Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності

Економічна і соціальна складова природоохоронної діяльності виражається загальним станом виробництва і добробуту людей в регіоні і країні загалом. Йдеться про вплив раціонального при­родокористування на підвищення продуктивності праці, ефектив­ності виробництва продукції та підвищення рівня соціального роз­витку. У процесі заходів природоохоронної діяльності очікують таких результатів:

1. по-перше, дотримання вимог збереження прийнятих пара­метрів довкілля, що відповідають параметрам здоров'я людей і охорони природи з урахуванням змін, зумовлених розвитком ви­робництва і потребами людей;

2. по-друге, одержання необхідного до потреб людей господар­ського ефекту від поліпшення стану природного довкілля, заощад­ження і раціональнішого використання природних ресурсів.

Рівень досягнення цих результатів визначається системою ефек­тів і ефективності природоохоронних заходів: > економічного. > екологічного, > соціального.,

Зупинімося спочатку на розумінні відмінності в термінах "ефект" і "ефективність".

Екологічний ефект — реальний позитивний результат, отриманий внаслідок ліквідації чи зниження рівня негатив­них характеристик природних об'єктів і подальше їх функ­ціонування без шкоди здоров'ю людини і природі.

Тобто це створення певного виду продукту, послуги, з'ясу­вання, наскільки позитивно вплинули природоохоронні заходи на результат виробництва, збереження і відновлення природи, на­скільки отриманий результат задовольняє потреби людини і чи варто ці заходи повторювати і поширювати.

Екологічна ефективність — це мінімізація капітальних зат­рат, праці та інших ресурсів на одиницю екологічного ефекту.

Тобто це співвідношення затрат на природоохоронні заходи до екологічного ефекту, іншими словами — це "ціна" за досяг­нення одиничного і загального екологічного ефекту.

Економічні результати:

ефект — зменшення витрат сировини, матеріалів, енергії, відходів виробництва, праці, збільшення обсягів виробництва про­дукції;

ефективність — зниження собівартості одиниці продукції, матеріаломісткості, енергомісткості, водомісткості одиниці продукції, збільшення валового прибутку в ціні одиниці продукції [39 ].

Ці результати досягаються за рахунок економії чи запобіган­ня втратам природних ресурсів, живої і уречевленої праці в матері­альній і соціальній сферах. Природоохоронні заходи дають мож­ливість відвернути економічні збитки від забруднення довкілля, забезпечити приріст вартості (ціни) природних ресурсів, приріст грошових доходів і прибутків, збільшення бюджетних надходжень.

Екологічні результати: вони є результатом економічного ефек­ту й ефективності загалом, оскільки відображають підвищення якісних характеристик довкілля унаслідок продуманої економіч­ної діяльності:

1. зменшення витрат природної речовини у процесі виробницт­ва, підвищення коефіцієнта корисного використання сировинних ресурсів, зменшення відходів;

2. зменшений негативного впливу виробництва на прилеглі території, підвищення рівня екологічної чистоти довкілля;

3. збільшення площ, кількості природних об'єктів, поліпшення якості придатних до використання земельних, лісових і водних ресурсів.

Соціальні результати: виражають прямий позитивний зв'язок з економічним ефектом і ефективністю, оскільки залежать від
бюджетних надходжень до бюджетів усіх рівнів та грошових доходів населення. Конкретні форми соціального ефекту виражають у прогнозах, планах, програмах за допомогою великої кількості окремих показників і характеристик. До соціального ефекту відносять також показники охорони довкілля, невиробничого капітального будівництва, організаційно-технічних заходів, поліпшення умов праці і виробництва.

До соціальних показників належать: поліпшення фізичного роз­витку населення; скорочення захворюваності; збільшення трива­лості життя і періоду активної діяльності людей; поліпшення умов праці і відпочинку; підтримка екологічної рівноваги; збереження генетичного фонду, естетичної цінності природних і антропоген­них ландшафтів; пам'яток природи, заповідних зон та інших охо­ронних територій.

Розрахунки ефекту й ефективності природоохоронних заходів. При економічному обґрунтуванні природоохоронних заходів дотриму­ються принципу економії ресурсів і віддачі капітальних витрат.

Чистий економічний ефект. Визначається як різниця між при­веденими з урахуванням фактора часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їхнє здійснення:

В_ч = В₁ + В₂ - О_е, (14.1)

де В_ч — чистий економічний ефект, грн.; В₁— дохід за рахунок відверненого збитку, грн.; В₂ — дохід від додаткової одержаної продукції з колишніх відходів, грн.; О_е — обігові виграти на запобігання забрудненню довкілля і капітальні витрати на споруд­ження потужностей для переробки відходів, грн [59].

Розрізняють фактичний і очікуваний чистий економічні ефекти:

1. фактичний В_ч визначається одноваріантно на основі зіставлення досягнутого ефекту витрат;

2. очікуваний В_ч визначається па етапах формування науко­во-дослідних робіт, проектування, створення й освоєння приро­доохоронної техніки.

Ефективність капітальних вкладень. Визначається через роз­поділ річного обсягу повного економічного ефекту В_п за винят­ком експлуатаційних витрат К_е на утримання і обслуговування природоохоронних об'єктів на величину капітальних вкладень К, що забезпечують цей ефект:

В_n-K_e

В_к = K (14.2)

де В_к — віддача одиниці капітальних вкладень (ефективність), грн.

Структуру капітальних вкладень складають одноразові та експлуатаційні витрати. Одноразові — на створення нових і ре­конструкцію існуючих основних фондів, на модифікацію техно­логії виробництва для зниження забруднення довкілля, на модифі­кацію технології виробництва в частині, що забезпечує досяг­нення природоохоронних заходів. Експлуатаційні — поточні вит­рати на будівництво й обслуговування основних фондів приро­доохоронного призначення; поточні витрати на поліпшення якості природних об'єктів; додаткові витрати на експлуатацію основ­них фондів унаслідок запровадження нових технологій; витрати на оплату послуг природоохоронного значення.

Загальна економічна ефективність природоохоронних витрат. Розраховується відношенням річного обсягу повного економічного ефекту В_n до суми приведених витрат К + e_nК, що викли­кали цей ефект:

 

Вn

В_з= K_e+ в _н*К (14.3)

 

де В₃ — загальна економічна ефективність, грн.; e _п — норматив­ни й коефіцієнт віддачі одиниці капітальних вкладень, коливаєть­ся в межах 0,1 — 0,2 грн [ 19].

Цей показник визначається для встановлення загальних витрат на охорону довкілля, динаміки ефективності витрат і темпів їх зростання, оцінки галузевих і територіальних пропорцій при роз­робленні інвестицій, оцінки рівня освоєння інвестицій, співвідно­шення фактичної і планової ефективності та ін.

Ефект економії мінеральної сировини. Характеризує відносне зниження потреби у знову виробленій сировині і, відповідно, дає змогу зменшити негативний вплив на довкілля у процесі її видо­бутку і переробки, критерій якого можна використовувати як ве­личину економічної втрати.

Ефект економії мінеральної сирови­ни В_с можна виразити такими складовими:

В_с=В₁+В₂+В₃+В₄, (14.4)

де В₁ — ефект економії витрат на розвідку, видобуток і перероб­ку сировини; В₂ — зниження економічної втрати від зниження заб­руднення довкілля;В₃ — зниження економічної утрати внаслідок відносного скорочення обсягу видобутку і переробки мінераль­ної сировини; В₄ — інші вигоди економії сировини (ефект поліп­шення розміщення виробництва, ефект зовнішньої торгівлі та ін.).

Ефект від скорочення захворюваності населення. Цей ефект містить як економічні, так і соціальні складові. Заходи запобігання забруднення довкілля призводять до скорочення кількості за­хворювань і хворих та зменшення фінансово-матеріальних витрат на лікування чи соціальне страхування:

1. запобігання втрат чистої продукції за час хвороби людей праці у сфері матеріального виробництва:

В=В'-Т _к (t₂-t₁), (14.5)

де В — кількість невтраченоі продукції унаслідок природоохорон­них заходів; В' - середній розмір чистої продукції на 1 люд/день; T _к - кількість працівників, що взяли лікарняні бюлетені; t₁, t₂ — середньорічний час хвороби до і після природоохоронних заходів;

2. скорочення суми виплат із фондів соціального страхування за період тимчасової чи постійної непрацездатності людям, що захворіли в умовах забрудненого довкілля:

Г_е=Н _х∙ Г _н (t₂-t₁), (14.6)

де Г_е — економія фонду соціального страхування, грн.; Н _х — кількість населення, що хворіли протягом року, осіб; Г_н — середній розмір виплати за фактом непрацездатності на один день хворо­би, грн.;

1. скорочення витрат у сфері охорони здоров'я па лікування населення від хвороб, викликаним забрудненням довкілля:

Г_е=(Г_о∙Н_х∙t) + (Г'∙Н_х' ∙t'), (14.7)

де Г_е — економія витрат у системі охорони здоров'я, грн.; Г_o, Г' — середні витрати на лікування протягом одного дня хворого у ста­ціонарі чи амбулаторії, грн.; Н_х, H_x' — кількість хворих, що ліку­валися протягом року, чол.; t, t'— середня кількість днів хвороби одного хворого за тих самих умов [46].

При розрахунках витрат і ефекту від впровадження природо­охоронних заходів па тривалу перспективу доцільно враховува­ти фактор часу, який вноситиме певні зміни: стану довкілля, чи­сельності населення, вимог до якості довкілля, зростання вели­ких міст, цін на інвестиційні товари, розвитку інновацій, зрос­тання продуктивності виробництва, вартості мінерально-сиро­винних ресурсів та й ринкової кон'юнктури загалом.

 

Контрольні питання та завдання

1. Дайте визначення охорони природи і назвіть її принципи.

3. Що таке природокористування і які його основні напрями і види?

4. Назвіть структурні елементи природокористування і визначите їх функції.

5. У чому полягає моніторинг довкілля і які його рівні?

6. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. КонституціяУкраїни. - Ст. 42-46.

2. Закон України «Про зайнятість населення». Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 квітня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. -2003.-1V.- № 662.

3.ВоднийКодекс України, 6 червня 1995 року// Голос України. - 1995. - 20 липня, №133.

4. Земельний Кодекс України, 25 жовтня 2001 року //Голос Украї­ни. - 2001. - 20 листопада, №217-218.

5. Лісовий Кодекс України, 8 лютого 2006 року //Голос України. - 2006. - 31 березня, №59.

6. ЗаконУкраїни «Про оцінку земель» від 11.12 2003р.№ 1378-IV.

7. Постанова кабінету міністрів «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» від 11.10.2002р.№531.

8. ПостановаВерховної Ради України від 24.12. 1999р. №1539 –ХIV «Про концепцію сталого розвитку населених пунктів».

9. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: [Понятийно - терминоло­гический словар] / Э. Б. Алаев.- М.: Мысль, 1983. – 342 с.

10.Ахромкін Е. М. Аналіз проблем розвитку і використання людських ресурсів у Луганській області / Е. М. Ахромкін // Регіональна економіка. - 2008.- № 2.-С. 97-105.

11.Гаркавенко Н. A. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах / Н. A. Гаркавенко //Україна: аспекти праці. - 2008.-№6.

12.Борейко В. Інновації як ресурс економічного зростання / В. Борейко // Актуальні проблеми економіки – 2008 - № 9. – С.42.

13. Данілішин Б. Україна в міжнародних рейтингах сталого розвитку/ Б. Данілішин // Економіка України. - 2008. - № 7. - С.13.

14. Демография: [Учебное пособие] / Под ред. проф. В.Г. Глушковой. – М.:КНОРУС, 2004. – 304 с.

15. Дорогунцов С. I., Пiтюренко Ю. I., Олійник С.Я. та iн.Розміщення продуктивних сил України та регіональна економіка. / С. I. Дорогунцов, Ю. I. Пiтюренко, С.Я. Олійник та iн.- К.: КНЕУ, 2005. - С.23-36.

16. Дорогунцов С.І. и др. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки: [Навч.посібник] / С. І. Дорогунцов НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил; Київський національний економічний ун-т ім. Тараса Шевченка.-К.; СТАФЕД, 2001.- 143 с.

17. Доценко А.І., Зініч В.Т., Великохатько О.Т., Танцюра В.Л., Кравцова Т.Г. Регіональне розселення в Україні: стан і прогноз / За ред. Б.М. Данилишина - К: РВПС України НАНУ, Вид. «Фенікс», 2007. - 376 с.

18. Гукалова И.В., Лисовский С.А., Маруняк Е.А., Руденко Л.Г., Рященко С.В. Качество жизни населения: российский и украинский контекст / И.В. Гукалова, С.А. Лисовский, Е.А. Маруняк, Л.Г.Руденко, С.В. Рященко // Укр. географ. журн. - 2007. - № 4. - С. 27-38.

19. Голиков А. П. Математические модели в географии. / А. П. Голиков - Харьков: Высшая школа, 1986. - 197 с.

20. Голиков А. П. Размещение производительных сил и регионалистика / А. П. Голиков - Харьков: Олант, 2002. - 175 c.

21. Ефремов Н. Сталий чи гармонійний розвиток – чому віддати перемогу / Ефремов Н. // Економіка України. - 2008. - №2.- С. 85 - 87.

22. Заблоцький Б. Ф. Регіональна економіка / Б. Ф. Заблоцький. - Львів:«Новий світ-2000», 2007.- 258 c.

23.Зинь Є. А. Регіональна економіка./ Є. А. Зинь - К.:”ВД „Професіонал”. 2007.- С. 22-27.

24. Липец Ю. Г. География мирового хозяйства/ Ю.Г. Липец -М.: Владос,1999.- с.18-90.

25. Лишиленко В. І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. / В. І. Лишиленко. -К.:ЦНЛ. - 2006.- 356 c.

26. Касабова І. Структурна політика України: шляхи удосконалення та напрями подальших зрушень / І. Касабова // Актуальні проблеми економіки - 2008. - № 3. – С.15-22.

27. Клиновий Д. В., Пепа Т.В. Розмiщення продуктивних сил i регiональна eкономікa України / За ред. Л. Г.Чернюк: [Навч. посіб.]. К.:ЦНЛ, 2006.- 550 c.

28. Коротун І. М, Коротун Л. К., Коротун С. І. Природні ресурси України. / І. М. Коротун, Л. К. Коротун, С. І. Коротун - Рівне: УДАВГ, 2000. - 192с.

29. Куценко В. Чорнобильска зона: соціально-економічні проблеми та шляхи їх вирішення / В. Куценко //Економіка України. - 2008. - №8.- С.30.

30. Корнійчук Л. Сталий розвиток і глобальна місія України Л. / Корнійчук // Економіка України. - 2009. - № 4. - С.4-13; №5. – С 4-14.

31.Лишиленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / В. І. Лишиленко -К.:ЦНЛ.-2006.-102 c.

32.Манів З. О. Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка / З. О. Манів, І.М. Луцький, С. З. Манів.- Львів: «Магнолія -2006», 2007.- 354 c.

33.Міщенко B. C. Економічні пріоритети розвитку й освоєння міне­рально-сировинної бази України / B.C. Міщенко - К.: Наук. думка, 2007. - 360 с.

34.Олійник Я. Б. Регіональна економіка / Я. Б. Олійник. - К.: КНТ, Видавець Фурса С. Я., 2007. – 423 c.

35.Основы экологии и природопользования: Учебное пособие / В. Л. Дикань, А. Г. Дейнека, Л. А. Позднякова, И. Д. Михайлов, А.А. Каграманян - Харьков: ООО «Олант», 2005. – 384 с.

36.Папп В. Структурна трасформація економіки України в контексті євроінтеграційних процесів / В. Папп // Регіональна економіка. - 2008.- № 1. - С.23-31.

37. Попова В. Конкурентоспроможність економіки України: джерела формування та соціальні наслідки / В. Попова // Економіка України. - 2008. - № 8. - С.7.

38. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку та трансформації / За заг. ред. Б.М. Данилишина. - К.: ЗАТ «Нічлава», 2006. - 706с.

39. Прибиткова И. М. Демографическое развитие Украины в 1990 годах / И. М. Прибиткова // Социололгия: теорія, практика, методы. - 2000. - №3.- с.79-85.

40. Прибиткова И. Хроники миграционных событий в Украине до и после распада СССР / И. Прибиткова // Социология: теория, методы, маркетинг.- 2009.- №1.-С.41-77.

41 Про кількість та склад населення України за підсумками всеукраїнського перепису населення 2001 року // Урядовий кур’ єр від 28 грудня 2002 року, № 244.

42.Регіональна економіка та природокористування / За ред. А. П. Голікова: [Навч. посіб.] - К.: Центр учбової літератури.- 2009.- 354 c.

43.Руденко В. О. Природно-ресурсный потенциал Украины. / В. О. Руденко - Львов: Свiт, 1994.- 237с.

44.Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. / Д. М. Стеченко -К.: Вікар, 2006.- 250 c.

45.Розміщення продуктивних сил Украіни / За ред. Є. П. Качана. - К.: Вища шк., 2005.-705 с.

46.Родионова И. А. Макрогеография промышленности мира / И.А. Родионова.-М.: Московский Лицей,2009.-512 с.

47.Розміщення продуктивних сил України/ За ред. В. В. Ковалевського.-К.: Т-во „Знання”, КОО,2006.- 328 c.

48 Розселення в Україні: проблеми і перспективи / За заг. ред. Б. М. Данилишина. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - 269 с.

49. Стеченко Д. М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. / Стеченко Д. М. - К.:Вікар, 2001.- 425 с.

50. Сонько С. П. Ринок і регіоналістика. / Сонько С. П. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - С.14-53.

51. Статистичний щорічник України.-К.: Консультант, 2010.

52.Терець В.Тенденції депопуляції в Україні, ії регіональні особливості та соціально-економічні наслідки В.Терець // Україна: аспекти праці.- 2009.-№ 3.- С.45-49.

53.Федулова Л. Україна в міжнародних рейтингових оцінках: чинник іноваційнно-технологічного розвитку / Л. Федулова // Актуальні проблеми економіки - 2009. - № 5. – С.25 -26.

54. Шегелда Б. Стратегія структурних зрушень у процесі розвитку економіки України / Б. Шегелда //Економіст.-2008.-№12.-С.38-42.

55. Шостак Л. Відкрита економіка: перспективи позиціонування України у світовій господарській системі / Л. Шостак // Економіка України. - 2009. - № 7. - С.38-48.

56. Хвесик М. А. Еколого-економічне регулюваняя природокористування в системі глобальних стратегій розвитку / М. А. Хвесик // Регіональна економіка.- 2008.-№1.- С.64 - 77.

57. Хвесик М. А. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. / М. А. Хвесик -К.: Кондор, 2005.- 344 с.

58. Чернюк Л. Г. Розміщення продуктивних сил України / Чернюк Л. Г.- К.: ЦУЛ. 2002. –337 c.

59.Федоренко В. Г.Ринок праці в Україні та економічні тенденції в умовах світової кризи / В. Г.Федоренко //Економіка та держава.-2009.-№1.-С.4-5.

60.Інформаційний ресурс Інтернету: http://www.ecology.donbass.com; http://www.ecodem.com.ua

http://www.ecoworld.8m.com http://www.ecolabel.org.ua

 

 

Допоміжна

61.Пепа Т.В., Троян В.Л. Вплив глобалізації на розвиток економіки України та її регіонів / Т.В. Пепа, В.Л. Троян // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 12-17.

62.Лаврентьєв, М.М. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів України / М.М. Лаврентьєв // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 28-33.

63.Гощинський, А.В.; Бакушевич, Д.Я. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі забезпечення конкурентоспроможності прикордонних територій / А.В. Гощинський, Д.Я. Бакушевич // Регіон. економіка. — 2008. — № 4. — С. 63-71.

64.Тищенко О.П. Демографічні та міграційні чинники формування диспропорцій регіонального розвитку національної економіки / О.П. Тищенко // Статистика України. – 2012.-№ 1.- С.41-48.

65.Вершинина Л.П. Инструменты и методы комплексной социо-эколого-экономической оценки состояния территорий на примере Ростовской области / Л.П. Вершинина // Региональная экономика и управление: электронный научный журнал, 2012. - № 4 (32). - № гос. рег. статьи 0421200035/. - Режим доступа: http://region.mcnip.ru

66.Дулова Е.Н. Депрессивный регион: понятие и механизм управления / Е.Н Дулова // Региональная экономика и управление: электронный научный журнал, 2011. - № 2 (26). - № рег. статьи 0091. - Режим доступа: http://region.mcnip.ru

67.Борталевич С. И. Методология управления энергобезопасностью регионов / С.И. Борталевич // Управление экономическими системами: электронный научный журнал,2012.- № 11). - № рег. статьи 0421200034/ / режим доступа: www.uecs.ru/regionalnaya-ekonomika/item/1690-2012-11-22-05-31-27.

68. Дубницький В. І., Ковальова Ю. М., Маковецький С. О. Напрямки удосконалення управління регіональною економікою на основі кластерного підходу / В. І. Дубницький, Ю. М. Ковальова, С. О. Маковецький. http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Emp/2009_21/37DubKov.htm

69. Білорус. О.Г., Лук’яненко Д.Г., Гончаренко М.О. та ін.Глобалізація і безпека розвитку / О.Г. Білорус, Д.Г., Лук’яненко, М.О. Гончаренко та ін..- К.: КНЕУ, 2012.- 798 с.

70 Варналія З.С.Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: Монографія / За ред. З.С. Варналія.- К.: Знання України, 2005.- 498 с.

71.Павлюк А. щодо застосування механізмів стимулювання розвитку регіонів.- [Електронний ресурс].- Режим доступа: http://www/niss.gov.ua/Monitor/November/10.htm

72.Людський розвиток в Україні: мінімізація соціальних ризиків [кол. Наук.-аналіт. моногр.]/ за ред.. Е.М. Лібанової.- К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім.. М.В. Птухи НАН України: Держкомстат України, 2010.- 496 с.

73.Левисон Н.Л., Харитонова Н.А. Формирование механизма антикризисного управления муниципальной экономикой / Н.Л. Левисон, Н.А. Харитонова // Эффективное антикризисное управление.- 2011.- №1.- С. 72-79.

74.Битаров Л.Г. Особенности депрессивного региона как объекта финансирования инвестиционной деятельности / Л.Г. Битаров // Аудит и финансовый анализ.- 2009.- № 3.С.28-32.

75.Экономические проблемы регионов и отраслевых комплексов. Проблемы современной экономики, № 4 (40),2011. [Електронний ресурс].- Электрон. Текстове дан.- Режим доступа: http://www/m-economy.ru/art.php?nArtld=3833.- 76.Кульнєва Г.М. Технопарк і кластер як моделі розвитку регіонів / Г.М. Кульнєва, Р.Г. Бобровниковп, Т.М. Тіховська // Держава та регіони.- 2006.- №1.-С.148-152.

77.Осадчук С.В. нові технології управління регіональним економічним розвитком / С.В. Осадчук // Вісник економічної науки України.- 2009.- № 1(7).-С.92-95.

 

Додаток А

Народне господарство України

 

Спорняк С. О., Федько Я. В. Регіональна економіка. – Курс лекцій.

Вивчення регіональної економіки є необхідною складовою підготовки сучасного економіста для вирішення питань щодо організації регіональної політики. Методичні рекомендації укладено для використання студентами спеціальностей «Фінанси», «Маркетинг», «Прикладна статистика», «Менеджмент», «Професійна освіта» згідно з модульно-рейтингової системи оцінки навчання.

Ключові слова: регіон, регіональна політика, екологія, продуктивні сили, народногосподарський комплекс.

Спорняк С. О., Федько Я. В. Региональная экономика. – Курс лекций.

Изучение региональной экономики является необходимой составляющей подготовки современного экономиста для решения вопросов относительно организации региональной политики. Методические рекомендации заключены для использования студентами специальностей «Финансы», «Маркетинг», «Прикладная статистика», «Менеджмент», «Профессиональное образование» согласно модульно-рейтинговой системы оценки обучения.

Ключевые слова: регион, региональная политика, экология, продуктивные силы, народнохозяйственный комплекс.