Глава 2. Методи, що базуються на вивченні питомого електричного опору (ρп) гірських порід

Геофізичні методи дослідження свердловин, що базуються на вивченні питомого електричного опору гірських порід, складаються з двох підгруп: методи позірного опору , що виконуються звичайними зондами (стандартний каротаж ПО, БЕЗ), мікрозондами – МЗ, резистивіметрія; та методи ефективного опору (методи опору екранованого заземлення – БК, БМК і методи реєстрації струму).

ПИТОМИЙ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР ГІРСЬКИХ ПОРІД ТА ПЕТРОФІЗИЧНІ ФАКТОРИ, ЩО ЙОГО ВИЗНАЧАЮТЬ

Як зазначалося вище (11), повний електричний опір [Ом] провідника з однорідного матеріалу довжиною [м] та площею поперечного перетину [м²] визначається наступним співвідношенням:

,

де [Ом∙м] – питомий електричний опір речовини, що характеризує її здатність пропускати електричний струм. Величина обернена питомому електричному опору називається питомою електричною провідністю [См/м].

В області ГДС під питомим електричним опором гірської породи розуміється електричний опір кубу гірської породи з ребром 1 м.

Питомий електричний опір[5] гірських порід змінюється в широких межах: від долів до сотень тисяч Ом∙м і навіть мільйонів Ом∙м (табл. 2). Найменший питомий опір притаманний провідникам з електронною провідністю (метали) та провідникам з іонною провідністю – електролітам (водні розчини солей, кислот, лугів). Натомість, більшість породоутворюючих мінералів мають значний питомий опір (табл. 1). Гірські породи займають проміжне положення між цими двома групами.

Таблиця 1

Питомий електричний опір деяких породоутворюючих і рудних мінералів

Мінерали	, Омм	Мінерали	, Омм
Ангідрит	107 ÷ 1010	Пірит	10-4 ÷ 10-1
Галеніт	10-5 ÷ 10-3	Піролюзит	100 ÷ 101
Гематит	104 ÷ 106	Піротин	10-5 ÷ 10-4
Графіт	10-6 ÷ 10-4	Польові шпати	1011 ÷ 1012
Кальцит	107 ÷ 1012	Сірка	1012 ÷ 1015
Галіт	1014 ÷ 1015	Сидерит	100 ÷ 103
Кварц	1012 ÷ 1014	Сильвін	1013 ÷ 1015
Лімоніт	106 ÷ 108	Слюди	1014 ÷ 1015
Магнетит	10-4 ÷ 10-2	Сфалерит	105 ÷ 107
Марказит	10-2 ÷ 102	Вугілля антрацит	10-4 ÷ 10-2
Мусковіт	1011 ÷ 1012	Вугілля кам’яне	102 ÷ 106
Нафта	109 ÷ 1016	Халькопірит	10-3 ÷ 10-1

Питомий опір гірських порід у природному стані залежить від багатьох факторів. Для найбільш розповсюджених осадових, вивержених та метаморфічних порід питомий опір залежить від мінерального складу, розміру мінеральних частинок, типу пористості (міжзернова, тріщинна, кавернозна), структури і текстури гірської породи, фізико-хімічних властивостей флюїдів, що насичують поровий простір, термобаричних умов залягання та ін.

Таблиця 2