Вимоги до проектованого виробу

З метою чіткішого окреслення подальших дій студент формулює основний перелік вимог, що висуваються до розроблюваної моделі відповідно до наступної послідовності.

 

2.2.1 Відповідність основному функціональному призначенню

- термін фізичного старіння;

- термін морального старіння;

- термін одноразового використання;

- характеристика та кольорове оточення середовища;

- спеціальні вимоги функціонального використання.

 

2.2.2 Відповідність виробу габітусу

- соціально-культурні вимоги;

- вимоги, викликані розміро-зростовим розмаїттям;

- вимоги, викликані віковою категорією;

- психологічні вимоги;

- стильове направлення.

2.2.3 Відповідність експлуатаційним вимогам

- кліматичні параметри оточуючого середовища;

- теплообмінні процеси;

- комплектність виробу;

- види догляду за виробом;

- характер та місця зовнішніх механічних навантажень.

 

2.2.4 Ергономічні вимоги

- види основних рухів;

- вимоги до типу та виду застібки.

2.2.5 Естетичні вимоги за напрямками моди

- до форми виробу;

- до матеріалу та кольору;

- до композиційної цілісності.

 

2.2.6 Вимоги до основної тканини

- до сировинного складу;

- до технологічних властивостей.

 

2.2.7 Технологічні вимоги

- тип виробництва;

- до технологічної складності;

- вимоги до уніфікації.

2.2.8 Техніко-економічні показники

- вимоги до собівартості;

- вимоги до матеріалоємності.

 

Підсумовується зміст даного розділу у вигляді висновків до технічного завдання.

У висновках до даного пункту студент коротко підсумовує проаналізований матеріал та окреслює напрям подальших дій. Обсяг – 2÷3 сторінки.

РОЗДІЛ 3

ТЕХНІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ

Даний розділ характеризує ряд робіт, що відповідають другому етапу розробки проектно-конструкторської документації.Розробка технічної пропозиції здійснюється на основі аналізу виробів-аналогів однакового або схожого призначення. Розробляються пропорції по складанню еталонного ряду моделей-аналогів, що мають найбільші показники якості, по підготовці технічної пропозиції, перевірці конструкторської схожості моделей серії, тобто тих елементів роботи, котрі відображають оригінальність задуму і конкурентоздатність моделей. Даний розділ складається з двох підрозділів.

3.1 Аналіз напрямку моди щодо розроблюваного асортименту одягу

 

Студенту необхідно розкрити питання перспективного розвитку направлень моди на даний період користуючись інформацією, яку можна отримати з журналів мод або Internet, розглянувши та детально вивчивши основні напрямки розвитку жіночого, чоловічого або дитячого одягу на найближчий сезон, відповідно до обраної моделі. Узагальнити всю отриману інформацію та представити у формі рекомендацій.

Послідовність викладення рекомендацій:

1. Описати сезон, для якого створюється одяг.

2. Описати виріб, який рекомендовано носити в цьому сезоні (основні силуетні форми та конструктивні лінії, стильові напрямки).

3. Описати характерні елементи доповнень, декорування та аксесуарів.

4. Представити ескізи або фотографії сучасних моделей відповідно до обраного виду одягу (у вигляді рисунків, на які в тексті розміщуються відповідні посилання).

На основі сучасних тенденцій моди відповідно до виду одягу дати стислу характеристику обраної моделі і обґрунтувати вибір. Перерахувати основні позиції, що впливають на вибір конкретної моделі.

 

3.2 Аналіз перспективного напряму моди в матеріалах щодо розроблюваного асортименту одягу

 

Студенту необхідно дати стислий аналіз сучасних матеріалів та їх особливих властивостей відповідно до напрямків моди та обраної моделі одягу. Студент дає характеристику рекомендованих матеріалів верху, підкладки, прикладу, фурнітури та оздоблення. Матеріали необхідно охарактеризувати за наступними критеріями:

- колірна гама, рисунок;

- характерні модні поєднання матеріалів відповідно до сезону;

- фізико-механічні, гігієнічні та технологічні властивості рекомендованих матеріалів;

- взаємозв’язок властивостей з конструкцією одягу.

Підсумовується зміст даного розділу у вигляді висновків до технічної пропозиції. У висновках до даного пункту студент коротко підсумовує проаналізований матеріал та окреслює напрям подальших дій.

Обсяг – 2÷3 сторінки.

 

РОЗДІЛ 4

ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ

Робота над четвертим розділом курсового проекту передбачає виконання дій щодо розробки ескізного проекту. Представлений ескізний проект має відображати принципове конструктивне рішення, яке формує загальне уявлення про конструкцію виробу і його основні параметри. Даний розділ складається з двох підрозділів.

4.1 Вибір і обґрунтування основної моделі-пропозиції

 

На основі аналізу інформації попередніх розділів студент створює ескіз виробу, що розробляється в курсовому проекті на аркуші паперу для ескізування формату А4 (вигляд спереду та ззаду). Зображення повинно бути кольоровим із нанесенням усіх декоративно-конструктивних ліній. Вигляд ззаду можна подавати в масштабі 1:1 або 1:3. Зображення моделі представляється у вигляді рисунку 4.1.

Наприклад:

Рис. 4.1. Ескіз моделі

4.2 Опис зовнішнього вигляду проектованої моделі

 

Опис зовнішнього вигляду моделі виконується за планом:

- назва виробу;

- призначення;

- стиль;

- силует;

- тип застібки (одно-, двобортна, асиметрична і т.д.);

- характеристика пілочки (конструктивні та декоративно-конструктивні лінії, їх розміщення, форма);

- характеристика спинки (конструктивні та декоративно-конструктивні лінії, їх розміщення, форма);

- характеристика рукава (довжина, об’ємна форма, тип обробки низу);

- характеристика коміра, горловини або лінії талії для поясних виробів (тип коміра, розміри та форма кутів уступів коміра, лацканів, величина стійки і т.д.) та застібки (тип обробки, кількість петель та ґудзиків і т.д.);

- характеристика форми та типу обробки низу виробу (вид шва, тип з’єднання з підкладкою і т.д.);

- характеристика видів оздоблення (поєднання матеріалів, оздоблювальні лементи, фурнітура і т.д.);

- рекомендовані матеріали (верху, підкладки, прикладу);

- рекомендації щодо використання даної моделі (розміро-зростова група та вік потенційних споживачів).

Зразки матеріалів, фурнітури та оздоблення подаються у вигляді «Конфекційної карти» (складова Технічного опису), що виноситься в додатки.

На завершення даного розділу подаються висновки щодо виконаної роботи.

Обсяг – 2÷3 сторінки.

 

 

РОЗДІЛ 5

ТЕХНІЧНИЙ ПРОЕКТ

 

 

Технічний проект – це сукупність конструкторських документів, котрі повинні містити повне уявлення про виріб, що проектується. Етап технічного проекту є завершальним процесу проектних робіт. На даному етапі відбувається уточнення всіх параметрів конструктивної будови розроблювальної моделі, виконуються креслення загального вигляду базової моделі.

Уся проектна документація розробляється відповідно до ГОСТів та ЄСКД, підрозділяються на: графічну (креслення, комплекти лекал, схеми градації) і текстову (розрахункові формули, системи допусків і т.д.).

 

5.1 Розробка базової конструкції

 

Розробка базової конструкції передбачає повну розробку моделі відповідно до основних етапів конструювання.

 

5.1.1 Характеристика обраної методики конструювання

 

Студент повинен обґрунтувати вибір методики конструювання базової основи. Надати інформацію про особливості даної методики, її переваги та недоліки.

 

5.1.2 Характеристика зовнішньої форми тілобудови замовника

 

Розробка одягу базується на даних про споживача, його потреби, смаки, тілобудову. Форми окремих ділянок тіла значно впливають на форму конструктивних елементів одягу. В даному підрозділі студент повинен дати повну характеристику тілобудови замовника, відмітити усі її особливості. Спочатку надається загальна характеристика фігури: зріст, пропорційність тілобудови, тип осанки, тип статури, симетричність.

Наступним етапом є детальна проробка основних частин тіла людини: голова, шия, плечі, форма грудної клітини, грудних залоз, живота, форма спини, верхні кінцівки, нижні кінцівки.

Студент надає характеристику віковій та розміро-зростовій групі споживачів, для якої пропонується розробка моделі одягу, та підкреслює ті особливості, на які необхідно звернути особливу увагу в процесі конструктивної розробки моделі.

5.1.3 Розмірна характеристика фігури людини та обґрунтування прибавок на вільне облягання

 

Для побудови креслень деталей одягу візуальних спостережень не достатньо. Необхідно мати точні данні про розміри окремих ділянок тіла людини. Студент в залежності від види виробу, що розробляється в курсовому проекті, визначає кількість основних обмірів фігури. Величини розмірних ознак подаються у таблиці 5.1.

Вихідними даними для розробки креслень конструкції є прибавки.

Відповідно до виду виробу, силуету, виду тканини студент повинен підібрати, розрахувати і обґрунтувати вибір прибавок на вільне облягання та товщину пакету матеріалу.

Для цього студентові необхідно провести оцінку властивостей тканини, які впливають на конструкцію виробу (товщина, усадка, розтягнення і т. ін.). Виконати їх можна в описовій формі.

Розрахунок рекомендованих прибавок краще приводити у формі таблиці, наприклад таблиця 5.1.

Таблиця 5.1

Розмірні ознаки типової фігури розміром _______

та прибавки ___________________{(вказати вид одягу та тканину)}

 

№ з/п	Найменування розмір­ної ознаки	Умовне позна­чення розмірної ознаки	Величина розмірної ознаки, см	Умовне позначення прибавки	Величина прибавки, см
1	2	3	4	5	6
	Напівобхват талії	Ст		Пст

 

5.1.4 Розрахунки для розробки кресленика базової конструкції

 

 

Відправною точкою для подальшого проектування є розробка кресленика основи.

Відповідно до моделі та матеріалів студент виконує побудову кресленика деталей за обраною методикою на ватмані у масштабі 1:1 або 1:2 в тонких лініях. Розрахунки до побудови кресленика входять до пояснювальної записки. Також у тексті пояснювальної записки студент надає зображення розгортки основних деталей у масштабі 1:4 або 1:5. Дані розрахунків можна оформити у вигляді таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Розрахунок кресленика базової основи ____________ _{(вказати вид одягу)}

на фігуру розміром _________

 

№ з/п	Назва конструктивної ділянки	Умовне позначення ділянки креслення	Розрахункова формула	Розрахунок, см
1	2	3	4	5
Побудова базисної сітки
	Рівень лінії стегон	Т1С1	0,45 × Дтс	0,45 × 41 = 18,5

 

Після здійснення розрахунків в тексті пояснювальної записки студент представляє рисунки креслеників базових основ проектованого виробу.

5.1.5 Аналіз та усунення дефектів посадки макету моделі на фігурі

 

Для методів конструювання розгорток деталей одягу першого класу, до яких відносяться і розрахунково-графічні методи отримання первинних креслень деталей конструкцій, характерне те, що вони потребують перевірки їх якості і якості посадки конструкції на фігурі.

Студент повинен перевірити побудову кресленика основи (відповідність лінійних вимірів розрахункам, спряженість відповідних ліній конструкцій, відповідність форми та розмірів окату рукава проймі і т.д.)

Крім того студент повинен перевірити якість посадки основи на фігурі споживача. З цієї метою виготовляється макет основи і виконується його примірка на фігурі відповідного розміру, при цьому оцінюється якість посадки основи виробу як в статиці, так і в динаміці. Відповідно до змін в макеті виконується корегування первинних лекал базової основи.

Результати аналізу кресленика основи та виявлених в результаті примірки макету дефектів студент приводить у тексті пояснювальної записки курсового проекту.

Остаточний кресленик основи студент надає в графічній частині на аркуші паперу формату А4 на відповідному рисунку та на форматі паперу А1 або А0 в масштабі 1:1 або 1:2, яке представляє у вигляді додатку.

 

5.2 Розробка модельної конструкції виробу

 

В даному підрозділі студент дає детальну характеристику видів моделювання відповідно до запропонованого ескізу моделі. Розробка конструкції запропонованої моделі виконується на основі кресленика основи із застосуванням прийомів конструктивного моделювання з урахуванням властивостей матеріалів, з яких буде виготовлятися дана модель. Окремо подається характеристика усіх змін по деталям кресленика, на яких відбувається моделювання. Обов’язково вказуються величини розширення, розведення, подовження і т.д.

У пояснювальній записці до курсового проекту студент надає схеми конструктивного моделювання деталей моделі у масштабі 1:4 або 1:5, де відображає всі етапи перетворення.

Далі виготовляє модель з основного матеріалу та подає аналіз якості посадки виробу на фігурі споживача. З цієї метою виготовляється макет і виконується його примірка на фігурі відповідного розміру, при цьому оцінюється якість посадки, пропорційне співвідношення деталей, відповідність їх форми, розмірів та розташування до ескізу моделі. Відповідно до змін в макеті виконується корегування креслень деталей.

Остаточний кресленик основи студент надає в графічній частині на аркушах формату А1 або А0 в масштабі 1:1 або 1:2 у вигляді додатку.

Завершенням розділу є висновки щодо конструктивної розробки базової основи моделі виробу.

Обсяг – 10÷12 сторінок.

 

РОЗДІЛ 6

РОЗРОБКА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСКОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

 

 

Конструкторська документація на модель, що проектується, складається із лекал, технічного опису на модель, зразка виробу.

В даному розділі студенту необхідно здійснити розробку лекал деталей з матеріалів верху, підкладки та прикладу, виконати розкладку лекал та розробити Технічний опис виробу.

При розробці проектно-конструкторської документації на швейні вироби необхідно дотримуватись технічних умов, які представлені у державних та галузевих стандартах.