Теоретичні положення Д.Рікардо про вартість, заробітну плату, прибуток, відтворення і ренту

Ідеї економічного вчення А. Сміта швидко поширювалась у світі, знаходячи своїх послідовників і супротивників. Особливого поширення вони набули в Англії і Франції, де упродовж кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. завершився промисловий переворот і відбувся перехід до індустріального (фабричного) виробництва.

Економістом епохи промислової революції є Давид Рікардо (1772-1823). У 1817 р. була опублікована його головна праця “Основи політичної економії і оподаткування”, в якій дослідник заклав базові принципи модельного методу в дослідженнях економічної теорії. Основні по­ложення методології дослідження Рікардо такі:

* система політичної економії, представлена як єдність, підпорядкована закону вартості;

* визнання об'єктивних економічних законів, які не залежать від волі людини;

* кількісний підхід до економічних закономірностей, Рікардо зробив спробу знайти кіль- кісне співвідношен­ня між такими категоріями,як вартість, зарплата, прибуток, рента тощо;

* Рікардо прагнув виявити закономірності, виключаю­чи випадкові явища, тобто дотримувався абстрактного методу.

Головне завдання політичної економії Рікардо бачив у визначенні законів, що керують розподілом продукту між класами. Розрізняючи споживну і мінову вартість, він вважав, що остання зумовлюється кількістю витраченої праці, а також величиною і тривалістю капіталовкладень.

Ціна товару, згідно з Рікардо, в короткостроковому періоді визначається попитом і пропозицією, а в довгостроковому – витратами на виробництво товару.

* Зміна заробітної плати працівників веде до зміни при­бутку підприємця, а не ціни, причому зростання заробітної плати веде до зниження прибутку, і навпаки. Це положення називають «системою міжусобиці між класами».

* Зниження вартості грошей як товару веде до зростання заробітної плати і підвищення цін на товари.

* Заробітна плата, за Рікардо, являє собою прибуток найманого робітника, плату за працю.

* Заробітна плата залежить від демографічних процесів. Чим більша пропозиція робочих рук, тим нижча заробітна плата працівників, і навпаки.

* Заробітна плата утримується в межах прожиткового мінімуму внаслідок природного закону чисельності народо­населення – «залізний закон» заробітної плати.

Становище робітничого класу, незважаючи на економіч­не зростання, буде погіршуватись внаслідок зростання цін на сільськогосподарську продукцію.

Тенденцію до падіння заробітної плати можна зупинити, запровадивши контроль заробітної плати з боку держави.

Прибуток, на думку Рікардо, є надлишком вартості над заробітною платою; це продукт неоплаченої праці робочого. Зростання продуктивності праці є одним зі способів збіль­шення прибутку.

Рікардо сформулював «закон падіння норми прибутку». Його сутність така: падіння продуктивності праці сільсько­господарського виробництва призведе до зростання цін на продукти харчування і зростання мінімальної заробітної плати, яка становитиме більшу частину вартості продукції, а отже, норма прибутку буде знижуватися.

На думку Рікардо, рента – це надлишок вартості над середнім прибутком, який утвориться за рахунок різної родючості та місцеположення земель. Підставою для отри­мання ренти є власність на землю. До чинників, що створю­ють ренту, Рікардо відносив:

* різну родючість земельних ділянок;

* місцеположення ділянки відносно ринку збуту про­дукції.

Рікардо правильно охарактеризував диференціальну ренту як різницю між вартістю продуктів сільського госпо­дарства на кращих і на гірших ділянках.

Рікардо визнавав «закон спадної родючості ґрунту».