Лекція 2. Функції, методи і категорії соціології

 

Функції соціології.

Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують потреби суспільства в конкретній пізнавальній або творчій дії даної науки.

Виникнення соціології зумовлене потребами функціонування і розвитку соціальної сфери життя суспільства і людини. Своє призначення соціологія реалізує через свої функції — пізнавальну, прогностичну, соціального проектування і конструювання, організаційно-технологічну, управлінську, інструментальну.

Пізнавальна функція. Соціологія покликана вивчати соціальні явища, які через свою природу не тільки відчувають постійну дію людської практики, а й самі є її прямим наслідком. Пізнавальна функція імплікує накопичення знань про природу конкретного стану соціальних явищ, про те, як розвиваються суспільство і людина на шляху свідомого перетво­рення себе і свого життя, про реальні результати розвитку соціального суб'єкта.

У реальному житті будь-яка конкретна ситуація є непізнаним соціальним фактом, який треба усвідомити в інтересах суспільної практики.

Важливим моментом пізнавальної функції соціології є розробка теорії і методів соціологічних досліджень, методики і техніки збору та аналізу соціологічної інформації.

Прогностична функція. Науці в цілому властива прогностична функція. На основі знання законів функціонування і розвитку тієї чи іншої реальності наука має можливість скласти короткостроковий або довгостроковий прогноз зміни реальності. Для соціальних явищ прогно­зування має важливе значення. Воно показує не тільки необхідність певних змін, а й реальні можливості їх здійснення.

Спираючись на загальні знання соціального розвитку, виявляючи ступінь дії позитивних і негативних факторів соціального суб'єкта, соціологія може будувати перспективну лінію розвитку і давати ефектив­ні рекомендації.

Функція соціального проектування і конструювання. Одним з важливих завдань соціології є вироблення такої наукової рекомендації,

яка б була використана на практиці різними соціальними верствами, групами, організаціями.

У ході соціального проектування розробляються моделі конкретної організації з оптимальними параметрами її функціонування, коли і сама організація, і кожний її член перебувають в умовах, які дозволяють їм найбільш повно виразити себе. Соціальне проектування і конструю­вання завжди пов'язане з визначенням кінцевого соціального процесу.

Організаційно-технологічна функція. В її основі лежить створення соціальних технологій, що визначають порядок і правила практичних дій для досягнення конкретного результату в розвитку соціальної організації, соціального процесу або соціальних відносин. Нині це стає особливо актуальним для суспільної практики, і соціологія покликана вирішувати цю проблему.

На практиці соціальна технологія передбачає комплекс організаційних заходів, які забезпечують впровадження і реалізацію передбачених нею процесів. Таким чином, організаційно-технологічна функція соціології неначе продовжує функцію соціального проектування, оскільки без проекту передбаченого соціального результату неможливо створити і со­ціальну технологію як систему засобів для досягнення цього результату.

Управлінська функція. Соціологія безпосередньо пов'язана з управ­лінською діяльністю. Наукові результати соціології — рекомендації, пропозиції, методики, оцінки різних характеристик суб'єкта, його прак­тики — є вихідним матеріалом розробки і прийняття управлінського рішення.

Інструментальна функція. Поряд із загальними методами соціаль­ного пізнання соціологія виробляє свої підходи і засоби аналізу соціальної реальності, що зумовлено необхідністю відобразити соціальне явище в його конкретному вигляді, розробити шляхи його удосконалення. При цьому великого значення набувають методи та інструментарії по­шуку, реєстрації, виміру, обробки, аналізу, узагальнення первинної соціологічної інформації. Найбільш загальним інструментом у цій діяльності може розглядатися саме соціологічне дослідження з його мето­дами. Важливе значення мають і методи колективного пошуку вирішення проблем, а саме: ділові ігри, мозкова атака та інші засоби визначення шляхів перетворення соціальних відносин.

Таким чином, функції соціології визначають широкий спектр завдань, в яких відбивається багата за змістом сама наука соціологія, її специфіка, особливості її об'єкта і предмета.

 

Методи соціології.

Метод взагалі визначається в науковій літературі як систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації.

В соціології використовують, по-перше, загальнонаукові методи (ана­ліз, синтез і т. ін.), по-друге, власне методи соціологічного дослідження.

Методи соціологічного дослідження діляться на методи збору інформації (метод аналізу документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту) і методи аналізу матеріалу (викори­стання статистичних групувань, шкалування, виявлення кількісних залежностей і т. д.).

Метод аналізу документів

Документом в соціології називають створений людиною предмет, призначений для фіксації, передачі і зберігання інформації.

В залежності від автора документи поділяють на офіційні (створені юридичною або посадовою особою) та документи приватного поход­ження.

За змістом документи поділяються на правові, економічні, технічні і т. д.

Існує два види методів аналізу документів — традиційний і контент-аналіз.

Метод спостереження

Характерними рисами наукового спостереження, на відміну від буденного, є систематичність, планомірність, цілеспрямованість.

Спостереження може бути: включеним, невключеним; польовим, лабораторним.

Головною особливістю методу спостереження є те, що відбувається безпосередній зв'язок з об'єктом, також однією з особливостей методу є неможливість повторного спостереження.

Метод опитування

Даний метод займає 90% всіх методів збору інформації.

Опитування — це метод збору соціальної інформації про об'єкт в ході безпосереднього (інтерв'ю) або опосередкованого (анкетування) соціаль­но-психологічного спілкування соціолога (інтерв'юера) і того, кого опитують (респондента) шляхом реєстрації відповідей респондента.

Методи опитування поділяються на інтерв'ю і анкетне опитування.

Інтерв'ю — це бесіда, що проводиться за певним планом і передбачає прямий контакт інтерв'юера з респондентом.

Особливістю анкетного опитування є використання анкети, що заповнюється респондентом (сам читає анкету і фіксує відповіді).

Анкетне опитування може бути очним, при якому інтерв'юер роздає анкети і присутній при їх заповненні, та заочним, яке в свою чергу може бути поштовим (анкети розсилаються поштою і через деякий час повертаються дослідникам), пресовим (анкета публікується на сторінках газет чи журналів) і телефонним (опитування відбувається по телефону).

Особливим видом опитування є експертне опитування, тобто опитування, в ході якого респондентом є експерт (спеціаліст в певній галузі діяльності).

Метод експерименту

Соціальний експеримент — спосіб отримання інформації про соціальний об'єкт в результаті впливу на нього деяких факторів. Експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій.

Виділяють наступні види експерименту: економічний, правовий, педагогічний, соціально-психологічний і т. д.

 

Категорії соціології.

Категорії, поняття кожної науки відображають внутрішні зв'язки, якості об'єктивної реальності, яка була виділена практичною діяльністю людей і стала об'єктом даної науки. Питання про категорії є одним з основних для кожної науки. В категоріях і поняттях концентруються вироблені суспільством знання. Зміст, глибина відображеної в них сутності об'єкта та предмета науки репрезентує досягнутий рівень пізнання і ступінь організації самого знання в науці. В категоріях соціології відображаються, з одного боку, внутрішня якісна визначеність досліджуваного об'єкта, а з другого — суттєві властивості, риси та характеристики, вузлові моменти цього об'єкта, можливості його розвитку. В системі категорій і понять відображається різноманітність, цілісність об'єкта науки, його стабільність. Розвиток об'єкта науки та удосконалення творчої практики веде до поглибленого пізнання дійсно­сті, тому категорії постійно збагачуються як за змістом, так і за складом, досконалішою є їх систематизація.

Слід підкреслити, що розробка категорій науки тісно пов'язана з об'єктом науки, який являє собою конкретну реальність певного рівня, що відрізняє дану реальність від інших. Певними якостями характеризу­ється і об'єкт соціології. Багатоманітність і цілісність цього об'єкта, суттєві і несуттєві характеристики відбиваються в системі понять і

категорій. Визначальним в ній буде відбиття цілого і осмислення категорій науки як відображення багатогранності об'єкта.

Соціологія оперує категорійно-понятійним матеріалом, який відобра­жає і фіксує якість соціального як такого. її прикладна спрямованість — обслуговувати практику перетворення соціального і відображати суть самої практики. Звідси випливає, що якістю об'єкта соціології є не тільки саме соціальне як таке, а його стан, що потребує зміни відповідно до людських потреб і тенденцій розвитку суспільства і його елементів. Вся система категорій соціології повинна виразити цю залежність соціального від перетворюючої практики і показати якість і цілісність об'єкта соціології в багатогранності проявів соціального в конкретних формах. Характеристика системи категорій будь-якої науки передбачає виділення основної категорії, що відображає властивість об'єкта науки як цілого. Завдяки виділенню такої категорії можна встановити субординаційну залежність всієї системи знань науки. Формується певна система категорій, в якій у послідовній формі взаємозалежностей виводиться структура науки, її історичний і логічний генезис. Важливим аспектом є вибір вихідної категорії для подальшої орієнтації всієї системи науки.

Соціологія вивчає соціальне в його конкретному вигляді, з метою визначення шляхів його перебудови відповідно до суспільних потреб і сутнісних рис самого соціального. Тому для соціології найбільш широкою є категорія «соціальне», на відміну від таких категорій, як «економічне», «політичне» та ін., що виражають різноманітні життєві функції буття суспільства як суб'єкта життєвого процесу в цілому.

Соціальне за своїм змістом є відображення організації і життєдіяль­ності суспільства як суб'єкта історичного процесу. Це інтегративне утворення, що акумулює знання, досвід, традиції і творчі здібності та реальну оцінку стану розвитку суспільства і його елементів. Воно виражає характер використання потенціалу і соціальних резервів суспільства, колективу, групи і особи для вироблення критеріїв оптималь­ного розвитку всього соціального організму. У зв'язку з цим знання соціального утворення виявляється в таких функціях:

У критерій оцінки відповідності стану суспільства і його елементів досягнутому рівню соціального прогресу;

розуміння того, якою мірою будь-яке соціальне явище, процес, спільність сприяють гармонійному розвитку суспільства і особи;

У є основою розробки соціальних норм, цілей і прогнозів суспільного розвитку;

У детермінує зміст інтересів, потреб, мотивів, установок у діяльності соціальних спільностей і окремих осіб;

безпосередньо впливає на формування суспільних цінностей і життєвих позицій людей, їх способу життя;

виступає мірою оцінки кожного з видів суспільних відносин, їх відповідності реальній практиці та інтересам суспільства і людини.

Складність фактичної реалізації соціального процесу, різноманітність його соціальних суб'єктів, кожний з яких є певною соціальною цілісністю, відображається відповідною категорією (особа і колектив, сім'я, соціальна група, спільність і т.п.) і свої сутнісні характеристики проявляє через соціальне. Якщо категорія «соціальне» відображає якісну особливість буття суспільства як цілого, то зміст цієї категорії дозволяє виразити специфіку матеріалу, з яким має справу соціолог

Проте при розкритті специфіки матеріалу суттєвим буде не тільки його загальносоціальна характеристика, а й якісна визначеність соціаль­ного явища.

Значне місце в системі категорій і понять соціології посідають категорії, які відбивають специфіку опрацьованої інформації і, насам­перед, організації та проведення соціологічних досліджень. Тут чільне-місце займає категорія «соціологічне дослідження» і відповідний ряд понять, які розкривають зміст цієї категорії. Велике значення мають також такі категорії, як «соціальна інженерія», «соціальна технологія», «соціальне проектування» і т. п. Ця група категорій розкриває специфічний характер застосування знань соціології в суспільній практиці удосконалення суспільних відносин.

Отже, система категорій і понять в соціології має складну побудову і субординаційну залежність створених нею груп понять. Принципове ж значення полягає в тому, що ця система відбиває і розкриває соціальне в його безпосередньому зв'язку з практикою.