Джерела та види забруднення атмосфери

Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові та побутові процеси. Їх об*єднують в такі групи:

1. Забруднювачи природного походження.

2. Забруднювачи, які утворюються при згоранні палива для потреб промисловості, опалення житлових будинків, при роботі всіх видів транспорту.

3. Забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів.

4. Забруднювачі, зумовлені згоранням і переробкою промислових та побутових відходів.

Найбільш поширеними токсичними речовинами, котрі забруднюють атмосферу, є: Найбільш поширеними токсичними речовинами, котрі забруднюють атмосферу, є оксид вуглецю СО, діоксид сірки SO2, оксид азоту NO, вуглеводні CnНm та пил. Крім згаданих вище речовин та пилу, в атмосферу викидаються й інші, більш токсичні речовини (табл. 2). Зараз налічується більше 500 шкідливих речовин, котрі забруднюють атмосферу, і їхня кількість зростає.

Захист атмосфери

Будівництво установок для очищення поітря ­­– захід дорогий. Їх вартість досягає приблизно 8-10% загальної вартості основних виробничих споруд. Всі ТЕС в Західній Європі повинні мати установки не тільки для очищення від пилу та диму, а й від усіх газів. Вартість таких установок становить 40% вартості самих станцій.

В газоподібних промислових викидах шкідливі домішки можна розділити на дві групи:

1. Завислі частки (аерозолі) твердих речовин – пил, дим; рідин – туман.

2. Газоподібні та пароподібні речовини.

Очистка газів від аерозолів

Методи очистки можна розділити на механічну очистки, електростатичну очистку та очистку за допомогою звукової та ультразвукової коагуляції.

Механічна очистка газів включає сухі та мокрі методи:

1. Гравітаційне осадження.

2. Інерційне та відцентрове пиловловлення.

3. Фільтація.

4. Мокра очистка газів.

Гравітаційне осадження базується на осадженні завислих часток під дією сили тяжіння при русі газу з малою швидкістю без змін напрямку потоку. Процес проводять в відстійних газоходах та пилоосаджувальних камерах.

Інерційне осадження базується на спрямуванні завислих часток зберігати початковий напрям руху при зміні напряму газового потоку. Найбільш частіше використовують жалюзійні пиловловлювачі.

Відцентрові методи очистки газів базуються на дії відцентрової сили, яка виникає при обертанні газового потоку, що очищається, в очисному апарату або при обертанні частин самого апарата. Як відцентрові апарати пилоочистки застосовують циклони різних типів.

Фільтрація заснована на проходжені газу, що очищається, через різні фільтруючі тканини (бавовна, вовна, хімічні волокна, скловолокно й ін.) або через інші фільтруючі матеріали (кераміка, металокераміка, пористі перегородки із пластмаси й ін.). Найбільше часто для фільтрації застосовують спеціально виготовлені волокнисті матеріали - скловолокно, вовна або бавовна з азбестом, асбоцеллюлозу.

Мокре очищення газів від аерозолів засновані на промиванні газу рідиною (звичайною водою) при можливо більше развитой поверхні контакту рідини із частками аерозолю. Апарати, у яких проводять мокре очищення називають скруберами різних типів.

Електростатичне очищення газів служить універсальним засобом, придатним для будь-яких аерозолів, включаючи тумани кислот, і при будь-яких розмірах часток. Метод заснований на іонізації й зарядці часток аерозолю при проходженні газу через електричне поле високої напруги, створюване коронуючими електродами.

Звукова й ультразвукова коагуляція, а також попередня електризація поки мало застосовуються в промисловості й перебувають в основному в стадії розробки. Вони засновані на укрупненні аерозольних часток, що полегшує їхнє вловлювання традиційними методами.