Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки

План викладу і засвоєння матеріалу

1.1.1. Предмет і методологія вивчення національної економіки.

1.1.2. Функції національної економіки як науки.

1.1.3. Суть і компоненти національної економіки.

1.1.4. Національна економіка в системі економічних знань та її зв'язок:і іншими науками.

1.1.5. Стан, джерела, завдання вивчення національної економіки.
Запитання для самоконтролю.

Ключові слова:

- національна економіка, - макромоделі,

-макроекономічний аналіз, -ендогенні та екзогенні

параметри.

Предмет і методологія вивчення національної

Економіки

Кожна незалежна держава зацікавлена в розвитку та процвітанні своєї національної економіки. Адже саме національна економіка є основним чинником підвищення рейтингу держави в системі світо­вого господарства.

Національна економіка завжди є продуктом тривалого істо­ричного розвитку. Вона розвивається в результаті поглиблення суспільного поділу праці, базується на політичному та економічному суверенітеті і забезпечує реалізацію національних економічних інтересів держави.

Національна економіка є дуже складним полісистемним утво­ренням. Різні галузі та сфери людської діяльності, котрим властива

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

відповідна пропорційність в просторово-часових координатах є її компонентами. Тому національна економіка трактується як цілісна система організації господарської діяльності, що обмежена дер­жавними кордонами. З іншої сторони, національна економіка функціонує в межах наземних екологічних систем, а отже, зазнає впливу певних екологічних детермінант. У цьому контексті націо­нальна економіка є природосоціогосподарською системою, яка скла­дається з природничої, соціальної та господарської підсистем.

Національна економіка України є продуктом певних історичних процесів та періодів, оскільки становлення її здійснюється в досить тривалому періоді часу.

Що ж є об'єктом та предметом вивчення національної економіки? Оскільки національна економіка є дуже складною системою госпо­дарювання, то об'єктом її дослідження є різноманітні природно-господарські та соціоекономічні процеси та явища, що відбуваються в ній.

Суб'єктами національної економіки є домашні господарства, підприємства, фірми, підприємницькі структури, держава. Всі вони вступають між собою в певні економічні відносини, що набувають форми вертикальних і горизонтальних зв'язків. Будь-який суб'єкт національної економіки є економічно відособленим, а отже, носієм економічного інтересу, якому підпорядковується його діяльність. Водночас діяльність всіх економічних суб'єктів у національній економіці повинна підпорядковуватись загальнодержавним інте­ресам національної безпеки.

Отже, національна економіка є складним "оркестром", яким потрібно диригувати. Важливу роль у цьому відіграють Конституція України, Закони України та нормативно-законодавчі акти, що є правовою базою функціонування національної економіки. Водночас національна економіка в своєму розвитку мусить опиратись на фундаментальні закони теоретичної економіки.

Тому предметом національної економіки - є система законів і

закономірностей, які регулюють процеси та взаємозв 'язки в

складній господарській системі держави. Дослідження цієї

складної системи базується на методології. 10

Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки

Що ж є методологією дослідження національної економіки? Методологія - це система наукових знань про шляхи та методи і способи пізнання істини. Методологія національної економіки України базується на системі найбільш загальних принципів, методів та способів пізнання розвитку економіки України. Для того, щоб одержати нові знання в націонапьній економіці треба застосовувати науково обгрунтовані методи. Є загальнонаукові та специфічні методи дослідження націо­нальної економіки.

Загальнонаукові методи дослідження національної економіки -це такі методи, які враховуючи багатовимірність економічних явищ та процесів, вивчають їх у складних взаємозв'язках, що виникають у просторі та часі. Національна економіка є багатогранною, склад­ною системою, яку необхідно вивчати з різних позицій, в залеж­ності від критеріїв, що покладені в основу досліджень.

Національна економіка в широкому аспекті є системою знань про закономірності та закони функціонування національного госпо­дарства держави як єдиного цілого. Тому застосування в її вивченні загальнонаукових методів дає можливість глибше аналізувати макроекономічні процеси, що відбуваються у реальному госпо­дарському житті держави.

До загальнонаукових методів відносять:

1) метод наукової абстракції та теоретичного моделювання;

2) методи логіки;

3) структурно-функціональні методи;

4) методи науки синергетики (що вивчає складні системи, які складаються з підсистем різної природи);

5) методи індукції та дедукції;

6) методи еволюції, діалектики та історичної хронології;

7) методи математичного моделювання.

У дослідженнях національної економіки широко застосовують методилогіки, які дають змогу будувати логічні схеми взаємозв'язків між різними сферами та секторами національної економіки.

Значне місце в макроекономічному аналізі національної економіки належить структурно-функціональному методу, що передбачає

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

розгляд будь-якої компоненти національної економі ки як системи з обов'язковим дослідженням функції взаємодіючих елементів. З допомогою цього методу здійснюється аналіз структурних змін у національній економіці, виходячи з вимог субординації, координації, національної безпеки, економічної, соціальної та економічної ефективності і генетичних особливостей господарського розвитку. Отже, структурно-функціональний підхід визначає системні ознаки національної економіки, незалежно від трансформаційних змін, які є тимчасовими.

Методи синергетики як науки, яка вивчає умови самооргані­зації складних систем, що складаються з компонентів різної природи. Саме такою системою є національна економіка, що в просторово-часових координатах складається з природогоспо-дарських та соціальних підсистем різного ієрархічного рівня. Методи індукції та дедукції можна виокремити як такі, що уособлюють рух думки (макроекономічного аналізу) від одинич­ного до всезагального, від знання меншого до знання більшого, а також у зворотному напрямі—від всезагального до одиничного. Отже, зосередимо свою уваг/ на більш детальному вивченні загальнонаукових методів у національній економіці.

Метод наукової абстракції та теоретичного моделювання. Сутність його полягає у визначенні найбільш вагомих сторін будь-якого макроекономічного процесу, що вивчається у національній економіці. Застосування цього мегоду в макроекономічному аналізі явищ та процесів національної економіки дає можливість спочатку охарактеризувати кожне з них у загальному, потім визначаються притаманні йому суперечності, а далі розглядаються конкретні вияви цього явища. Таким чином найпростіша економічна форма розгортається в цілісну систему економічних відносин відповідно до власної внутрішньої логіки. Те, від чого на початковому етапі необхідно було абстрагуватися з метою виявлення більш глибоких суттєвих причин, тепер, навпаки, підлягає роз'ясненню. У результаті конкретне постає вже не випадковим нагромадженням явищ, а цілісною панорамою економічного життя держави.

Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки

Пізнання господарської системи держави мусить базуватись на конкретних даних. Водночас глибше дослідження будь-якого явища національної економіки потребує вияснення причинно-наслідкових взаємозв'язків у складному "оркестрі" господарських процесів, що відбуваються. Враховуючи значну мінливість цих процесів, інколи потрібно абстрагуватись від несуттєвих чинників з тим, щоб узагальнити нові тенденції розвитку національної економіки. Саме такі узагальнення є основою для теоретичного моделювання перспективних напрямів її стратегій. Виходячи з оцінок, новітніх екзогенних та ендогенних взаємозв'язків у національній економіці можна будувати нові теоретичні моделі її розвитку.

Методи еволюції, діалектики та історичної хронології перед­бачають пізнання економічних процесів і явищ у постійному розвитку, враховуючи еволюційні взаємозалежності та тенденції історичного розвитку в національній економіці.

Методи математичного моделювання в дослідженнях націо­нальної економіки повинні базуватись на науково-обгрунтованих теоретичних моделях її розвитку. Глибокий теоретичний аналіз на основі оцінки відповідності тих чи інших явищ національної економіки об'єктивним економічних законам є базою для подальшого математичного моделювання складних економічних взаємозв'язків у державі.

Однією з важливих проблем методології національної економіки є поєднання кількісного і якісного аналізу. Його використання дає теоретичне підгрунття для визначення нових підходів до темпів і пропорцій розвитку національного господарства, постановки конкретних практичних завдань щодо розвитку економіки держави.

Поєднання кількісного і якісного аналізу здійснюється за допомогою математичних і статистичних методів. Принцип єдності якісного і кількісного аналізу передбачає чітке виявлення якісної визначеності будь-якого процесу в національній економіці і виділення тих сторін, елементів, які піддаються кількісному виміру; вивчення динаміки процесу; виявлення факторів, що впливають на зв'язки елементів в складній системі національного господарства.

Використання методів дослідження національної економіки дає можливість створювати якісно нові моделі її стратегічного розвитку.

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

Ці методи дозволяють знаходити нові резерви та функції в економіці держави, які б водночас враховували і екзогенні і ендогенні параметри її розвитку.

У цілому можна виділити такі макромоделі національної економіки (див. табл. 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Класифікація макромоделей національної економіки

 

№ п/п	Критерії класифікації моделей національної економіки	Типи моделей
1.	За способом вираження досліджуваного об'єкта:	Логічні; Табличні; Графічні; Економіко-математичні.
2.	За тривалістю періоду, що підлягає дослідженню	Короткотерміновий; Довготерміновий.
3.	За ступенем відкритості економічної системи	Закриті (не враховують зовнішніх економічних зв'язків); Відкриті (враховують їх); Екологічно-збалансовані (враховують вимоги екологічної безпеки довкілля).
4.	За повнотою охоплення економічних суб'єктів	Прості; Складні.
5.	За характером відображення фактора часу	Статичні; Динамічні.
6.	Критерії аналізу досягнення кінцевих результатів	Рівноважні; Нерівноважні; Структуралістські (рівновага є результатом перерозподілу доходів); Збалансовані.
7.	За метою дослідження	Поточні; Управлінські; Прогностично-стратегічні.