Ня між обсягом і змістом понять

 

— 266 —

МОДУЛЬ ІІІ. ЛОГІКА

Якщо складові обсягу поняття містять один елемент, то вони на-зиваються індивідуумами, а якщо декілька— видами.

 

Гранично загальні поняття називаються категоріями. У них найбільший обсяг і найменший зміст. Приклади категорій: «сут-ність», «форма», «свідомість», «буття», «простір», «час», «рух». Це основні філософські категорії, але в окремих науках існують терміни: «живий організм» у біології, «молекула» у фізиці, «фігура» в геоме-трії тощо. У рамках філософії категорії менш загальної філософської теорії можуть бути видовими відносно категорій більш загальної фі-лософської теорії. Наприклад, буття і суспільне буття, свідомість і суспільна свідомість.

 

З філософських категорій для формальної логіки найбільше значення мають категорії «річ», «зміст», «відношення». Категорія «річ» уособлює в собі сукупність властивостей, а останні знахо-дяться в тих самих просторових межах, у яких існує сама річ. Річ може втрачати ту чи іншу властивість, продовжуючи самостійно іс-нувати в ролі особливого об’єкта, але зовсім без властивостей речей не існує.

 

Річ може бути позбавленою окремих відношень з іншими реча-ми, залишаючись сама собою. Що стосується зв’язку властивостей і відношень, то слід зазначити те, що властивості речей проявляють-ся у відношеннях речей між собою або у відношеннях однієї частини речі до іншої.

 

У змісті понять можуть мислитися або ознаки однієї категорії ре-чей, явищ дійсності, або ознаки предметів інших категорій, наприк-лад категорій, властивості, відношення, часу, простору і т.д. Залежно від цього, а також від ступеня загальності поняття поділяються на такі види.

 

Реєструючі й нереєструючі. Основою цього поділу є наявністьабо відсутність у побічній частині змісту поняття таких ознак, які від-повідають на запитання: «де?», «коли?», «якого роду індивідуум?». Якщо у змісті поняття є ознаки, що відповідають на названі запитан-ня, то вони називаються реєструючими, а в зворотному випадку — не-реєструючими. Приклади реєструючих понять: «арифметична дія», «море», «Т. Г. Шевченко», «студенти Слов’янського державного педа-гогічного університету». Поняття цього виду визначені не тільки якіс-но. За допомогою частини ознак їх змісту визначається, так чи інак-ше, і чисельність мислимих предметів, які виділяються із загального

 

— 267 —

ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС

числа предметів, що мають якісну визначеність, представлену голов-ною частиною цього поняття.

 

Нереєструючі поняття — це поняття, що визначаються лишеякісно: у них немає ознак, які виділяють у класі предметів певну які-сну означеність будь-якої її частини шляхом фіксування просторо-вих або часових меж чи шляхом посилання на одиничність предме-та. Тому ці поняття іноді називаються відкритими, на відміну від реєстраційних понять, які часто називають закритими. Приклад не-реєстраційних (відкритих) понять: «людство», «квіти», «рослини», «відданість», «слово» і т.п.

 

Будь-яке реєструюче поняття за допомогою логічної операції може бути перетворене на одиничне поняття, а саме відкрите поняття при довільному його обмеженні не може стати одиничним. Відкриті поняття можуть відрізнятися одне від одного рівнем загальності, а значить і рівнем абстрактності і рівнем складності, але ніколи не можуть бути одиничними. Для перетворення відкритого поняття на реєструюче (закрите) зміст першого необхідно мислити у єдності з ознаками поняття «одиничний предмет» або з ознаками поняття «скінчена множина предметів».

 

По відношенню до реєструючих понять елементами обсягу вис-тупають індивіди в логічному значенні слова, а по відношенню до від-критих — види понять, на які підрозділяється дане поняття, що ха-рактеризується більшим ступенем загальності в порівнянні з кожним із наявних видів.

 

За ступенем загальності відкриті (якісні) поняття, у свою чергу, поділяються на більш загальні і менш загальні. Більш загальні мають назву всезагальні, а менш загальні — особливі (часткові). Всезагальні відносяться до деяких інших понять як рід до виду, а особливе понят-тя може й не поділятися на види. Воно може належати лише до мно-жини дійсних або тільки мислимих предметів, тобто індивідуумів. Приклади всезагальних понять: «органічний світ», «геометрична фі-гура», «час», «рідина» і т.п. Відповідно приклади особливих понять: «рослина», «коло», «метан», «вода».

 

Пусті і непусті поняття. Пустими називаються поняття, якимне відповідає жоден предмет в предметній області. Наприклад, ідеаль-на дружина є пустим. Але непустими є поняття «числа N > 2 та N < 3 в області «раціональні числа».

 

— 268 —

МОДУЛЬ ІІІ. ЛОГІКА

Конкретні й абстрактні поняття. Перші з них — це понят-тя про конкретні предмети (стіл, кінь, рослина тощо), а другі — про властивості і відношення предметів (мужність, хоробрість, білизна, темрява тощо).

 

Абсолютні і відносні поняття. Абсолютне поняття виражаєповний, незалежний від інших предметів зміст. Відносне поняття має ту ознаку, що фіксує відношення одного предмета до іншого (батько-син, вчитель-учень і т.п.), а у змісті абсолютного (безвідносного) по-няття така ознака відсутня (наука, культура, мистецтво та ін.).

 

Позитивні і негативні поняття. Позитивне — це таке понят-тя, яке сформоване в результаті узагальнення наявних ознак. У не-гативних поняттях узагальнення проводиться при відсутності ознак, мислиться не заперечення ознак співвідносного позитивного понят-тя, а тільки відмінність видової ознаки першого від видової ознаки другого за наявності однієї родової ознаки у двох понять. Наприклад, «люди» — «нелюди», «ссавці» — «нессавці».