Перелік контрольних завдань

Полтавський інститут економіки і права

Кафедра фізичної реабілітації фізичного виховання

Методичні вказівки та тематика контрольних робіт з дисципліни “Фізіологія людини”

Вступ

 

Фізіологія- одна з головних наукових дисциплін, що формує загальнотеоретичні основи фізичної реабілітації, фізичного виховання і спорту. Вона є теоретичною основою інших предметів медико- біологічного циклу- спортивної медицини, гігієни, лікувальної фізкультури, масажу, фізіологічних основ фізичного виховання. Тісно пов’язані з фізіологією анатомія, біохімія, біомеханіка.

Вивчення курсу "Фізіологія людини" направлене на формування комплексу якостей, які органічно входять в загальну систему підготовки сучасного спеціаліста з фізичної реабілітації. До основних елементів цього комплексу якостей необхідно віднести вміння студентів активно і різносторонньо використовувати знання з фізіології.

Вивчення курсу фізіології спирається на її основні методологічні принци-пи: нервізму, управління, інформації, функціональної системи. Засвоївши теоретичний курс предмету студенти повинні знати:

• фізіологію органів і систем, їх регуляцію, особливості людського організму, його адаптаційні можливості в стресових ситуаціях, механізми гомеостазу;

• основи організації фізіологічних явищ з урахуванням основних принципів управління (принцип саморегуляції і зворотнього зв'язку, функціональні системи і ін.);

• методики фізіологічних досліджень (спостереження і експеримент), розуміти основні принципи фізіологічного вивчення людини (повна безпека, врахування соціальної сфери, свідома активність піддослідного при проведенні дослідження);

• вікові особливості фізіологічних процесів;

• спеціальну термінологію, вміти в чіткій формі викладати навчальний матеріал, володіти методикою наукової дискусії;

• основні напрямки і перспективи розвитку фізіологічної науки;

• історію та розвиток фізіологічної науки: сучасні проблеми, питання фізіології людини;

• фізіологічний стан окремих органів і систем організму в стані спокою і при різних видах м'язової діяльності;

• закономірності фізіологічних функцій організму в різноманітних умовах навколишнього середовища.

Засвоївши практичний курс предмету студенти повинні вміти:

• творчо використовувати отримані знання з дисципліни “Фізіологія людини” при вирішенні педагогічних, навчально-виховних, науково-методичних завдань з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей людини;

§ планувати, організовувати і проводити фізіологічний експеримент;

§ складати програму фізіологічного експерименту, оформляти його протокол;

аналізувати отримані дані і роботи, висновки;

§ оцінювати отримані результати в стані спокою та при виконанні різних видів фізичної роботи;

§ використовуючи прогресивні методи, об'єктивно оцінювати функціональний стан людини;

§ оволодіти конкретними методами фізіологічних досліджень у фізичному вихованні.

 

Програмою передбачено вивчення більшості тем самостійно, використовуючи перелік рекомендованої літератури. Метою написання контрольної роботи є перевірка набутих знань, вміння їх застосовувати при розв’язуванні ситуаційних задач та проблемних питань. Контрольна робота може бути зарахована при умові дотримання вимог щодо оформлення та глибокого висвітлення теоретичних питань, а також при умові обов’язкового розв’язку запропонованих ситуаційних задач. До письмового рецензування приймаються контрольні роботи, що виконані у визначений термін, написані в шкільному зошиті обсягом 12 аркушів. Зміст питань переписується, не змінюючи їх послідовності у повному обсязі. Номер варіанту повинен відповідати таблиці «Форма закріплення варіантів контрольних робіт».В кінці роботи студент зобов’язаний навести список використаних літературних джерел, поставити дату і власний підпис.

Таблиця закріплення варіантів контрольної роботи

№ варіанту	Перша літера прізвища студента	Номери контрольних завдань
1.	А	1,20,33,65,97,115,129
2.	Б	2,34,51,66,98,116,130
3.	В	3, 35,52,67,99,117,131
4.	Г	4,36,53,68,100,118,132
5.	Д	5,37,54,69,101,119,133
6.	Е	6,38,55,70,102,120,134
7.	Є	7,39,56,71,103,121,135
8.	Ж	8,40,57,72,104,122,136
9.	З	9,41,58,73,105,123,137
10.	И	10,42,59,74,106,124,138
11.	І	11,43,60,75,107,125,139
12.	ї	12,44,61,76,108,126,140
13.	й	13,45,62,77,109,127,141
14.	к	14,46,63,78,110,128,142
15.	л	15,47,64,79,111,129,143
	м	16,48,65,80,112,130,144
17.	н	17,49,66,81,113,131,145
18.	О	18,50,67,82,114,132,146
19.	П	19,32,51,68,83,115,147
20.	Р	20,33,52,69,84,116,148
21.	С	21,34,53,61,85,117,149
22.	Т	22,35,54,62,86,118,150
23.	У	12,23,55,65,87,119,151
24.	Ф	13,24,56,66,88,120,152
25.	Х	10,25,57,67,89,121,153
26.	Ц	11,26,43,58,90,122,154
27.	Ч	9,27,39,59,91,123,155
28.	Ш	8,28,45,60,92,124,156
29.	Щ	7,29,46,61,93,125,157
30.	Ю	2,30,47,62,94,126,158
31.	Я	6,31,63,81,95,127,159
32.		5,32,48,64,96,128,160

 

Перелік контрольних завдань

1. Предмет фізіології. Історія розвитку фізіології як науки.

2. Об'єкт і методи фізіологічного дослідження як експериментальної науки. Основні методи експерименту.

3. Основні методологічні принципи фізіології - цілісності організму, єдності структури і функції, регуляції і управління, інформації, саморегуляції, системності, надійності. Значення діалектичної логіки.

4.Місце фізіології в системі науки, її зв'язки з іншими науками. Виникнення і розвиток суміжних областей.

5.Поняття про організм і його фізіологічні функції. Рівні фізіологічної організації. Зовнішнє середовище як середовище існування.

6.Внутрішнє середовище організму. Цілісність організму і гомеостаз. Динамічність сталості внутрішнього середовища.

7. Обмін речовин і енергії як основна функція організму. Асиміляція і дисиміляція. Поняття про ентропію.

8. Загальні уявлення про регуляцію функцій в організмі (нервова і гуморальна регуляція).

9. Біоелектричні явища в живих тканинах. Мембраннойонні механізми їх виникнення.

10. Закони подразнення збудливих тканин.

11. Нейрон як структурна одиниця нервової системи. Мембранні потенціали нервової клітини.

12. Мембранний потенціал спокою. Виникнення збудження. Генерація збудження у відповідь на подразнення дендритів. Проведення збудження аксонами.

13. Фізіологія синапсів.

14. Будова нервово-м'язового апарату. Нервово-м'язова передача.

15. Фізіологічні властивості скелетних м’язів.

16. Форми, типи та режими скорочення м’язів.

17. Фізіологічні властивості непосмугованої м’язової тканини.

18. Механізми м'язового скорочення.

19.Хімізм і енергетика м'язового скорочення.

20.Форми і типи м'язового скорочення. Режими скорочень м'язових волокон. Повільні і швидкі рухові одиниці. Регуляція напруження м'язів.

21.Загальний план і функції центральної нервової системи.

22.Функції моторної системи. Рухові рефлекси спинного мозку.

23. Рефлекс як основна форма діяльності ЦНС. Класифікація рефлексів.

24. Рефлекторна дуга, її ланцюги.

25. Поняття про нервові центри, їх фізіологічні властивості.

26. Гальмування в ЦНС, його фізіологічне значення. Типи гальмування.

27. Принципи координації в діяльності ЦНС.

28. Функції і центри спинного мозку.

29. Функції довгастого мозку.

30. Мозочок, його роль в координації рухів Зв’язок мозочка з іншими відділами ЦНС.

31. Функції середнього мозку.

32. Проміжний мозок. Базальні ядра. Їх функції.

33.Загальний план будови і функції сенсорних систем (аналізаторів). Загальна фізіологія рецепторів.

34.Зорова сенсорна система. Кольоровий зір, гострота зору, поле зору.

35. Слухова і вестибулярна сенсорні системи.

36. Смаковий аналізатор.

37. Безумовні і умовні рефлекси. Умови і фізіологічні механізми утворення умовних рефлексів. Умовні рефлекси першого і другого ряду. Прості і складні умовні рефлекси. Гальмування умовних рефлексів.

38. Перша і друга сигнальні системи.

39. Типи ВНД за І.П. Павловим і Гіпократом.

40. Фізіологія сну, його механізми.

41.Функціональна структура цілісної поведінки. Роль емоцій і пам'яті в формуванні поведінкових реакцій.

42.Симпатичні і парасимпатичні відділи вегетативної нервової системи. Особливості вегетативної іннервації. Різноманітні рівні рефлекторної регуляції вегетативних функцій.

43.Основні функції крові. Кількість і склад крові в організмі. Кровотворення. 44.Плазма крові. Форменні елементи крові. Гематокритне число.

45.Фізико-хімічні властивості крові. Активна реакція крові. Буферні системи, механізм їх дії.

46. Еритроцити, їх структура і функції. Швидкість осідання еритроцитів. Поняття про гемоглобін. Властивості гемоглобіну, його сполуки.

47. Групи крові.. Поняття резус-фактор.

48. Лейкоцити, їх види. Лейкоцитарна формула. Функція лейкоцитів. Поняття про фагоцитоз. Лейкоцитоз і лейкемія.

49. Тромбоцити. Зсідання крові, його фізіологічні механізми і значення. Протизсідаюча система.

50.Вплив фізичних навантажень на кров. Зміни кількості ферменних елементів і функцій крові при фізичній роботі.

51.Серце і його функції. Структурно-функціональні особливості серцевого м'язу. Основні фізіологічні властивості серцевого м’язу.

52.Фази серцевого циклу. Причини і значення тривалості рефракторного періоду серця. Електричні явища в серці. Електрокардіографія як метод дослідження функціональних особливостей серцевого м'язу. Електрокардіограма.

53. Систолічний і хвилинний об'єм кровотоку, їх перерозпод при м'язовій роботі. Методи визначення

54. Нервова і гуморальна регуляція серця.

55. Рух крові по судинах. Загальна функціональна характеристика кровоносних судин.

56. Об'ємна швидкість руху крові. Лінійна швидкість течії крові по судинах. Кровотік і його розподіл. Швидкість кровотоку в різних ділянках судинного русла.

57. Кровопостачання головного мозку, кровопостачання серця, легеневий кровообіг, черевний і нирковий кровообіг, кровообіг в шкірі, кровообіг в скелетних м'язах.

58. Артеріальний тиск. Основні фактори, що його зумовлюють. Регуляція артеріального тиску в спокої та при м'язовій роботі.

59. Рух крові і обмін речовин в капілярах. Мікроциркуляція.

60. Фізіологія лімфатичної системи.

61. Значення дихання. Дихання як циклічний процес. Структурно-функціональна організація дихального апарату. Будова повітроносних шляхів.

62.Зовнішнє дихання. Дихальний цикл, механізм вдиху і видоху. Роль від'ємного тиску в плевральній порожнині і коливання внутрішньолегеневого тиску в здійсненні зовнішнього дихання.

63.Загальна ємкість легенів і об'єми, що її складають. Життєва ємкість легенів, її особливості у спортсменів. Життєвий індекс. Коефіцієнт вентиляції легенів. Дихальний мертвий простір.

64.Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря. Дифузія газів у легенях і тканинах, її механізми. Поняття про парціальний тиск газів. Легенева вентиляція. Альвеолярна вентиляція. Обмін дихальних газів в легенях.

65.Транспорт кисню кров'ю. Залежність між рівнем парціального тиску кисню, його вмістом в крові і насиченням гемоглобіну. Киснева ємкість крові. Процентне насичення крові киснем. Утворення оксигемоглобіну; залежність протікання реакції від зміни внутрішнього середовища. Крива дисоціації оксигемоглобіну.

66.Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Механізми, поняття про коефіцієнт очищення крові від вуглекислого газу.

67.Артеріо-венозна різниця, коефіцієнт утилізації кисню в спокої і при м'язовій роботі. Обмін дихальних газів між кров'ю і тканинами.

68.Регуляція дихання. Структурно-функціональна організація. Дихальний центр довгастого мозку, його структура, механізм ритмічної діяльності. Тонус дихального центру і механізми його підтримання.. Гуморальна регуляція дихання. Вуглекислота як специфічний подразник дихального центру.

69..Регуляція дихання в спокої. Регуляція дихання при м'язовій роботі. Максимальне поглинання кисню (МІЖ).

70.Значення травлення. Основні методи дослідження функції травлення. Значення праць І.П.Павлова в розробці фізіології травлення.

71.Функції ШКТ. Характеристика секреторних, рухових і всмоктувальних функцій органів травлення. Ефекторна і управляюча частина. Роль ЦНС і дифузної ендокринної системи.

72.Травлення в шлунку. Методи дослідження шлункової секреції. Склад і властивості шлункового соку. Апетит як фізіологічне явище.

73.Травлення в дванадцятипалій кишці. Склад і властивості підшлункового соку. Механізм секреції підшлункового соку.

74.Печінка і її функції. Склад, властивості та значення жовчі в процесі травлення.

75.Травлення в тонкому кишечнику. Склад і властивості кишкового соку, механізм його секреції. Пристінкове травлення. Моторна функція. Всмоктувальна функція травного апарату. Ворсинки як орган всмоктування.

76.Обмін речовин і енергії як основна функція організму. Асиміляція і дисиміляція. Біологічна роль обміну речовин. Регуляція обміну речовин.

77.Раціональне харчування. Фізіологічні основи харчування. Норми харчування людини.

78. Калорійність харчування для різних груп інтенсивності праці. Норми споживання енергії та поживних речовин для осіб різного віку. Калорійність раціону спортсменів.

79..Обмін білків і їх фізіологічна роль. Повноцінні і неповноцінні білки. Азотиста рівновага.

80.Обмін жирів, їх фізіологічна роль.

81.Обмін вуглеводів, їх фізіологічна роль. Регуляція обміну вуглеводів.

82.Обмін води і мінеральних речовин. Фізіологічна роль водно-сольового обміну.

83.Вітаміни. Відкриття вітамінів. Жиро-, водо-розчинні вітаміни. Мікроелементи.

84.Вплив фізичних навантажень на інтенсивність обміну речовин та енергії.

85.Основний обмін і його фізіологічні особливості. Методики визначення основного обміну. Вікова динаміка основного обміну.

86.Додаткові витрати енергії. Витрата енергії при різних формах діяльності. Енергетичний обмін при фізичному навантаженні. Енергетичний обмін при розумовій праці.

87.Теплопродукція. Пойкілотермні і гомойотермні організми. Значення підтримання сталості температури тіла.

88. Температурний гомеостаз. Тепловіддача. Хімічна терморегуляція. Температура тіла. Фактори сталості температури тіла.

89.Регуляція теплопродукції і тепловіддача. Фізіологічні механізми регуляції температура тіла. Центри терморегуляції.

90.Температурна адаптація. Межі терморегуляції. Загартування, його фізіологічні механізми.

91.Загальне уявлення про ендокринні залози. Гормони, їх фізіологічна характеристика і фізіологічне значення. Вплив гормонів на процеси росту, розвитку і обміну речовин. Гормони- регулятори гомеостазу. Методи дослідження функцій залоз внутрішньої секреції.

92.Нервова і гуморальна регуляція функцій ендокринних залоз. Гормональна взаємодія в організмі.

93.Система гіпоталамус-гіпофіз і її роль у забезпеченні єдності нейрогуморальної регуляції. Гіпоталамус. Зв'язок з гіпофізом. Гіпофізотропні гормони гіпоталамусу. Регуляція діяльності гіпофіза.

94..Гіпофіз. Передня, проміжна і задня долі гіпофіза. Гормони гіпофізу їх фізіологічне значення. Гонадотропні гормони, лютеїнізуючий і фолікулостимулюючий гормон. Гормон росту. Пролактин.

95.Щитовидна залоза, структурно-функціональна організація. Гормони, їх фізіологічне значення. Зміни стану організму при порушенні функцій щитовидної залози. Регуляція внутрішньої секреції щитовидної залози.

96.Підшлункова залоза. Структурно-функціональна організація. Гормони, їх фізіологічне значення. Зміни, що виникають в організмі при порушенні внутрішньосекреторної діяльності підшлункової залози. Регуляція внутрішньої секреції підшлункової залози.

97.Наднирники. Структурно-функціональна організація. Мозкова речовина і корковий шар наднирників, гормони і їх фізіологічне значення. Функціональна єдність внутрішньої секреції мозкового і коркового шарів наднирників.

98. Поняття про стрес і загальний адаптаційний синдром.

99.Сім'яники і їх структурно-функціональна організація. Функції андрогенів. Віковий аспект секреції андрогенів. Анаболічні стероїди у спорті. Вплив кастрації на організм. Вплив фізичних навантажень на синтез і секрецію андрогенів.

100.Яєники і їх структурно-функціональна організація. Естрогени. Менструальний цикл. Гормональний контроль менструального циклу.

101.Паращитовидні залози. Вилочкова залоза. Епіфіз.

102.Нирки, їхні функції.Значення процесів виділення. Кінцеві продукти обміну і шляхи їх виділення.

103.Процес сечовиділення; фактори, що його зумовлюють.

104..Регуляція сечоутворення і сечовиділення.

105..Функції статевої системи. Копулятивна функція статевої системи. Репродуктивна (дітородна) функція статевої системи..Запліднення. Контрацепція. 106. Вагітність. Стан організму матері при вагітності. Плацента. Гормональний фон вагітності та ендокринна функція плаценти.

107. Плід. Роди. Сукупність факторів, які обумовлюють початок родів.

108. Поняття про стрес і стресорні впливи. Загальні принципи і механізми адаптації. Характеристика процесів адаптації. Зворотність процесів адаптації.

109. Фізіологія стомлення та відновлення після м’язової діяльності.

110. Фізіологічні механізми тренування. Функціональні резерви тренованого організму.

111. Феноменологічна картина гіпокінезії. Раціональний руховий режим. Норми рухової активності.

112. Процеси адаптації до м’язової роботи різної потужності.

113. Вікові етапи розвитку рухів у дітей та підлітків.

114. Роль харчування і біологічно активних речовин у відновленні працездатності.

115.Мікроелектродним методом виміряють потенціал спокою нервової клітини. Що показує прилад, якщо мікроелектрод: а) знаходиться на зовнішній поверхні мембрани, б) проколов мембрану, в) уведений в середину клітини?

116. Тетродоксин – це отрута, яка блокує натрій – калієві канали клітинної мембрани. Як вплине ця отрута на величину потенціалу спокою?

117. При обробці нерва тетродотоксином потенціал спокою збільшується, а потенціал дії не виникає. В чому причина цих відмінностей?

118. Як зміниться ПС при уповільненні процесу інактивації натрієвих каналів?

119. Збудливість нервових волокон вища, ніж м’язових. Вкажіть причину відмінності.

120. Чому гіперполяризація мембрани призводить до зниження збудливості?

121. Що відбувається з нервовою клітиною, якщо її обробити ціаніданом?

122. Нерв подразнюють з частотою 10, 100 і 1000 разів за секунду. Скільки ПД буде виникати в кожному випадку?

123. Як зміниться кількість молекул медіатора в закінченні аксону, якщо в аксон увести речовину, яка пригнічує метаболічні процеси?

124. В якому нерві при збудженні виділяється більше тепла – м’якотному чи безм’якотному? Чому?

125. У результаті патологічного процесу уражена ділянка нерва, яка містить перехвати Ранв’є. Проведення збудження припинилося. Як можна його відновити?

126. В несвіжих продуктах (м’ясо, риба) може міститися мікробний токсин ботулін. Його дія на міоневральні синапси подібна усуненню з них йонів кальцію. Чому отруєння може бути смертельним?

127. Речовина геміхоліній пригнічує поглинання холіну пресинаптичними закінченнями. Як це впливає на передачу збудження в міоневральному синапсі?

128. Чи співпадають фізичне та фізіологічне поняття роботи м’язів?

129. До м’язу, який знаходиться у спокої, підвісили вантаж. Як зміниться ширина Н-зони саркомера?

130. Чому швидкі м’язи при скороченні споживають за одиницю часу більше енергії АТФ, ніж повільні м’язи?

131.Дві тварини починають битися. Як при цьому змінюється у них згортання крові?

132.При больовому впливі спостерігається анурія. В чому суть цього явища?

133.Якщо людина регулярно відвідує сауну, чи зміниться у неї через деякий час рівень енергетичного обміну?

134.Як може змінитися ЖОЛ у хворих на ранніх стадіях бронхіальної астми?

135. У собак у слині відсутня амілаза. Але в певних умовах вона може з’явитися. Що для цього потрібно зробити?

136.Як зміниться величина основного обміну у людей, які переїхали на постійне місце проживання на північ?

137.Людина постійно живе в горах. Як зміняться показники крові?

138.У спокої ЧСС людини становила 70 поштовхів за хвилину. Потім вона побігла і ЧСС почала зростати, з часом стабілізувавшись на рівні 135-140 пошт./хв. Чи відбувається порушення гомеостазу?

139.Вихідна змінна – величина АТ. Головні вхідні змінні – робота серця та опір кровотоку в судинах. Як зміниться величина АТ у людини, який знаходиться на жарі і сильно пітніє?

140.Як довести, що характер дії медіаторів залежить не від їх властивостей, а від властивостей постсинаптичної мембрани?

141.Чому при стомленні людини у неї спочатку порушується точність рухів, а потім вже сила скорочень?

142.Чому при охолодженні мозку можна подовжити період клінічної смерті?

143..Людині під час споживання морської води загрожує загибель. Деякі птахи (альбатроси) можуть пити морську воду. Чим пояснюється їхня здатність вживання солоної води?

144. В отруті деяких змій міститься фермент лецитиназа. Чому укус такої змії небезпечний для життя?

145.Чому при гострому психічному стресі може виникнути інфаркт міокарду?

146.Під час спектрального аналізу гемоглобіну крові людини виявлено, що людина має розповсюджену шкідливу звичку. Яка це шкідлива звичка та як її виявили?

147.При тривалому голодуванні у людини з’являються так звані голодні набряки. В чому причина цього явища?

148.Після введення тварині деякого препарату венозна кров стала мати колір артеріальної. На які процеси подіяв цей препарат?

149.Чому за наявності в судинах атеросклеротичного процесу, підвищується вірогідність утворення тромбу усередині сосуду?

150.У хворого приступ тахікардії. Під рукою відсутні необхідні ліки. Як можна припинити приступ?

151.“Дихайте глибше”, говорить лікар хворому. У деяких людей після глибоких вдохів з’являється запаморочення. Поясніть причину цього явища.

152.В чому фізіологічне значення того, що стінки лівого шлуночка значно товщі, ніж правого?

153.При деяких захворюваннях розтяжність легеневої тканини зменшиться в 5-10 разів. Який клінічний симптом цих захворювань?

154.Внаслідок отруєння барбитуратами у хворого різко знизилась чутливість нейронів дихального центру до вуглекислого газу. В цих умовах лікар вирішив призначити дихання чистим киснем. Чи згодні ви з таким рішенням?

155.В стародавній Індії злочинця піддавали так званій “божій карі”. Йому пропонували проковтнути жменю сухого рису. Якщо це не вдавалося, винуватість була доведеною. Дайте фізіологічні обгрунтування цій пробі.

156.Героїня однієї з п’єс в момент психічного потрясіння випадково говорить: “Можливо це аморально, але я хочу їсти”. В чому фізіологічний зміст цього явища?

157.Перед споживанням великої кількості м’яса один студент випив стакан води, другий – стакан сметани, третій – стакан бульйону. Як це вплине на перетравлювання м’яса?

158.В медичній літературі описується випадок, коли жінка, яка страждала патологічним ожирінням, схудла на декілька десятків кг після певної операції. В чому сутність цієї операції?

159.В пробірку налитий кишковий сік. Потім в пробірку добавили крохмаль. Як прискорити його перетравлення?

160.Чому жування неїстівних предметів може пригнітити почуття голоду?

 

Методичні вказівки

до самостійної роботи з рекомендованою літературою

№	Назва розділу курсу	Література
1.	Вступ до фізіології.	1,2,3,4,5,6,7,23,13
2.	Фізіологія системи крові..	2,3,7,15,39,43,10
3.	Фізіологія системи кровообігу. Серце.	1,2,3,4,7,16,22,28,13,38,46
4.	Фізіологія системи дихання.	1,2,3,4,7,12,27,43
5.	Фізіологія системи травлення.	1,2,3,4,7,21,45
6.	Фізіологія обміну речовин.Харчування.Енергетичний обмін.	1,2,3,4,5,6,7,30,36,37,17,45
7.	Фізіологія теплообміну.	1,2,3,4,5,6,7,20,21,36
8.	Фізіологія системи виділення.	1,2,3,4,5,6,7,43,15
9.	Фізіологія ендокринної ситеми.	1,2,3,4,5,6,7,38,44
10.	Фізіологія нервово-м’язової ситеми.	1,2,3,4,7,8,9,11,13,18,29,40,43
11.	Фізіологія центральгої нервової системи.	1,2,3,4,5,6,7,31,37,19,20,25,40
12.	Фізіологія вищої нервової діяльності.	4,7,32,33,34,35,41,42
13.	Фізіологія органів чуття (аналізаторів).	1,4,7,9,14,15,24,43
14.	Фізіологія спорту.	1,2,3,8,9,11,12,13,18,29,31
15.	Фізіологія репродуктивної системи.	1,2,3,4,5,6,7,16,29,30,43

Екзаменаційні питання з дисципліни “Фізіологія людини”

1. Фізіологія як біологічна наука. Предмет і завдання фізіології. Зв’язок з іншими науками.

2. Методи фізіологічних досліджень.

3. Організм як складна жива система. Системні принципи регуляції фізіологічних функцій.

4. Поняття про збудливі тканини, їх загальні властивості. Пороги збудження.

5. Біоелектричні явища в живих тканинах. Мембранно-йонні механізми, їх виникнення.

6. Закони подразнення збудливих тканин.

7. Механізм і шкідливість проведення збудження по нерву. Фізіологічні властивості нервових волокон.

8. Фізіологічні властивості скелетних м’язів. Форми, типи та режими скорочення м’язів.

9. Фізіологічні особливості непосмугованої м’язової тканини.

10. Поняття про руховий апарат, нейромоторну одиницю.

11. Сила м’язів і фактори, які її визначають. ККД м’язів.

12. Будова м’язових волокон. Скорочувальний апарат клітини.

13. Механізм та енергетика м’язового скорочення і розслаблення.

14. Структура і функції нейрона. Типи нейронів.

15. Рефлекс як основна форма діяльності ЦНС. Класифікація рефлексів.

16. Поняття про нервові центри, їхні фізіологічні властивості.

17. Рефлекторна дуга, її ланцюги.

18. Гальмування в ЦНС, фізіологічне значення. Типи гальмування.

19. Синапс, його будова, види синапсів. Механізм передачі збудження через синапс. Поняття про медіатори.

20. Принципи координації в діяльності ЦНС.

21. Функції і центри спинного мозку.

22. Функції довгастого мозку.

23. Мозочок, його роль в координації рухів. Зв’язок мозочка з іншими відділами ЦНС.

24. Функції середнього мозку.

25. Проміжний мозок. Базальні ядра. Їх функції.

26. Вегетативна нервова система, її роль в підтримці гомеостазу. Вегетативні рефлекси.

27. Парасимпатична і симпатична нервова система, їх функціональне значення в організмі.

28. Поняття про вищу нервову діяльність. Методи дослідження кори великих напівкуль головного мозку.

29. Умовні рефлекси, їх відмінність від безумовних. Класифікація, механізм і умови утворення умовних рефлексів.

30. Особливості ВНД людини. Перша і друга сигнальні системи.

31. Типи ВНД за І.П. Павловим та Гіпократом.

32. Фізіологія сну, його механізми.

33. Роль емоцій і пам’яті у формуванні поведінкових реакцій. Властивості уваги та пам’яті людини.

34. Кров як внутрішнє середовище організму. Фізіологічні функції крові.

35. Кількість крові в організмі, властивості і склад крові.

36. Плазма, її властивості, біологічна роль.

37. Лейкоцити, їх кількість, функції. Лейкоцитарна формула.

38. Еритроцити, їх кількість, функції.

39. Гемоглобін, його бідова, функції. Сполуки гемоглобіну.

40. Тромбоцити, їх властивості і функції.

41. Поняття про зсідання крові, основні фази процесу.

42. Поняття про групи крові і резус-фактор. Поняття про переливання крові.

43. Гемопоез і його регуляція.

44. Властивості серцевого м’язу.

45. Серцевий цикл, його фази.

46. Біотоки серця та їх регістрація. Поняття про електрокардіограму.

47. Показники серцевої діяльності. Зовнішня робота і механічна ефективність серця.

48. Регуляція діяльності серця: нервово-рефлекторна і гуморальна.

49. Загальна функціональна характеристика кровоносних судин.

50. Артеріальний тиск. Вимірювання тиску на протязі системної циркуляції.

51. Тиск та рух крові у венах.

52. Фізіологія мікроциркуляції.

53. Лінійна і об’ємна швидкість кровотоку.

54. Регуляція просвіту судин (судинний тонус).

55. Поняття про депо крові.

56. Лімфа і лімфообіг. Функції лімфатичних вузлів.

57. Сутність і етапи дихання. Значення дихання для організму.

58. Зовнішнє дихання. Механізм вдоху і видоху.

59. Легеневі об’єми. Легенева вентиляція.

60. Газообмін в легенях.

61. Транспорт газів кров’ю. Газообмін між кров’ю та тканинами.

62. Дихальний центр, його локалізація, будова і регуляція активності.

63. Нервова-рефлекторна і гуморальна регуляція дихання.

64. Сутність і типи травлення. Теорії травлення, основні течії в харчуванні людей.

65. Травлення в ротовій порожнині. Склад, властивості і значення слини.

66. Травлення в шлунку. Склад, властивості, значення шлункового соку. Регуляція шлункової секреції.

67. Травлення в дванадцятипалій кишці. Склад, властивості і значення панкреатичного соку.

68. Функції печінки. Склад, властивості і значення жовчі. Роль печінки в обміні речовин.

69. Фізіологічна сутність всмоктування.

70. Загальне уявлення про обмін речовин в організмі людини. Обмін білків, жирів і вуглеводів.

71. Фізіологічне значення вітамінів і мікроелементів. Роль БАР у відновленні працездатності.

72. Енергетичний баланс організму. Методи визначення затрат енергії.

73. Основний обмін і значення його вимірювання для клініки.

74. Обмін енергії при фізичних навантаженнях.

75. Теплопродукція і тепловіддача, їх компенсаторні зміни.

76. Температура ядра та оболонки тіла. Регуляція температури тіла.

77. Фізіологія нирок. Механізми сечоутворення. Регуляція діяльності нирок.

78. Кількість, склад і властивості сечі.

79. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Властивості гормонів.

80. Гормони гіпофізу. Регуляція утворення гормонів гіпофізу.

81. Фізіологічне значення щитоподібної і прищитоподібної залоз.

82. Гормони надниркових залоз. Участь надниркових залоз в загальному адаптаційному синдромі організму.

83. Статеві гормони, їх фізіологічне значення.

84. Фізіологічне значення підшлункової залози. Гормони підшлункової залози.

85. Зорова сенсорна система.

86. Слуховий і вестибулярний аналізатори.

87. М’язово - суглобова рецепція. Шкіряний аналізатор.

88. Смаковий і нюховий аналізатори.

89. Стомлення і його фізіологічні основи.

90. Фізіологічні основи тренування. Функціональні резерви тренованого організму.

91. Адаптація до м’язової роботи різної потужності.

92. Феноменологічна картина гіпокінезії. Раціональний руховий режим.

93. Вікові етапи розвитку рухів людини. Норми рухової активності.

 

Список літератури по курсу “Фізіологія людини”

 

1. Физиология мышечной деятельности:Учеб. для институтов физкультуры / Под ред. Я.М. Коца, 1982.

2. Фомин Н.А. Физиология человека: Учебное пособие для студентов факультета физкультуры. - М.. 1992.

3. Фомин Н.А., Вавилов Ю.М. Физиологические основы двигательной активности, 1991.

4. Физиология человека. Г.И. Косицкий. - М., 1985.

5. Руководство к практическим занятиям по физиологии. Учеб. пособие / Под. ред. Г.И. Косицкого, В.А. Полянцева. - М., 1988.

6. Нормальная физиология. В.А. Полянцев. - М., 1989.

7. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И. Физиология человека. – С. Петербург, 1998.

8. Уилмор Д.. Костилл. Физиология спорта и двигательной активности, 1997.

9. Романенко В.А. Двигательные способности человека, 1999.

10. Матюхин В.А., Разумов А.Н. Экологическая физиология человека и восстановительная медицина, 1999.

11. Завацький В.І. Фізіологічна характеристика рухів як цілеспрямованої поведінки людини, 1993.

12. Крестовников А.Н. Физиология спорта.М.,1992.

13. Рыжов А.Я. Особенности сосудистых реакций при различных формах мышечной деятельности, 1976.

14. Доскин В.А. Ритмы жизни, 1991.

15. Физиология человека в 2-х томах / Под ред. Покровского, 1998.

16. Кучеров І.С. Фізіологія людини, 1984.

17. Биоэнергетика человека / Под. ред. В.И. Донцова, 1994.

18. Бэршоу К. Мышечное сокращение, Мир, 1985.

19. Бабкин М.С. Рефлексы их клиническое значение, 1978.

20. Физиология ЦНС. П.К.Костюк, 1971.

21. Физиология человека / Под. ред. Р. Шмидта и Г. Тевса, в 3-х томах, 1996.

22. Коробков В.А., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии, 1986.

23. Нормальная физиология/ Под ред. проф. Филимонова В.И., 1994.

24. Артамонов И.Д. Иллюзия зрения, М., 1969.

25. Сеченов И.М. Рефлексы головного мозга., М., 1952.

26. Артавский И.А. Физиологические механизмы и закономерности инд. развития. - М., 1982.

27. Жуков К.Д. Дыхание по Бутейко. - К., 1991.

28. Косицкий Г.И. Цивилизация и сердце. – М.. 1977.

29. Пирогова Н.А. Иващенко Л.Я. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека, 1986.

30. Киеня А.И., Бандажевский Ю.И. Здоровый человек: основные показатели. – М.. 1997.

31. Агадженян Н., Катков А. Резервы нашего организма. – М.. 1981.

32. Н.Н. Данилова и др. Физиология ВНД, 1989.

33. Типологические особенности ВНД / Под. ред. Б. Теплова, 1963.

34. Батуев А. Высшая нервная деятельность. М., 1991.

35. В.П.Симонов. Мотивированный мозг, 1985.

36. Е.М. Беркович. Энергетический обмен в норме и патологии. – М., 1964.

37. Физиологя человека. Р. Шмидт 1986.

38. В.В. Мурашенко. Электрокардиография, 1991.

39. Кузник Б.И., Скипетров В.П. Форменные элементы, сосудистая стенка, гомеостаз. – М., 1974.

40. Шаповалов А.И. Клеточные механизмы синаптической передачи.

41. Саркисов С.А. Некоторые теоретические вопросы строения и деятельности мозга. – М., 1960.

42. Анохин П.К. Системный анализ интегративной деятельности мозга. – М., 1974.

43. Посібник з нормальної фізіології/ За ред. В.Г. Шевчука і Д.Г. Наливайка. Київ, 1995.

44. Эндокринология. А.С. Ефимов и др. Киев, 1983.

45. Руководство по физиологии. Пищеварение. – М., 1974.

46. Виноградова Т. Инструментальные методы исследование сердечно-сосудистой системы, М., 1986.