Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою

При складанні схеми землеустрою одним із найважливіших пи­тань є встановлення термінів її реалізації. Практика складання схем землеустрою показує, що схему землеустрою адміністративного району, як правило, слід розробляти на прогнозний і розрахунковий періоди.

На прогнозний період розробляють пропозиції щодо створення в майбутньому завершеної системи сталого землекористування, повної меліоративної, природоохоронної та інженерної облаштованості території адміністративного району» що забезпечують реалізацію продуктивного, земельного й іншого потенціалу.

На розрахунковий період пропозиції розробляють на найближчу перспективу, виходячи з аналізу й оцінювання сформованої системи розселення, земельних відносин і тенденцій у їх розвитку, ефектив­ності використання земель і їх придатності для різних цілей, агро­екологічного оцінювання, реальних економічних можливостей під­приємств і організацій району.

Досвід планування використання земель засвідчує, що прогноз­ний період має становити не менш як 10-15 років, розрахунко­вий— до 5 років. За потреби через кожні 5 років у схему землеуст­рою можна вносити відповідні уточнення і доповнення.

Залежно від складу і повноти розроблених у схемі заходів, реа­льних матеріально-технічних, фінансових; трудових та інших ре­сурсів терміни реалізації схеми можуть бути іншими (менше або більше ніж 5 і 10 років).

Розроблені в схемі землеустрою пропозиції мають передбачати розв'язання основних питань, а саме:

1) на прогнозний період:

- склад і площі земель за категоріями, галузями, угіддями і фор­мами власності;

- склад і обсяги робіт, пов'язаних з меліоративною, природоохо­ронною й інженерною облаштованістю території;

- черговість здійснення проектних заходів щодо облаштування
території;

- оцінювання потенційної продуктивності земельних угідь при повному облаштуванні території, черговість і заходи для її досягнення;

- склад обов'язкових вимог, режимів, обмежень і обтяжень у ви­користанні земель;

- пропозиції щодо охорони земель тощо.

2) на розрахунковий період:

а) встановлення складу й організація використання земель ра­йону, що передбачають:

- обґрунтування міжгалузевого розподілу земель;

- розподіл земель за категоріями; формами власності і правовим
статусом;

- визначення земель, які можуть бути внесені до спеціальних
земельних фондів;

- визначення земель, які можуть бути надані (продані) громадя­нам і юридичним особам для різних цілей;

- виділення охоронних територій і об'єктів, територіальних зон з
особливим правовим режимом використання земель, особливо кош­товних земель;

б) удосконалення організації території району, у тому числі:

- створення нових і упорядкування існуючих землеволодінь землекористувань несільськогосподарського призначення;

- створення нових і упорядкування існуючих землеволодінь землекористувань сільськогосподарського призначення;

- удосконалення розміщення міжгосподарської шляхової мережі й об'єктів міжгосподарського призначення, інших елементів інже­нерної виробничої і соціальної інфраструктури;

в) розміщення агропромислового комплексу району, у тому числі:

- удосконалення спеціалізації, кооперації та інтеграції підприємств АПК;

- розвиток і розміщення галузей сільського господарства;

- розміщення підприємств з переробки сільськогосподарської
продукції і формування їхніх сировинних зон;

- розміщення підприємств з виробничого обслуговування сільсь­кого господарства;

г) організацію території сільськогосподарських підприємств:

- оптимізація структури земельних угідь;

- установлення, площ і розміщення земельних ділянок, які вико­ристовують сільськогосподарські підприємства, фермерські госпо­дарства на різному праві;

- удосконалення розміщення внутрішньогосподарських підроз­ділів, виробничих центрів, внутрішньогосподарської дорожньої мережі та інших об'єктів інженерної інфраструктури при формуванні системи землекористування в розрізі територій сільських рад;

- організацію угідь;

д) комплекс заходів щодо раціонального використання й охорони
земель;

е) оцінювання ефективності заходів, передбачених схемою зем­леустрою.

Пропозиції щодо реалізації схеми землеустрою розробляють також із урахуванням прогнозного і розрахункового періодів.

Перелік основних заходів, що передбачаються для розроблення і реалізації по періодах, можна доповнювати або змінювати залежно від завдання на розроблення схеми землеустрою, виданого замовником.

 

 

1.4.Організація робіт, пов'язаних із складанням схем землеустрою

Схему землеустрою адміністративного району розробляють, як правило, на основі схеми землеустрою території області, що дає мо­жливість прив'язати заходи щодо використання й охорони земель району до території регіону й обґрунтувати узгоджені рішення зага­льних і взаємозалежних завдань.

Якщо схеми землеустрою території області немає, то за основу бе­руть, концепцію (програму) соціально-економічного розвитку району і показники завдання на проектування.

При розробленні схеми землеустрою адміністративного району

потрібно обов'язково використовувати раніше складені схеми і про­екти землеустрою, схеми і проекти перерозподілу земель, форму­вання спеціальних земельних фондів, меліорації й охорони земель, розміщення об'єктів будівництва, а також матеріали інвентаризації земель, чергові кадастрові плани, карти обмежень і обтяжень у ви­користанні земель, матеріали оцінювання земель тощо.

Роботи, пов'язані зі складання схем землеустрою, виконують з ініціативи органів місцевого самоврядування й органів виконавчої влади, зокрема Держкомзему України.

Генеральними розробниками (підрядниками) схем землеустрою можуть бути як державні наукові та землевпорядні підприємства, так і приватні підприємства. Для виконання робіт з окремих розді­лів схеми можуть залучатися як субпідрядні відповідні спеціалізо­вані проектні, дослідні й науково-дослідні організації, приватні зем­левпорядники.

Роботи зі складання схем землеустрою можуть фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на землеустрій, а також за рахунок бюджетів регіонів і районів, залежно від того, який орган влади ухвалив рішення про складання схеми землеуст­рою адміністративно-територіального утворення.

Схему землеустрою адміністративного району складають на під­ставі технічного завдання, виданого замовником при укладанні до­говору на виконання робіт. У технічному завданні зазначають перс­пективні показники розвитку економіки, землекористування й охо­рони земель району, а також зміст усіх землевпорядних дій.

Крім того, у технічному завданні наводять дані про замовника, генерального проектувальника та інших учасників запланованих робіт, основні нормативні акти, якими слід керуватися при скла­данні схеми, використаний планово-картографічний матеріал і ма­сштаб вихідної картографічної частини схеми, основні вимоги, що мають регламентувати зміст схеми землеустрою.

До схеми землеустрою висувають такі основні вимоги:

- визначення потреби в земельних ресурсах усіх форм господарювання з урахуванням перспективи їх розвитку, придатності земель і агроекологічного зонування території;

- виявлення меліоративного фонду і резерву земель, придатних
для використання в сільському господарстві;

- установлення обсягів, об'єктів і черговості освоєння і поліпшення земель;

- формування спеціальних земельних фондів регулювання обігу
на ринку земель;

- розроблення пропозицій щодо розвитку селянських і фермерських господарств, сільськогосподарських підприємств та їхніх асоціацій;

- складання зведеного балансу очікуваного розподілу земель за категоріями, формами власності і користування;

- визначення перспектив розвитку і розміщення галузей агро­промислового комплексу і їх кооперації та інтеграції, а також розро­блення пропозицій щодо використання земель нерентабельних і низькорентабельних сільськогосподарських підприємств;

- установлення складу і співвідношення земельних угідь у сільськогосподарських підприємствах з урахуванням їх спеціалізації і
перспектив розвитку;

- розроблення пропозицій щодо удосконалення організації тери­торії району;

- розроблення пропозицій щодо охорони земель і поліпшення
природних ландшафтів;

- визначення вартості й ефективності проектованих заходів;

- розроблення плану реалізації схеми землеустрою;

- необхідність складання і тиражування «Основних положень
схеми землеустрою».

Зміст технічного завдання може уточнюватися з урахуванням складу виконуваних робіт, розробленого комплексу заходів, у тому числі по періодах, інших конкретних умов.

При складанні технічного завдання замовник може обумовлюва­ти необхідність пророблення відповідних частин схеми у варіантах, а також проведення додаткових робіт (як самостійний вид) для одер­жання відсутньої для складання схеми інформації (інвентаризація земель, спеціальні обстеження, знімальні роботи та ін.).

При оцінюванні й виборі варіантів використовують метод порів­нянної економічної, соціальної й екологічної ефективності ухвале­них рішень. Для правильного оцінювання варіантів слід дотриму­ватися умов порівняння (територія, обсяги виробництва, соціальні чинники, охорона земель, забезпеченість ресурсами, які врахову­ються показники, нормативна база тощо).