Лекція 12.1 Предмет, мета та завдання логістики. Етапи становлення та розвитку. Види логістики

Частина III Логістика

Розділ 12 Основні поняття та визначення логістики. Концеція логістики

Лекція 12.1 Предмет, мета та завдання логістики. Етапи становлення та розвитку. Види логістики

План лекції: 1) Визначення логістики. 2) Історичний нарис. 3) Етапи становлення та розвитку логістики. 4) Рівні розвитку логістики. 5) Види логістики.

Рекомендована література: [ 3, 8-11, 22-23, 33 ]

Історичний нарис, яким починається дана лекція, формує уявлення про розвиток терміну „логістика” в історичній ретроспективі та допомагає самостійно орієнтуватися в сучасних публікаціях з дисципліни, сприяє розумінню специфіки логістичного підходу до управління матеріальними, фінансовими, інформаційними та потоками послуг. Основними напрямками розвитку логістики в історичному аспекті є військова справа і, починаючи з другої половини XX століття, економіка.

Незважаючи на визначені розходження, що вкладаються в поняття логістики в кожний з названих напрямків, обидва ці поняття мають загальні елементи - погодженість дій в процесі управління матеріальними потоками, їхня раціональність, точний розрахунок

Основоположником логістики в її сучасному розумінні є Антуан Анри (Генріх Веніамінович) Жоміні (1779-1869), військовий теоретик, історик. З 1798 р. Жоміні служив у швейцарській армії, з 1804 р. -і у французькій, з 1813 р. - у російській. Один із засновників військової академії, Жоміні у своїх працях узагальнив досвід воєн кінця XVIII - початку XIX в., вніс значний вклад у розробку методики дослідження (застосування порівняльного методу). Праці А. Жоміні вплинули на розвиток військово-теоретичної думки і принципи ведення війни аж до початку XX в. Систему керування військами він підрозділяв на стратегію, тактику і логістику, що визначав як „практичне мистецтво руху військ”. Жоміні затверджував, що логістика займається не тільки перевезеннями, але і широким колом питань, що включають планування, керування і постачання, визначення місць дислокації військ, а також будівництво комунікацій (мостів, доріг) і т.д. Зараз під військовою логістикою розуміється сукупність матеріально-технічних засобів, необхідних для доставки боєприпасів і людей до місця бою, і міроприємств для підготовки і здійснення заходів, зв'язаних з цим процесом. Армія - організація, де індивідуальні інтереси підкоряються інтересам усієї системи, що для реалізації ідей логістики є необхідною умовою.

Об'єктом вивчення дисципліни „Логістика” є матеріальні і пов'язані з ними інформаційні потоки. Предметом вивчення дисципліни є проблеми підвищення ефективності функціонування матеріалопровідних систем, що можуть бути вирішені шляхом використання логістичного підходу. Це дозволяє істотно скоротити часовий інтервал між придбанням сировини, напівфабрикатів і постачанням готового продукту споживачеві, сприяє значному скороченню матеріальних запасів, прискорює процес отримання інформації, підвищує рівень сервісу.

Управління матеріальними потоками в економіці, тобто зміна їхнього напрямку, швидкості, якісного і кількісного складу, а також інших характеристик, здійснювалося з найдавніших часів. Однак логістикою ця діяльність називалася лише з другої половини XX століття. В даний час жодне з визначень логістики не відбиває повною мірою специфіки логістичного підходу до управління матеріальними потоками.

Специфіка логістики полягає у виділенні координаційної функції управління колись розрізненими матеріальними потоками; у технічній, технологічній, економічній і методологічній інтеграції окремих ланок матеріалопровідного ланцюга в єдину систему, що забезпечує ефективне управління наскрізними матеріальними потоками. Розуміння специфіки логістики формується при вивченні двох моделей управління матеріальними потоками: традиційної і побудований на принципах логістики.

Термін „логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу фахівців, набув сьогодні широкого поширення. Основна причина цього явища полягає в тім, що це поняття тепер використовується в економіці. Історично логістика розвивалася як військова дисципліна. Тут термін відомий з IX століття нашої ери (Візантія), позначає, в основному, чітку, злагоджену роботу тилу по забезпеченню військ усім необхідним, тобто роботу, що є важливою складовою бойового успіху. Пріоритетне значення питанням логістики придавалось в армії Наполеона. У Росії в середині минулого століття, згідно „Військовому енциклопедичному лексикону”, виданому в Санкт-Петербурзі в 1850 році, під логістикою розумілося мистецтво управління переміщенням військ як удалині, так і поблизу від ворога, організація їхнього тилового забезпечення. На межі сторіччя термін „логістика” у Росії широкого застосування не мав: „... слово „логістика” у новітніх військових творах більш не зустрічається і може вважатися як таке, що остаточно вийшло з уживання” (Енциклопедичний словник Брокгауза і Эфрона, Санкт-Петербург, 1896 рік).

Проте, наука і практика управління матеріальними потоками у військовій сфері продовжує розвиватися, оскільки ефективність бойових дій залежить від злагодженого, швидкого, точного й економічного забезпечення військ усім необхідним. Логістичний підхід широко застосовувався під час Другої світової війни, особливо армією США. Великий англо-російський словник і сьогодні перекладає слово „Lojgistics” як: військ. 1)тил і постачання, 2) матеріально-технічне забезпечення, 3) організація і здійснення роботи тилу.

Інший напрямок розвитку логістики - економічний. Тут під логістикою розуміється науково-практичний напрямок господарювання, що полягає в ефективному управлінні матеріальними і пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками в сферах виробництва і обертання.

Початок широкого використання логістики в економіці приходиться на 60-70 –ті роки, коли це було пов'язане з досягненнями у сфері комунікаційних технологій. Можливість наскрізного моніторингу всіх етапів руху сировини, деталей і готової продукції дозволила чітко спостеригати величезні втрати, що припускаються в традиційних схемах управління матеріальними потоками. Явний економічний виграш, отриманий від використання логістики в економіці, сприяв орієнтації партнерів на співробітництво у сфері просування товарів.

Незважаючи на визначені розходження, що вкладалися в поняття логістики у кожному з вищеназваних напрямків, вони виділяють загальні і в сукупності специфічні ознаки: погодженість, раціональність і точний розрахунок.

Крім названих науково-практичних, відокремлюється науковий напрямок розвитку логістики - математичний. В кінці ХVІІ- з початку XVIII століть німецький філософ, математик і мовознавець Готфрид Вільгельм Лейбниц називав логістикою математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в 1904 році на філософській конференції в Женеві. У вітчизняних енциклопедичних виданнях XX століття й в іншомовних словниках термін „логістика” також трактується як математична логіка.

У логіці термін „поняття” позначає думку, у якій узагальнюються і відокремлюються предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками. Термін „логістика” з етимологічних (мовознавчих) позицій має такі грецькі коріння, як logos (розум), logismos (розрахунок, роздум, план), logo (думати, міркувати), logistica (мистецтво проведення розрахунків) і т.ін. „Логістика” як поняття з позицій семантики (значення слова) фігурувало вже в „Наставлянні військам” візантійського імператора Леона VI Мудрого (865-912 р.), присвяченому розпорядженню матеріально-технічним забезпеченням, рухом і розподілом збройних сил.

У подальшому історичному розвитку термін „логістика” застосовувався в дослідженнях з математичної логіки (ХШ -1Х ст.) як спосіб викладу формальної логіки, що використовує математичні методи і спеціальний апарат символів при дослідженні мислення за допомогою обчислень, тобто формалізованих мов. Потім цей термін знову повернувся у військову справу, але вже в новому трактуванні: як перелік усіх командно-технічних заходів у галузі керування військами та їхнім матеріально-технічним забезпеченням.

У XX ст. широке поширення і наповнення змісту одержали принципи логістики. Так, у роки другої світової війни вони реалізувалися в матеріально-технічному забезпеченні американської армії, дислокованої в Європі, як принципи забезпечення чіткої взаємодії військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання в процесі постачання армії зброєю, боєприпасами, продовольством і т.д.

Очевидно, що використання всіх переваг логістичного підходу можливо лише в умовах розвинутого ринкового господарства. Продавець зацікавлений в умовах, що дозволяють особисто йому мінімізувати витрати і забезпечити широке коло потенційних споживачів. Перевищення ж пропозиції над попитом дає споживачеві можливість вибирати постачальника. Продавати продукцію в цьому випадку можуть тільки ті постачальники, що у стані виконати усі вимоги споживачів. При цьому логістика дозволяє економічно сильним фірмам перерозподілити запаси таким чином, щоб зняти із себе витрати, зв'язані зі збереженням матеріальних ресурсів, і не піддаватися ризикові виявитися без резервних запасів.