Екологічна система, біогеоценоз та його структура

Повітря і вода, рослинність і грунти, звірі та птахи та інші живі організми утворюють взаємозв’язану і взаємозумовлену світову біосферу, яка підтримує все живе і яка складається з систем, рівновага в яких дуже легко порушується. Природні системи досить різноманітні, вони складаються з величезної кількості різноорганізованих, взаємозумовлених і взаємозамінних компонентів, які об’єднані прямими та зворотними зв’язками.

На думку багатьох вчених, світ організований у вигляді ланцюжка, що складається з ланок зростаючої складності. Ця послідовність починається з елементарних частинок, з яких починається атом, йде до молекул, клітин і поширюється до складних індивідуумів.

Молекули, об'єднуючись, утворюють клітини, клітини утворюють тканини та органи, які в свою чергу утворюють багатоклітинні організми, організми утворюють надорганізмові системи (види, популяції, біоценози, біогеоценози).

молекула ® клітина ® орган ® багатоклітинні організми ® надорганізмові системи (види, популяції, біоценози, біогеоценози).

На всіх рівнях життя спостерігається певна впорядкованість, обмін речовин, енергії, інформації та інш. Завдяки обміну речовин та енергії встановлюється єдність живого з середовищем.

Екологічна система - головна функціональна одиниця в екології, єдиний природний комплекс, утворений живими організмами та середовищем їх існування, в якому живі та неживі компоненти пов’язані між собою обміном речовин, енергією та інформацією.

В тих випадках, коли іде мова про природні біосистеми, що займають певну територію, замість поняття “екосистема” часто використовується термін “біогеоценоз”.

Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.

Біотоп – це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (грунтом, мікрокліматом).

Біоценоз – це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угрупування рослин), зооценозу (угрупування тварин) та мікробіоценозу (угрупування мікроорганізмів).

Біогеоценоз – це угрупування різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин, які заселяють певні місця проживання та які стійко підтримують біогенний кругообіг речовин. Підтримання кругообігу в конкретних географічних умовах є основною функцією біогеоценозу.

Екосистема може бути різних розмірів і складності. Наприклад, можна говорити про екосистему лісу і про екосистему окремого пенька.

Класифікація екосистем.

За масштабами екосистеми поділяють на мікроекосистеми, мезоекосистеми і глобальні екосистеми.

У мікроекосистемах невеличкі, тимчасові біоценози, що називаються синузіями, перебувають в обмеженому просторі. До таких екосистем належать трухляві пеньки, мурашники тощо.

Найбільш поширеними серед екосистем є мезоекосистеми або біогеоценози, в яких біоценози займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів.

Макроекосистеми охоплюють величезні території чи акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам. До макроекосистем належить екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, морські екосистеми та інш. Прикладом глобальної екосистеми є біосфера нашої планети.

За ступенем трансформації людської діяльністю екосистеми поділяють на природні, антропогенні та антропогенно-природні.

Природнихекосистем майже не залишилося. Хіба що прикладом природної екосистеми можуть бути заповідники.

Лісові насадження, ниви, луки – все це антропогенно-природніекосистеми, які хоча й складаються майже виключно з природних компонентів, але й створені й регулюються людьми.

До антропогенних екосистем належать екосистеми, в яких переважають штучно створені антропогенні об’єкти і в яких, крім людей, можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувались до цих специфічних умов місто. Промислові вузли, села та інш.).

 

Структура екосистеми

 

Біосфера складається з безлічі екосистем, тому необхідно знати їх структуру. У кожній екосистемі є 2 компоненти

- організми

- фактори неживої природи.

Таку сукупність організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів) називають біотою (від лат. Bio –життя) екосистеми. Шляхи взаємодії різних категорій організмів – це її біотична структура; неживі (хімічні та фізичні) фактори навколишнього середовища називають абіотичними.

Незважаючи на велику різноманітність екосистем – від пустелі до тундри, всі м їм властива приблизно однакова біотична структура. Іншими словами, всі вони містять одній й ті ж категорії організмів, які подібно взаємодіють у всіх екосистемах. Це такі категорії:

Продуценти, консументи, редуценти.

Продуценти (автотрофні організми) – це живі організми, які здатні синтезувати органічну речовину з неорганічних складових з використанням зовнішніх джерел енергії (синьо-зелені водорості, бактерії).

Консументи (гетеротрофні організми) – живі істоти, які споживають органічні речовини і нездатні будувати своє тіло на базі використання неорганічних речовин.

Редуценти – організми, які доводять розпад органічних речовин до простих мінеральних сполук (бактерії, гриби).

Одна з причин, що викликає різноманітність екосистем у природі – це своєрідність абіотичних умов кожного регіону.

Важливим елементом біотичної структури екосистеми є своєрідність ланцюгів живлення.