Сьогодні в районі функціонують такі популярні курорти, як Хмільник, Сатанів, Заліщики, Немирів. Розвивається санаторно-курортна зона в Гусятині, Микулинцях та інших

8. Певну складність становить оцінка рекреаційного потенціалу Північно-Східного району – єдиного серед районів України, розташованого в межах трьох природних зон: мішаних лісів, лісостепу і степу. Це надзвичайно урізноманітнює його ресурси, серед яких:

1) сприятливі кліматичні умови як для зимових (на півночі), так і літніх (на півдні) видів рекреаційних занять;

2) мінеральні джерела загальнодержавного значення (бромна, йодна, радонова);

3) мальовничі лісові пейзажі, долини річок, простори найпівнічніших в Україні степів;

4) практично необмежені ресурси для розвитку сільського туризму, загальноукраїнським центром якого є Диканька;

Цінна історико-культурна спадщина скіфського періоду, козацької доби, українського національного відродження кінця ХІХ – початку ХХ століття, а також етнокультурні особливості території.

Відносно стабільна екологічна ситуація в перспективі може сприяти розвитку, крім уже відомих курортів (Миргород, Березовські мінеральні води, Рай-Оленівка), інших рекреаційних центрів – Путивля Високого та інших, які перебувають у стадії становлення [22].

 

Рекреація і туризм регіонів світу

Європа

Природні рекреаційні ресурси Західної Європи дуже багаті й різноманітні: від Альп, найвищих гір Європи, до найнизинніших у Європі Нідерландів, від субтропічного Середземномор'я Франції до прохолодної та вологої Ірландії. Регіон має велику рекреаційно-туристичну зону завдяки надзвичайній порізаності берегової смуги і наявності багатьох бухт, заток, внутрішніх морів, тисяч кілометрів морських пляжів, густої річкової мережі, мозаїчності ландшафтів. Найпривабливішими районами є Лазуровий берег у Франції, Альпи, Тюрінгенський ліс у Німеччині тощо [2; 19; 20].

У країнах регіону багато заповідників, резерватів, національних парків (91), територій, що охороняються. Вони охоплюють великі площі. Наприклад, у Франції всю приморську Атлантичну смугу завдовжки 2500 км проголошено заповідною, у Великій Британії – майже 5 % її території теж.

Розмаїття природних умов і ресурсів у різних районах регіону зумовило формування різноманітних видів господарської діяльності, а відповідно і певної їх спеціалізації.

Рекреація і туризм Західної Європи. Значні природно-рекреаційні ресурси, багато міст з історичними, архітектурними пам'ятками, художніми цінностями й іншими визначними пам'ятками приваблюють у Західну Європу щорічно 140 млн. туристів, які забезпечують країнам регіону понад 81 млрд. дол. прибутку. Лідирують за кількістю туристів: Франція (перше місце у світі понад 60 млн. туристів), Велика Британія (п'яте місце, 20 млн. туристів), Австрія (шосте місце, 19,5 млн. туристів).

Основними туристичними об'єктами в регіоні є: Альпи (рекреація, зимові види спорту в Швейцарії та Франції); морські курорти узбережжя Франції; зони відпочинку в Арденнах (Бельгія, Люксембург) і Піренеях (Франція), долинах Рейну, Мозеля; озера в Німеччині; численні джерела цілющих вод (Німеччина, Франція); культурні центри світового значення, в яких розташовані найвідоміші музеї (Британський, Національна галерея і Галерея Тейт у Великій Британії), картинні галереї (Будинок Рембрандта в Амстердамі), концертні зали (Шекспірівський і Ковент-Гарден в Англії); королівські палаци, замки, історичні й архітектурні пам'ятки; реліквії Реформації в Німеччині, бібліотеки й університети (Британська бібліотека, Оксфордський і Кембриджський університети у Великій Британії); ландшафтні парки.

У Німеччині протягом багатьох десятиліть проводять традиційні торгові ярмарки в Ганновері, Франкфурті-на-Майні, Лейпцизі.

У країнах Західної Європи до списку культурної спадщини ЮНЕСКО внесено 110 об'єктів:

- В Австрії (8) – історичний центр Зальцбурга, палац Шенбрунн, культурний ландшафт Хальштатта-Дахштейна, гірська залізниця Земмерінга, історичний центр Граца, культурний ландшафт долини Вахау, історичний центр Відня, культурний ландшафт району озера Нойзідлерзее;

- у Бельгії (8) – Велика площа Брюсселя; дзвіниці Фландрії та Валлонії, історичний центр Брюгге, неолітичні кремнієві копальні Монса тощо;

- у Великій Британії (24) – мегалітична споруда Стоунхендж, Адріанів вал і місто Бат (римська епоха), лондонський Тауер, собори в Кентербері та Даремі, Вестмінстерський палац і абатство, Старе і. Нове міста в Единбурзі, замок і фортеця Гвінед, абатство Фаунтеной, палац Бленгейм, перший у світі залізничний міст (1777 p.), природні об'єкти - базальтові формації Ольстера, острови Сент-Кілда, Гендерсон, Гоу та ін.;

- в Ірландії (2) найвідоміші археологічні пам'ятки долини річки Бойн;

- у Люксембурзі (1) – стародавні квартали і фортифікаційні споруди м. Люксембурга;

- у Нідерландах (7) – оборонна лінія Амстердама і Шокланд і його околиці, культурний ландшафт Кіндердайка, польдери Беемстера та ін.;

- у Німеччині (27) – собори в Ахені, Шпейєрі, Кельні, церкви Гільдесгайма і Вієса, абатства і монастирі в Лерші та Маульбронні, єпископська резиденція у Вюрцбурзі, замок у Брюлі, римські пам'ятки Трира, міста Бамберг і Кведлінбург, палаци й парки Потсдама і Берліна, копальні та історичний центр Гослара, залізні заводи Фольклінгена, копальні Месселя, архітектура Веймера і Десау, Любек – ганзейське місто, меморіали Лютера в Ейслебені та Віттенберзі, історичні центри Штральзунда і Вісмара тощо;

- у Франції (28) – монастирі Мон-Сен-Мішель і Фонтене, палаци і парки Версаля і Фонтенбло, собори в Шартрі, Ам'єні, Буржі, малюнки первісної людини в печерах Везере, палац Шамбор, давньоримські пам'ятки в Оранжі, Арлі, Пондю-Гері, центри Авіньйона, Нансі, Ліона, Страсбурга і Реймса, королівські соляні копальні в Арку і Сенані, природний парк Скандола на Корсиці, канал Гаронна - Середземне море тощо;

- у Швейцарії (5) – стародавній центр Берна, монастирі в Санкт-Галлені й Мюнстері, старий ринковий центр Беллінцоне, місцевість навколо гірських вершин Юнгфрау-Алетил-Бітсхорн.

Найвідоміші центри туризму: Лондон, Віндзор, Единбург, Кардіфф (Велика Британія); Відень, Зальцбург (Австрія); Амстердам, Гаага, Делфт, Лейден (Нідерланди); Потсдам, Берлін, Лейпціг, Кельн, Трір, Дрезден, Лорш, Брюлі, Гослар (Німеччина); Париж, Ніцца, Канни, Тулуза, Лурд, Гренобль (Франція); Женева, Давос, Санкт-Мориц, Берн (Швейцарія).

Західна Європа – найпопулярніший туристичний регіон світу. Туристів приваблюють як різноманітна природа,так і наявність багатьох історико-культурних й історико-архітектурних об'єктів. Розвинена інфраструктура, значна спільна історія об'єднують країни регіону в єдиний туристичний центр Європи.

Природно-рекреаційні ресурси Північної Європи дуже своєрідні, особливо в Ісландії – країні гейзерів і діючих вулканів, розташованій біля полярного кола. Великих територій майже не торкнулася діяльність людини. Унікальні за своєю своєрідністю Скандинавські гори, фіорди Норвегії, шхери Фінляндії, національні парки (їх налічується 31), заповідники, заказники тощо.

Рекреація і туризм Північної Європи. Країни Північної Європи мають значні ресурси для розвитку туристично-рекреаційної діяльності.

Сприятливими умовами є: гірські ландшафти, фіорди, умови для зимових видів спорту, прибережні острови, озерні ландшафти Фенноскандії, заполярне літо, культурна спадщина (пам'ятки епохи вікінгів), архітектурні споруди і культурні установи. Лахті (Фінляндія) - «столиця» лижного спорту.

Незважаючи на суворий клімат району, чисте повітря, незаймана природа, затишні мальовничі озера приваблюють туристів (передусім любителів рибної ловлі, відпочинку в сільській місцевості), кількість яких щороку зростає.

Загальні прибутки від туризму становлять 9,73 млрд. дол. (2000 p.), a загальна кількість туристів які щорічно відвідують регіон - до 4,5 млн. осіб.

До списку об'єктів спадщини ЮНЕСКО з регіону зараховано 24 об'єкти:

- у Данії (3) – Еллінг із рунічним камінням і церквою, церква XI ст. в Роскіллі, замок Кронборг;

- у Норвегії (4) – дерев'яна церква в Урнесі (XI ст.), Берген часів Ганзи, неолітичні наскельні зображення в Альті тощо;

- у Фінляндії (5) – Стара Раума, фортеця в Суоменлені (Свеаборг), старовинна церква Петаявесі, ділянка лісу і лісопилка у Верлі тощо;

- у Швеції (12) – королівський палац Дротнігхольм, поселення вікінгів Бірка і Навгарден, наскельний живопис Танума, залізні заводи Енгельсберга, Вісб'ю

- місто Ганзи, Лапландська зона, сільська церква біля Лулео, мідні копальні Фалуна та ін.

Туристи які приїжджають у регіон із пізнавальною метою, здебільшого відвідують одразу декілька північноєвропейських країн.

Природно-рекреаційні ресурси Південної Європи надзвичайно багаті. Це теплі моря, багатокілометрові піщані пляжі, пишна рослинність, мальовничі ландшафти, численні морські, гірські курорти, а також місцевості, сприятливі для альпінізму та гірськолижного спорту тощо. У регіоні розташовано 14 національних парків.

Унікальний природно-ресурсний потенціал регіону сприяв значному розвитку аграрного сектора та туристично-рекреаційної діяльності в його країнах.

Рекреація і туризм Південної Європи. Країни Південної Європи -один із найбільших у світі районів туризму, який став важливою високоприбутковою галуззю господарства. Головними передумовами розвитку туристичної галузі є: рекреаційні можливості Альп, морських узбереж і островів; культурна спадщина, яка охоплює античну, візантійську, римську, мавританську епохи, середньовіччя і сучасність. Тут розташовані курорти: Коста-Брава, Коста-Бланка, Коста-де-Соль, Балеарські та Канарські острови (Іспанія), Лігурійська Рив'єра з центром у Сан-Ремо, узбережжя Адріатики (Італія), острови Егейського моря (Греція), Мальта - курортні зони світового значення. Італійські Альпи - один з основних міжнародних районів зимових видів спорту. Всесвітньої слави набули архітектурні пам'ятки, скульптура і живопис, музичні твори, театр і кіномистецтво. Найвідомішими культурними центрами є: Рим, Мілан, Флоренція, Венеція, Неаполь, Генуя, Мадрид, Барселона, Толедо, Саламанка, Сельвія, Гранада, Афіни, Дельфи, Олімпія, Корінф тощо.

Середземномор'я - головний район туристично-рекреаційної діяльності не тільки в Європі, а й у всьому світі. Кількість іноземних туристів, які щороку прибувають сюди, досягає 130 млн. осіб, що забезпечує 50,3 млрд. дол. чистого прибутку. За цим показником 2-ге місце у світі посідає Іспанія (55 млн. осіб), на 3-му – Італія (50,1 млн.). Не набагато відстають від них Мальта і Греція, а в останнє десятиріччя активно прилучилася до туристичного бізнесу Португалія (особливо південна провінція Алгарві).

До списку ЮНЕСКО занесено 105 об'єктів, серед яких:

- у Ватикані (2) – святе місто та його споруди;

- у Греції (16) – Афінський Акрополь, руїни Олімпії, Дельфи й Епідавра, Делос, г. Атос, Метеора, середньовічні Родос і Містра, християнські пам'ятки Салонік і Хіоса, піфагорійський Герайон Самоса, археологічні розкопки в Бассае, Вергіні, Мікенах та ін.;

- в Іспанії (37) – печери Альтаміра з доісторичними малюнками, історичні центри та архітектурні пам'ятки міст Кордова, Гранада (палац-фортеця Альгамбра), Сеговія (римський акведук), Авіла, Теруель, Толедо, Косерес, Севілья (кафедральний собор і палац-фортеця Алькасар), Саламанка, Куенка, Валенсія, Меріда, монастир і палац Ескуріал у Мадриді, собор у Бургасі, церкви королівства Астурія, релігійний комплекс Сантьяго-де-Компостела, монастирі Пабла і Гвадалупе та ін.;

- в Італії (35) – історичний центр Рима, Помпеї та Геркуланума, Венеція та її лагуна, церква Санта Марія-делле-Граціє з «Останньою вечерею» Леонардо да Вінчі в Мілані, історичні центри Флоренції, Пізи, Сан-Джиміньяно, наскельні малюнки Валькомоніки та ін.;

- у Мальті (3) – мегалітичні культові споруди і місто Валлетта та ін.;

- у Португалії (12) – центральний район міста Анграду-Ероїмжу на Азорських островах, історичні центри міст Порто та Евора, монастирі та храми в Лісабоні, Батальї, Тамарі, Алкоба і культурний ландшафт колишньої королівської резиденції Сінтара та ін.

Тепле море, середземноморський клімат, багата субтропічна рослинність, численні пам'ятки давньої культури та архітектури – головні чинники, завдяки яким Південна Європа є улюбленим місцем відпочинку й розваг багатьох рекреантів світу, найкрупнішим туристичним центром.