Технологічні схеми перевезення

Транспортна логістика базується на концепції інтеграції транспорту, постачання, виробництва і збуту, на відшуканні оптимальних рішень у цілому по всьому процесу руху матеріального потоку в сфері звертання і виробництва при мінімумі витрат на транспортування, постачання, збут, виробництво.

У сучасних умовах підприємства транспорту повинні переглянути характер своєї комерційної і виробничої діяльності, направивши її на аналіз, вивчення і задоволення запитів споживачів. Транспорт являє собою вид діяльності, похідний від двох складових: постачальника (сукупності продавців) і одержувача (сукупності покупців). Очевидно, що збут товару може вважатися здійсненим фактом лише тоді, коли кінцевий споживач одержить товар. Підприємству, фірмі, компанії, концерну при реалізації розподілу готової продукції приходиться вирішувати питання, зв'язані з доставкою, тобто вибирати вид транспорту, методи організації перевезень, тип транспортних засобів і т.д. Нові економічні умови, формування ринку транспортних послуг, поява і посилення конкуренції між підприємствами транспорту припускають активне вивчення досвіду функціонування транспорту з визначенням його ролі і місця в системі „ постачання – виробництво - збут”.

Однією з причин низької конкурентноздатності продукції, виробленої в Україні, є витрати на транспортно-експедиційне забезпечення розподілу, величина яких у 2-3 рази перевищує рівень розвинених країн. Пояснення лежить у наявності недоліків як у роботі транспорту, так і в керуванні запасами; підвищенню ефективності доставки і в даний час приділяється недостатньо уваги. Під доставкою варто розуміти, крім, власне перевезення, виконання цілого ряду робіт і послуг, що у комплексі забезпечують ефективний розподіл товарів. За даними, проведеними у США, досліджень вартість транспортної частки процесу виробництва і розподілу продукції складає одну третину кінцевого продукту. Тому належне транспортне забезпечення розподілу товарів є одним з важливих резервів економії ресурсів.

Доставка продукції розпадається на ряд послідовних окремих етапів, не зв'язаних між собою, і може виконуватися різними перевізниками. Тому оптимізація такого просторово-тимчасового ланцюга являє собою дуже складну задачу. Функції транспорту в системі розподілу товарів полягають у її транспортному й експедиційному забезпеченні.

Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів включає:

ü діяльність по плануванню, організації і виконанню доставки продукції від місць її виробництва до місць споживання і додаткових послуг по підготовці партій відправлень до перевезення;

ü оформлення необхідних перевізних документів;

ü висновок договору на перевезення з транспортними підприємствами;

ü розрахунок за перевезення вантажів;

ü організацію і проведення вантажно-розвантажувальних робіт;

ü збереження (розфасовку, упакування, складування);

ü укрупнення дрібних і розукрупнення великих відправлень;

ü інформаційне забезпечення;

ü страхування, фінансові і митні послуги і т.д. з використанням оптимальних способів і методів за умови повного задоволення потреб виробничих і торгових підприємств в ефективному розподілі товарів.

Транспортне забезпечення - діяльність, зв'язана з процесом переміщення вантажів і пасажирів у просторі і в часі з наданням перевізних, вантажно-розвантажувальних послуг і послуг збереження.

Експедиційне забезпечення є складовою частиною процесу руху товару від виробника до споживача і включає виконання додаткових робіт і операцій (експедиційні, комерційно-правові й інформаційно-консультаційні послуги).

По числу видів транспорту, що беруть участь у доставці товарів і пасажирів, системи доставки поділяються на одновидову (юнімодальну) і багатовидову (мулътимодалъну і інтермодальну).

Структура технології й організації перевезень представляє наступне:

ü інтермодальні перевезення;

ü мультимодальні і юнімодальні міжрегіональні перевезення;

ü внутріобласні і міські перевезення спеціалізованими транспортними підприємствами;

ü місцеві перевезення окремими підприємцями і власним транспортом виробничих і комерційних структур.

Системоутворюючим елементом виступає інтермодальна вантажна одиниця, що допускає митне пломбування в ній вантажу відповідно до міжнародних вимог, що виключає доступ до вантажу без зриву пломби. Основою сучасних інтермодальних перевезень вантажів є контейнери міжнародного стандарту ISO. Однак можуть використовуватися й інші вантажні одиниці, що відповідають наступним вимогам: дозволяють застосовувати комплексну механізацію перевантажувальних робіт у портах і пунктах перевалки; відповідають міжнародним чи регіональним стандартам. До них можна віднести контрейлери, трейлери, змінні кузови, пакети і блоки-пакети вантажу.

Інтермодальні перевезення - система доставки вантажів у міжнародному повідомленні декількома видами транспорту по єдиному перевізному документу і передачі вантажів у пунктах перевалки з одного виду транспорту на іншій без участі вантажовласника в єдиній вантажній одиниці чи транспортному засобі.

Мультимодальні перевезення - це прямі змішані перевезення щонайменше двома різними видами транспорту і, як правило, усередині країни.

Юнімодальні перевезення - прямі перевезення тільки яким-небудь одним видом транспорту.

При інтермодальних і мультимодальних перевезеннях договір на перевезення з відправником вантажу від імені перевізників, що приймають участь у їхньому здійсненні, укладає перший перевізник (оператор). Терміни доставки вантажу обчислюються по сукупності терміну доставки його кожним перевізником. Кожен перевізник несе відповідальність за вантаж (пасажира) з моменту прийняття його до перевезення (посадки пасажира) до моменту здачі (висадження пасажира).

Кожні з приведених видів перевезень мають специфічні особливості в технології, організації і керуванні, але вони мають загальну технологічну основу у виді конкретних технологічних схем доставки (будь то вантажі чи пасажири).

У свою чергу, що складають елементи доставки вантажів чи пасажирів характеризуються визначеними, властивими тільки їм закономірностями.

Користувачі транспортних послуг у даний час віддають перевагу таким показникам, як дотримання тимчасових графіків доставки вантажів і пасажирів, відповідальність за задоволення обговорених потреб, надійність доставки.

Виконання цих вимог зв'язано з досить точною тимчасовою оцінкою ланок доставки вантажів і пасажирів, тобто зі знанням закономірностей зміни всіх їхніх елементів і встановленням конкретних величин.