальних і естетичних питань;

2.-Врахування особливостей навколишнього середовища та конкретних умов;

3.-Єдність форми і змісту.

В сучасній практиці проектування сутність першого принципу можна відобразити лаконічною формулою: користь + зручність + краса. Кожний елемент даної формули являє собою сукупність наступних факторів: «користь» - техніко-економічних; «зручність» - ергономічних; «краса» - естетичних.

Методика художньо-конструкторського аналізу.

Художньо-конструкторський аналіз – це комплексний, цілісний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють досконалість виробу, і зокрема: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність.

Розрізняють таку послідовність художньо-конструкторського аналізу об’єктів проектування:

1) Збір інформації з різних джерел – патентних матеріалів, каталогів і проспектів, що відносяться до аналогів заданого для проектування виробу;

2) Підбір діючих аналогів виробу, що проектується;

3) Аналіз функціональних вимог з визначенням зв’язку «людина-машина», «предмет-середовище» і безпеки експлуатації;

4) Виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці і тектонічності форми;

5) Аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному і декоративному відношеннях;

6) Аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах і деталях, так і в цілому;

7) Аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру всіх елементів і відповідності форми стильової спрямованості;

8) Загальний висновок по виробу.

Прототипи – це вироби, що виготовлялися раніше і мають аналогічну функцію та умови експлуатації, що й об’єкт проектування.

Аналоги – це вироби, які мають подібні чи близькі за змістом функції до об’єкту проектування.

Призначення виробу – це його основна функція. Комплекс функціональних вимог розподіляється за такими групами виробів:

1.- Вироби, що безпосередньо обслуговують людину (предмети побуту, одяг, взуття, меблі й ін.);

2.- Вироби, що безпосередньо обслуговують людину і виконують технічну функцію (побутові прилади, електроарматура тощо);

3.- Промислові вироби, які виконують робочу функцію і частково обслуговують людину (верстати, прилади, машини, засоби транспорту);

4.- Промислові вироби, які виконують тільки робочу функцію (автоматизовані системи, вузли механізмів машини, автоматичні лінії).

Функціональний аналіз. Аналіз функціональних вимог – це визначення соціального значення виробу, тобто облік та оцінювання усіх якостей, що характеризують зв'язок «людина - виріб».

Композиційний аналіз. Поняття композиція виробу, предмета, чи виробу пов’язано з поняттям їх образності і художньої виразності.

Композиційна якість – кінцева фаза, до якої приходять лише після ретельного і всебічного аналізу всіх утилітарних і функціональних вимог, пропонованих щодо виробу.

 

Білет №2

Основні функції одягу.

Одяг відіграв значну роль у житті людини. Він захищав її від несприятливих атмосферних і шкідливих фізико-хімічних впливів, механічних пошкоджень, забезпечує нормальне функціонування внутрішніх органів, зручність у роботі тощо. Крім цього, одяг має велике соціальне, психологічне і естетичне значення. Ця різноманітність функцій одягу привела до різноманітності його асортименту, форм, конструкцій, способів і засобів формоутворення

2. Поняття науки «ергономіка». Термін "ергономіка" (грец. "ергон" - робота + "номос" - закон) був прийнятий в Англії в 1949 г, коли група англійських учених заснувала ергономічне дослідницьке товариство. Члени цього товариства ставили завдання щодо вирішення проблеми раціональної організації праці. Ергономіка згідно ДСТУ 3899 – 99 “ Дизайн і ергономіка ” – це науково – практична дисципліна, яка вивчає функціональний стан, діяльність людини, знаряддя та засоби діяльності, довкілля в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності життєдіяльності людини.Ергономіка склалася як комплексна дисципліна на стику ряду технічних наук, психології, фізіології, гігієни, анатомії, біомеханіки, антропології, біофізики. В її завдання входить всебічне вивчення функціональних особливостей і можливостей людини в процесі його діяльності та взаємодії з навколишніми предметами.

Вона представлена ​​трьома складовими - антропометрією, що досліджує будову людського тіла з урахуванням статевих, вікових, етнічних, професійних та інших особливостей, інженерної психологією, що розглядає взаємозв'язок людини і техніки для забезпечення найкращих умов і результатів праці, і психологією сприйняття, що вивчає особливості та закономірності зорового і тактильного сприйняття навколишнього предметного світу і ін

 

 

Білет №3

1.Класифікація одягу.