Державна нівелірна мережа України

Визначення висоти точок місцевості зводиться до встановлення пере­вищень Δh між вихідною (початковою) точкою і тими, які визначаються. Сукупність вимірювальних дій щодо визначення висотних характеристик елементів досліджуваної місцевості називається нівелюванням.

Розрізняють декілька основних методів нівелювання:

=>геометричне;

=>тригонометричне;

=> фізичне (його різновидами є барометричне, гідростатичне, меха нічне й аерорадіонівелювання).

Державна нівелірна мережа України - ц е головно висотна основа топографічного знімання і геодезичних вимі рювань для потреб економіки і оборони країни

Державна нівелірна мережа створюється методом геометричної о нівелювання з початком відліку від нуля Кронштадтського футш тока Вона включає нівелірні мережі І, II, III і IV класів і технічне нівелюна і пін Нівелірна мережа І і II класів - головна висотна основа, що створи н єдину систему висот на всій території України. Вона призначень мни рішення таких задач, як вивчення сучасних вертикальних рухів зсміи н кори і рухів, обумовлених сейсмічною діяльністю Землі, визначити різниці висот морів і океанів; вивчення фігури фізичної поверхні Землі в результаті визначення відстаней від рівневих поверхонь, що проходять, через точки фізичної поверхні Землі, до обраної поверхні відносності-еліпсоїда. Лінії нівелювання І і II класів прокладають уздовж узбереж морів і океанів, великих озер і рік, шосейних доріг державного значення і залізниць.

Нівелірна мережа І класу будується у вигляді полігонів з периметром 3000...4000 км, зв'язаних між собою у загальну систему. Точність нівелювання І класу складає ±0,5 мм на 1 км ходу. Нівелювання повторюють по тим же лініям через кожні 25 років.

Нівелірна мережа II класу складається з ходів і полігонів, що спираються на репери нівелювання І класу. Периметри полігонів досягають 500...600 км. Припустиме не ув'язування в ходах нівелювання II класу визначаються за формулою:

(7.1)

де L - довжина ходу або периметр полігона (у км).

Нівелірні мережі III і IV класів призначені для забезпечення висотним обґрунтуванням топографічних зйомок усіх масштабів і рішення низки інженерних задач. Ці мережі прокладають усередині полігонів вищих класів. Згущення мереж роблять за принципом переходу від загального до часткового: перший клас згущають другим, другий - третім, а третій - четвертим.

Лінії нівелювання всіх класів закріплюють на місцевості постійними знаками не рідше ніж через 5 км. Постійні нівелірні знаки бувають декількох типів: ґрунтовий репер, скельний репер, стінний репер (стінна марка). На вузлових пунктах ліній нівелювання І і II класів, а також поблизу рівневих станцій і основних водомірних постів закладають фундаментальні репери. У лінії II, III і IV класів включають тимчасові знаки, що є висотною основою при топографічній зйомці. Кожен нівелірний знак має свій індивідуальний номер, що не повторюється наданій лінії.