Формулювання висновків і рекомендацій

Це підсумовуючий (але не завершальний) етап дослідження, коли робиться те, заради

чого все задумувалося, організовувалося і проводилося дослідження, відбувається

синтезування всієї інформації, узагальнення підсумків усіх видів його аналізу.

Висновки дослідників покликані:

• довести істинність чи хибність робочих гіпотез (див. 4.2.1.9);

• дати рішення (бажано, однозначне і максимально чітке) поставлених у дослідницьк

ій програмі завдань (див. 4.2.1.4);

• зафіксувати гіпотези, що не піддалися перевірці, і невирішені в цьому зв’язку

завдання, природно, у випадках, коли це мало місце (негативний результат у науці –

теж науковий факт).

Замовники не мають права вимагати від соціологів висновків і рекомендацій, що

виходять за межі дослідницької програми. Тому їм слід уважно відслідковувати включен

ість у програму дослідження всіх цікавлячих їх моментів. Але вносити виправлення

в програму можна лише на етапі її розробки, точніше, до початку польових робіт.

Висновки соціологів диференціюються на оцінкові і прогностичні. Перші пов’язан

і з оцінкою стану досліджуваного об’єкта, його явищ і процесів у період дослі-

дження. Другі – з передбаченням подальшої долі об’єкта, його майбутніми змінами.

Замовникам, природно, хочеться, насамперед прогнозних висновків, вони з меншою

увагою сприймають оцінкові висновки.

Юрій М.Ф. Соціологія

У цьому зв’язку важливо відмітити, що діловий прогноз:

• у принципі неможливий без адекватних реальності оцінок;

• будується шляхом екстраполювання (поширення) на майбутнє нинішніх тенденц

ій розвитку об’єкта, що вивчається;

• завжди має вірогіднісний характер, тому що враховує не усі фактори, що можуть

вплинути на даний об’єкт у перспективі.

Багато замовників, на жаль, неправильно оцінюють висновки соціологів. Якщо

який-небудь висновок збігається з їх думкою, вони говорять: «Я це знав і без соціолог

ів». Якщо ж висновок не відповідає їх думці, вони заявляють: «Це неправда, цього

не може бути, цьому я не вірю тощо». Стереотипи своєї свідомості і свій особистий

життєвий досвід вони цінують вище за наукову продукцію. Дану сумну обставину можна

пояснити законами людської психіки, але її не можна прийняти як належне.

Соціологічні дослідження проводяться саме для того щоб перевіряти істинність

стереотипів і розвіювати омани, породжені як досвідом людей, так і браком його. Оці-

нювати істинність висновків соціологів слід не по тому, наскільки вони подобаються

чи не подобаються комусь, а керуючись валідністю дослідження.

Поняття «валідність» походить від латинських слів valeo – спромогтися зробити

щось і validus – сильний, міцний. Валідним є дослідження, методичний інструментарій

якого адекватний природі досліджуваного явища, обґрунтований методологічно. Інакше

кажучи, якщо дослідження має ретельно продуману програму, що відповідає всім

охарактеризованим у другому параграфі вимогам, якщо в ньому використані адекватн

і цій програмі методики збору, обробки й аналізу інформації, якщо якісно проведен

і всі його етапи і процедури, то висновки соціологів валідни, і тому заслуговують

повної довіри.

Валідність висновків – обов’язкова умова формулювання рекомендацій-пропозиц

ій, спрямованих на перетворення вивченого об’єкта. Рекомендації, що завершують

емпіричні соціологічні дослідження, повинні відповідати мінімуму таких вимог:

• обгрунтованість висновками, причому не тільки практично, але і теоретично

значущими;

• конкретність, повна визначеність, відсутність абстрактних проблем та побажань;

• результативність, установлення параметрів зміни об’єкта під впливом виконання

рекомендації;

• виконуваність, облік наявності необхідних для реалізації кожної рекомендації

ресурсів (тимчасових, людських, матеріальних, фінансових тощо);

• адресність, визначення конкретних інстанцій, організацій, людей, здатних виконати

рекомендацію;

• технологічність, установлення послідовності операцій, що забезпечують реал

ізацію рекомендацій;

• системність, облік взаємодій між усіма рекомендаціями і підсумками їх виконання.

Соціологічні рекомендації – не обов’язкові для замовника розпорядження. Як

правило, замовники реалізують не всю їх систему, а тільки частину. Це створює нові

проблеми в їх взаєминах із соціологами. У зв’язку з тим, що рекомендації мають системний

характер, виконання лише деяких з них не дає обіцяного ефекту. Обвинувачувати

в цьому слід не соціологів, а замовників.

Розділ IV. Організація, підготовка і проведення емпіричного соціологічного дослідження