Розділ 2. Надзвичайні ситуації. Основні поняття й терміни

В житті кожної людини рано чи пізно трапляється ситуації, які змінюють комфортний або допустимий стан середовища її існування і переводять її життєдіяльність в якісно інший стан - стан надзвичайної ситуації де людина взаємодіє із середовищем в умовах високої імовірності травмування або загибелі.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на певній території або об'єкті, що спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками (епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією), що призвели або можуть призвести до загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків і завдати шкоди довкіллю.

Ознакою надзвичайної ситуації є наявність потенційної можливості або пряма загроза загибелі людей і тварин чи значне погіршення умов їхньої життєдіяльності, заподіяння великих економічних збитків, істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.

Перехід звичайного ситуації в надзвичайну принципово змінює пріоритети завдань забезпечення життєдіяльності: замість завдань, що забезпечують неперевищення допустимих рівнів негативної дії і завдань зниження ризику дії небезпек, на перше місце виходять завдання захисту від надзвичайно високих рівнів негативної дії, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, реабілітації постраждалих в надзвичайній ситуації і відновлення повсякденної життєдіяльності.

В розвитку надзвичайних ситуацій розрізняють п'ять основних стадій (фаз):

1. Накопичення відхилень від нормального стану або процесу.

2. Ініціація надзвичайної події техногенного, антропогенного або природного походження (аварії, катастрофи або стихійного лиха).

3. Кульмінаційна стадія - відбувається вивільнення енергії, що впливає на населення і навколишнє середовище.

4. Вихід аварії за межі території підприємства і дія залишкових чинників ураження.

5. Ліквідація наслідків аварії і природних катастроф; усунення результатів дії небезпечних чинників, породжених аварією, та повна ліквідація її наслідків.

Попередження надзвичайних ситуацій - це комплекс заходів, що мають проводитись завчасно і бути направлені на максимально можливе зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів збитку навколишньому природному середовищу і матеріальних втрат, а також на локалізацію зон надзвичайної ситуації, припинення дії характерних для них небезпечних чинників.

Надзвичайні ситуації можуть бути класифіковані за значним числом ознак, - за типами і видами подій, що лежать в основі цих ситуацій, за масштабом розповсюдження, за складністю обстановки, важкістю наслідків.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались тощо.

Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина-життєве середовище», якої вона торкнулася, і розміром шкоди, завданої цій системі. Виходячи з ієрархії систем «людина-життєве середовище», можна говорити про: індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи; надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли загроза їх виникнення чи розповсюдження наслідків стосується сім'ї, виробничої бригади, пасажирів одного транспортного засобу (вагон, автобус, таксі); рівня колективу; рівня макроколективу; для жителів міста, району; для населення області; для населення країни; для жителів континенту; для всього людства.

Зазвичай, чим більшої кількості людей торкається надзвичайна ситуація, тим більшу територію вона охоплює. І навпаки, при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. Через це в основу існуючих класифікацій надзвичайних ситуацій за їх масштабом найчастіше кладуть територіальний принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють на локальні, об'єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), континентальні та глобальні (загальнопланетарні).

Локальні надзвичайні ситуації відповідають рівню системи «людина-життєве середовище» з однією особою та мікроколективом, об'єктові - системам з рівнем колективу, макроколективу, місцеві - системам, в які входить населення міста або району; регіональні - області; загальнодержавні - населення країни тощо.

В Україні розроблено й уведено в дію державний класифікатор надзвичайних ситуацій, який включає перелік усіх надзвичайних ситуацій, що визначені у відповідних законодавчих актах Верховної Ради та Кабінету Міністрів України і згруповані за ознаками належності до певних типів таких ситуацій.