Оформлення топографічних карт

Топографічними називають детальні, єдині за змістом, оформ­ленням і математичною основою географічні карти, які відображають основні природні та соціально-економічні об'єкти місцевості (рельєф, рослинність, населені пункти, дороги, господарські споруди тощо). То­пографічні карти мають опорну геодезичну сітку й стабільну систему умовних знаків. їх поділяють на оглядово-топографічні (масштабів 1:500000-1:1000000), власне топографічні карти (1:5000-1:200000) і топографічні плани (1:500—1:2000).

Кожний аркуш карти має закінчене оформлення (рис. 3.1), основ­ними елементами якого є зміст карти, рамки (внутрішня, мінутна, зов­нішня) та зарамкове оформлення.

 

У-37-75-Б-г-1(Дяки) -----Номенклатура аркуша(У-учбова)

Довготи Широти

Внутрішня рамка Мінутна

 

рамка

Система координат 1942 р.

 

Зовнішня рамка

Лінії координатної сітки

 

 

Номенклатура суміжного аркуша

 

 

1 мінута по широті

 

Оцифровка координатних ліній:

 

 

вертикальних горизонтальних 1 мінута по довготі

 

 

Графік закладань

 

 

Масштаби

Схилення на 1965 р.східне 0̊45̍ Схема зближень меридіанів та магнітного схилення

Довідкові дані для визначення кутів орієнтування

 

Рис. 6.1. Схематичне зображення аркуша топографічної карти

 

Зміст карти - це зображені умовними знаками об'єкти місцевос­ті: населені пункти, промислові, сільськогосподарські та соціально- культурні об'єкти, дорожня мережа, об'єкти гідрографії, рельєф, рос­линність та ґрунти, границі та огорожі, опорні геодезичні пункти.

Рамка карти обмежує зображення ділянки місцевості, а також дозволяє визначати координати об'єктів. Картографічне зображення аркуша обмежується внутрішньою рамкою у вигляді тонкої лінії. Північ­на й південна сторони рамки - відрізки паралелей, східна й західна - меридіанів, значення яких визначається загальною системою розграф­лення топографічних карт. Значення довгот меридіанів і широт пара­лелей, які обмежують аркуш карти, підписують біля кутів рамки: довго­та на продовженні меридіанів, широта на продовженні паралелей.

На деякій відстані від внутрішньої рамки накреслена мінутна рам­ка у вигляді подвійної лінії, поділеної на відрізки, які відповідають лі­нійній протяжності 1̍ меридіана та паралелі. Кількість мінутних відрізків на північній і південній сторонах рамки дорівнює різниці значень довгот західної і східної сторін, а на західній і східній - різниці значень широт північної і південної сторін.

Завершальним елементом є зовнішня рамка у вигляді потовщеної лі­нії. У проміжку між мінутною та зовнішньою рамками дається розмітка мі­нутних відрізків на десятисекундні, границі яких відмічені точками. Це до­зволяє визначати географічні координати точок місцевості з точністю до 1".

На топографічних картах масштабів 1:200000 і крупніше накрес­лена координатна (кілометрова) сітка, лінії якої розміщені через ціле число кілометрів (на топокартах дрібніших масштабів замість кіломет­рової наводять картографічну сітку паралелей і меридіанів).

Значення кілометрових ліній підписують в проміжку між внутріш­ньою і мінутною рамками: абсциси на кінцях ліній, проведених із за­ходу на схід, а ординати - на кінцях ліній, проведених із півночі на пів­день. Біля крайніх ліній вказують повне значення координат, у про­міжках - скорочені (тільки десятки й одиниці кілометрів). Крім цього, координати деяких ліній сітки (на картах дрібних масштабів) наводять і всередині аркуша. Біля зовнішньої рамки вказують положення і зна­чення координатних ліній сусідньої карти.