Економічна сфера: місце в системі суспільних зв’язків

Андрущенко

СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

Економіка - соціальне утворення в суспільстві

У суспільстві на розвиток соціальних процесів істотно впливають сформовані соціальні утворення — соціальні інститути. Інституціональні форми — соціальні утворення забезпечують в суспільстві роз­виток та переміщення соціальних спільностей, соціальних груп, на­дають стійкість і певність соціальних зв'язків. Складні соціальні утворення — соціальні інститути здійснюють функції соціальної цир­куляції, селекції, тестування і розподілу індивідів в середині соці­альних будов — суспільстві. Важливою, основною складовою жит­тєдіяльності суспільства є економіка.

Економічна сфера: місце в системі суспільних зв’язків

3 соціальною структурою суспільства тісно зв’язана економіка — соціальне утворення, соціальний інститут, що є основою життєдіяльності суспільства. Економічні відносини визначають у суспільстві становище соціальних спільнос­тей, закріплення їх глибинних соціальних зв'язків, характер взаємо­дії. Економіка, по суті, становить основу суспільства, базу, де здій­снюється матеріальне виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності люди­ни. Традиційно більшість соціологів дотримується концепції багато­манітності факторів, що вказує на різні активно діючі в суспільстві фактори: економіка, політика, культура та ін. Соціолог Макс Вебер визначає економічні відносини як одну з позицій, що визначає соці­альний розділ суспільства. Вплив розподілу праці на соціальні проце­си детально досліджує соціолог Еміль Дюркгейм. Та тлумачення ролі економіки в життєдіяльності суспільства виражено яскравіше у Карла Маркса. Економіка розглядається як основний визначальний фак­тор історії. Економічні відносини визначають всі інші суспільні від­носини, становлять базу суспільства, над якою височать, здіймаються залежні від неї надбудовні форми: політичні, правові, моральні та ін. Карл Маркс показує цю залежність, аналізуючи зміну соціально-економічних відносин, соціально-економічних систем. Зміни раніше па­нівних економічних відносин, наприклад феодальних, приводить до зміни надбудовних форм, зокрема появи політичної організації капі­талізму, буржуазного права та ін. Маркс, безперечно, визнає зворот­ний вплив надбудовних форм на економіку, її розвиток. Але ні Карл Маркс, ні Фрідріх Енгельс ніколи не вважали економіку єдиновизначальним фактором у життєдіяльності суспільства, що було б сміховиськом все пояснювати тільки і лише економікою, адже економіка тільки врешті-решт визначає розвиток. Але ж Карл Маркс спеціаль­но і детально розглядав роль тільки економіки, а це викликало неточ­ні трактування і оцінки.

З марксизмом і тепер полемізують у питанні бази і надбудови в суспільстві. Саме в процесі полеміки соціологи Макс Вебер, Еміль Дюркгейм, Торстейн Веблен та ін. формулюють, пояснюють роль різних факторів (етики, економіки, релігії, культури та ін.) у визна­ченні бази та надбудови суспільства. Економіка взаємодіє з іншими сферами та інститутами: політикою, правом, сімейно-побутовою сфе­рою, системою моралі, наукою, освітою та ін. У сучасних умовах формування ринкових відносин, економічних процесів в сфері мате­ріального виробництва ті зміни економічних відносин викликають потребу відповідних змін політичних, правових та інших форм. Поя­ва нових в Україні економічних відносин, що базуються на приват­ній власності, вимагають їх розвитку, удосконалення, закріплення відповідно в конституційних та інших правових актах. Утвердження і поширення приватновласницьких відносин веде до зміни мораль­них оцінок нетрудових доходів, біржових спекуляцій, посередниць­кої діяльності, сприяють їх дальшому розвитку, а можуть і переш­коджати (введення непомірних податків тощо).

На кожному конкретному етапі розвитку суспільства пріоритет у взаємодії сфер належить будь-якій сфері, але все ж утворення нових економічних відносин визначає розвиток тієї чи іншої сфери, фізіо­номію суспільства, характер надбудовних формувань і утворень. Вза­ємодія сфер виражається у спільному здійсненні функцій, у взаємо­дії організацій і установ, нормативних систем. Дещо інший характер має взаємодія економіки з соціальними процесами, бо соціальне не становить особливої сфери суспільства. Соціальне не має власної сфери, соціальні спільності взаємодіють у всіх сферах суспільства. Через соціальне здійснюється і взаємодія економіки з іншими сфе­рами суспільства. Економіка впливає на інші сфери частіше опосередковано, через соціальні спільності, які функціонують в усіх сферах суспільства, через поведінку соціальних спільностей, діяльність їх.