Структура державного боргу та механізм його функціонування

Існування державного кредиту приводить до появи державного боргу. Державний борг на сьогодні є об'єктивно обумовленим явищем для країн з ринковою економікою. У період трансформації економіки питання державного боргу є актуальними і для України.

384 ^{Тема 11}

Кожна держава, бажаючи найефективніше використати свої фінансові ресурси, активізувати підприємницьку діяльність, намагається залучити додатковий капітал, що є передумовою виникнення державного боргу. Невміння держави жити на власні кошти є основною причиною виникнення, а невміння використовувати залучені фінансові ресурси - зростання державного боргу.

Рис. 11.2. Класифікація державного боргу за умовами залучення коштів

Державний борг за своєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення.

^МшЖМ-Шй борг- загальна сума заборгованості держави, якаижладається з усіх випущених і непогашених боргових зоб ов'язань дер жави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій^ кредитами, або зобов'язань, що виникають.jiaji^maei законодавства або договору

Державний кредит і державний борг

Бюджетним кодексом також визначаються граничний розмір державного боргу.

Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій установлюється на кожний бюджетний період відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік чи рішення про місцевий бюджет.

Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.

У разі перевищення граничної величини, визначеної частиною другою ст. 2 Бюджетного кодексу, Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення цієї величини у відповідність з положеннями Кодексу.

Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями та за запозиченнями до місцевих бюджетів.

Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.

Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10 % видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.

Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів на його обслуговування, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом п'яти наступних років.

Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених Бюджетним кодексом. У ст. 12 Кодексу передбачена класифікація боргу. Ця класифікація систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування. Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

Виходячи з того, внутрішнім чи зовнішнім кредиторам заборгувала держава, державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній (рис. 11.2).

♦ Внутрішній державний борг - сукупність зобов'язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації).

Державний внутрішній борг складається із заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов'язаннями уряду. Він формується в результаті випуску державних цінних паперів, отримання кредитів та виникнення інших боргових зобов'язань.

Внутрішній державний борг можна розглядати за різними критеріями. На цій основі визначаються форми державного боргу. Виходячи з розрахунку суми і строків погашення, розрізняють капітальний і поточний державний борг.

Ф Капітальний борг - це загальна сума заборгованості і

процентних виплат, які мають бути сплачені за зобов'язаннями

держави на визначені періоди.

Сума капітального боргу дає уявлення про те, яка загальна

величина боргу держави без розбивки на періоди, протягом яких

він повинен бути погашений.

♦ Поточний борг - це сума зобов'язань держави, які підлягають виплаті (разом з перерахованими відсотками) у поточному році.

Згідно з Законом України "Про державний внутрішній борг України", до державного внутрішнього боргу відносяться строкові боргові зобов'язання уряду України у грошовій формі. До складу внутрішнього боргу входять позики уряду, а також позики, здійснені при безумовній гарантії уряду. Державний борг складається із заборгованості минулих років та поточних зобов'язань. Боргові зобов'язання уряду включають випущені цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані урядом, а також одержані ним кредити. Внутрішня заборгованість включає також частину боргових зобов'язань колишнього СРСР, прийняту на себе Україною.

Внутрішній державний борг включає сукупність всіх боргових зобов'язань держави, включаючи адміністративно управлінську заборгованість (зобов'язання з виплати зарплати в державних установах та інших виплат державним службовцям), борги, які виникають у зв'язку з залученням коштів з метою фінансування бюджетного дефіциту та зобов'язання виплат державних пенсій. Розрізняють борги держави, які є офіційно визнаними (експліцитні борги) і не підтверджені (імпліцитні борги). Останні зобов'язання, як правило, не враховуються у складі державного боргу, але в дійсності вони повинні включатись до його структури. До складу внутрішнього державного боргу України входять такі зобов'язання:

^> Заборгованість КМУ перед НБУза наданими кредитами та коштами, вкладеними в державні боргові цінні папери.

■=> Заборгованість з погашення та обслуговування боргових цінних паперів перед комерційними банками.

 

Тема І1

Державний кредит і державний борг

■=> Зобов 'язання щодо погашення та компенсації виплат населенню на залишки вкладів в Ощадному банку України.

О Грошові кошти, які призначені для погашення зобов 'язань з виплати заробітної плати в державних установах, пенсій, стипендій та інших передбачених законодавством обов'язкових виплат громадянам.

^> Зобов 'язання перед комерційними банками і іншими юридичними особами за гарантіями з наданих кредитів та позик.

<=> Компенсація заборгованості су б 'єктам підприємницької діяльності з поверненням ПДВ.

# Зовнішній державний борг - сукупність боргових зобов 'язанъ держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Зовнішній державний борг класифікують за такими ознаками:

■=> за видами кредитів (банківські і фірмові);

■=> за формами представлення (валютні та товарні);

^> за цільовим використанням (інвестиційні та неінвестиційні);

■=> за умовами надання (пільгові, зі сплатою високих відсотків, на компенсаційній основі);

<=> за термінами повернення заборгованості (короткострокові, середньострокові, довгострокові);

^ за умовами повернення боргу (одноразові, рівними частинами, нерівними частинами).

Державний зовнішній борг складається з:

> позик на фінансування державного бюджету та погашення
зовнішнього державного боргу;

У позик на підтримку національної валюти;

> позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;

> гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов 'язань у зв 'язку з некомерційними ризиками;

> державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік визначається граничний розмір дефіциту бюджету та джерела його покриття за рахунок внутрішнього та зовнішнього фінансування, а також встановлюється граничний розмір державного внутрішнього та зовнішнього боргу України на 1 січня наступного за бюджетним роком з визначенням напрямів використання

Тема 11

фінансових ресурсів. Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

Вважається, що наявність внутрішнього боргу є більш сприятливим для фінансового розвитку країни, ніж нарощування зовнішніх запозичень. Це пов'язано з тим, що державним органам управління відносно простіше здійснювати управління внутрішнім боргом, включати проведення його реструктуризації. Крім того, виплати держави за внутрішніми зобов'язаннями є вкладами в національну економіку, а не відволікають капітал за кордон. Разом з тим, іноземні запозичення дають змогу державним органам управління залучити додаткові фінансові ресурси з метою фінансування тих програм, які неможливо забезпечити внутрішніми джерелами.

Відповідно до Бюджетної класифікації України державний борг класифікується за типом кредитора і типом боргового зобов 'язання. (рис. 11.3).

За формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії.

♦ Державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових.коштів на умовах строковості, платності та повернення.

Розрізняють:

О державне внутрішнє запозичення, що здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку; © державне зовнішнє запозичення - державне запозичення, що здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку. Державне запозичення може здійснюватись лише з метою фінансування дефіциту державного бюджету, підтримки платіжного балансу та поповнення валютних резервів, на інші цілі, встановлені законом України в кожному окремому випадку.

Державний кредит і державний борг 389

 

Класифікаційна ознака	Вид боогу
Внутрішній борг	Зовнішній борг
За типом кредитора	1. Заборгованість перед юридичними особами 2. Заборгованість перед банківськими установами: а) перед НБУ, у тому числі: - за позиками, одержаними для фінансування дефіциту бюджету поточного року (минулих років); - за компенсаційними виплатами населенню в Ощадбанку; - сільськогосподарських підприємств за позиками,віднесеними на державний борг; - інша заборгованість НБУ; б) заборгованість перед іншими банками. 3. Заборгованість перед іншими органами управління 4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій	1. Заборгованість за позиками міжнародних організацій 2. Заборгованість за позиками, наданими іноземними державами, у тому числі за позиками, наданими підгарантії уряду 3. Заборгованість за позиками, наданими комерційнимибанками 4. Заборгованість за позиками, наданими постачальниками 5.-Зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій
За типом боргового зобов'язання	1. Довгостроковий борг 2. Середньостроковий борг 3. Короткостроковий борг 4. Заборгованість за кредитами, одержаними нафінансування дефіциту бюджету 5. Заборгованість за відсотками, нарахованими закредитами, одержаними на фінансування дефіциту бюджету 6. Заборгованість за іншими зобов'язаннями	1. Довгостроковий борг 2. Середньостроковий борг 3. Короткостроковий борг 4. Заборгованість за ншими зобов'язаннями

Рис. 11.3. Класифікація державного боргу за бюджетним кодексом

♦ Державна гарантія ^-зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Формою надання державної гарантії г державна порука. Основними способами реалізації державних гарантій та запозичень можуть бути випуск (емісія) державних цінних паперів, укладення угод про позику та гарантійних угод, інші способи, передбачені законодавством України. При наданні державних гарантій виникає потенційний державний борг, який стає реальним за умови відшкодування кредитору суми зобов'язань позичальника, за якими держава була гарантом.

За валютою залучення державний борг поділяється на борг у національній та іноземній валюті. Внутрішній борг переважно формується в національній валюті. Для залучення коштів емітуються цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку. Державний борг в іноземній валюті виникає в результаті здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів зарубіжних країн, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних ринках капіталів.

Залежно від терміну залучення коштів розрізняють:

> короткостроковий борг (з терміном погашення до одного року),

> середньостроковий (від одного до п'яти років),

> довгостроковий (від п'яти років і більше).

Основними причинами виникнення та зростання державного боргу в Україні є"" ^цефіцит державного бюджету та постійний дефіцит" платіжного балансу країни. Для фінансування дефіциту Державного бюджету України залучаються кошти міжнародних фінансових організацій.