А 9. Вправи на розширення особистісної самосвідомості[24;18 ]

Вправа 1

Інструкція для учасників гри: «Зараз один із вас на певний час покине приміщення і почекає за дверима, доки ми його не запросимо повернутися. Окремо журі, яку буде оцінювати за п'ятибальною шкалою подальшу поведінку всіх учасників. Завдання ж таке. Уявіть собі, що людина за дверима - почесний гість, який, крім того, не володіє нашою мовою. Хтось із присутніх буде супроводжувати гостя, водночас виконуючи функцію перекладача. Решта буде намагатися створити таку атмосферу, при якій наш гість відчував би собі комфортно, психологічно зручно. Журі ж буде оцінювати роботу».

Ведучий визначає, хто буде виконувати роль "гостивши", разом із групою визначають склад журі, призначають ''перекладача".

"Перекладач" разом із "гостем" покидають приміщення, щоб повернутись, вже виконуючи зазначені ролі.

Вправа 2

Вправа подібна до попередньої, та замість «почесного гостя» група приймає «іноземну делегацію». Завдання залишається таким самим - створити такі умови, при яких члени «делегації» відчували б себе вільно, розкуто, психологічно комфортно.

Обидві вправи породжують безліч комічних ситуацій (імітація «іноземної мови», особливо мімікою та за допомогою пантомімічних засобів, незвичний стиль спілкування).

 

А 10. Вправі на вміння сприймати психоемоційні стан іншої людини[18;24].

Вправа 1

Візьміть фотокартки, на яких зображені люди, психоемоційні стани яких можна зарахувати до простих емоцій (останні мають бути чітко виражені мімічними чи пантомімічними засобами). Уважно розгляньте їх. Опішіть психоемоційні стани людини, фотокартку якої Ві вивчали.

Ускладніть завдання. Розгляньте серії фотокарток із зображенням спостереження поступово скорочуйте.

Спробуйте виконувати цю вправу разом з друзями. Воші зможуть перевірити правильність та глибину зроблених вами висновків. Віпадки, які спричинили труднощі в пізнанні, доцільно розглянути повторно, зробивши їх предметом колективного обговорення.

Використовуючи ті ж фотокартки, спробуйте виконати такі завдання:

· максимально повно й точно охарактеризуйте усі відтінки емоційного стану зображеної людини, спробуйте описати її думання і почуття;

· дайте відповідь на питання: чим могла б займатися людина у тієї момент, коли її фотографували?, які події передували цьому моменту?, якими можуть бути її дії в наступну мить?..

Нехай ваші друзі проаналізують та оцінять вірогідність зроблених припущень.

Вправа 2

Віконавці вправи стають парами обличчям один до одного. Хтось із них робить повільні рухи руками, головою, тілом. Завдання іншого –спробувати статі «дзеркальним» відображенням свого партнера. Складність рухів і темп їх виконання парі добирають самостійно. Через деякий час виконавці міняються ролями.

Вправу можна ускладнити, не визначивши, хто з виконавців «оригінал», а хто – « дзеркало». Необхідністю чітко реагувати па партнера, підігравати йому - хороший засіб розвитку вміння підтримувати психологічний контакт з іншим.

Виконання вправи та аналіз дозволяє усвідомили.

- робота «дзеркала» буде ефективною лише тоді, коли відтворюються не лише рухи рук, голови, тіла, але й міміка, зосередженість, інші особливості психоемоційного стану партнера;

- між виконавцями вправи досить швидко виникають дуже специфічні взаємини, в основі яких лежить спроможність «дзеркала» перейнятися психоемоційним етаном партнера.

Вправа 3

Поспостерігайте за незнайомцями в людних місцях. Спробуйте за поведінкою та виразом обличчя вгадати психоемоційні стани, у яких смороду перебувають. Задумайтеся, що могло спричинити ці стани.

Будьте уважними до близьких та знайомих, які, як і ви, переживають певні психоемоційні стани. Які? Що викликало їх появу?