Область застосування та вирішувані задачі. Дані методу СП широко використовуються при вирішенні задач промислової геофізики, гідрогеології, інженерної геології

Дані методу СП широко використовуються при вирішенні задач промислової геофізики, гідрогеології, інженерної геології, при пошуках і розвідці вугілля, зон зруднінь та інших задач.

Такий широкий спектр застосування пояснюється тим, що в фізико-хімічній основі методу СП та його модифікацій лежить, як зазначалося вище, така важлива характеристика геологічного середовища, як електрохімічна активність. Остання визначається великою кількістю різноманітних фізико-хімічних властивостей гірських порід: мінералогічним складом, питомою поверхнею (дисперсністю), структурою порового простору, вологістю, фізико-хімічними властивостями пластових вод. Одночасно із тим метод СП характеризується простотою вимірювальної апаратури та методики проведення досліджень.

Геологічна інформативність методу та простота технології виконання робіт обумовили включення методу СП в раціональний комплекс геофізичних методів досліджень практично в усіх свердловинах.

В звичайній модифікації метод потенціалів СП являється обов’язковим при дослідженні свердловин різного призначення, перш за все нафтових, газових, а також інженерно-гідрогеологічних свердловин. Якісна та кількісна інтерпретація даних цього методу дозволяє вирішувати наступні задачі:

• розчленування геологічного розрізу на окремі пласти і пропластки (визначення їх границь);
• визначення (уточнення) літології гірських порід на основі диференціації їх за природною електрохімічною активністю ();
• виділення порід-колекторів та порід-покришок, насамперед, глинистих;
• проведення кореляції розрізів свердловин;
• визначення колекторських властивостей порід – коефіцієнтів глинистості, пористості;
• оцінка мінералізації пластових вод та ряд інших геологічних задач.

Дані методів градієнту потенціалу СП та методу електродних потенціалів успішно використовуються при вивченні розрізів рудних та вугільних свердловин.

Діаграми градієнта потенціалу СП, вільні від впливу блукаючих струмів, дозволяють детально розчленовувати розрізи свердловин, чітко відбивати границі рудовміщуючих та вугільних пластів. За даними цього методу, як і за даними звичайного методу СП, можливо визначити зольність вугілля.

Дані МЕП дозволяють виділяти тіла з електронною провідністю, що вміщуються серед порід з іонною провідністю. У сприятливих випадках за результатами МЕП, використовуючи дані інших геофізичних методів, можна встановити мінеральний склад корисних копалин.

Нижче наведений приклад поведінки діаграми методу СП в свердловині, що розкриває теригенний геологічний розріз (рис. 11).

Рис. 11. Приклад запису кривої самочинної поляризації

Питання для самоперевірки

1. Назвіть основні процеси, що призводять до виникнення природних електричних потенціалів у свердловинах.
2. Що таке електрохімічна активність гірських порід? Від яких фізико-хімічних властивостей середовища вона залежить?
3. Як утворюється і від чого залежить дифузійно-адсорбційна е.р.с. () у свердловинах?
4. Як утворюється і від чого залежить фільтраційна е.р.с. () у свердловинах?
5. Як утворюється і від чого залежить окисно-відновна е.р.с. () у свердловинах?
6. Що розуміється під статичним (теоретичним) значенням е.р.с. СП ()?
7. Що і яким чином вимірюється в методі СП?
8. Яке співвідношення між теоретичним значенням та виміряною в свердловині величиною ? Назвіть умови, за яких .
9. Які модифікації методу СП Ви знаєте? Коли і для вирішення яких задач вони застосовуються?
10. Які задачі промислової геофізики можуть бути вирішені за даними методу СП? Назвіть фізико-хімічні передумови, на основі яких стає можливим вирішення цих задач.
11. Наведіть приклад поведінки діаграми методу СП напроти геологічного розрізу, що представлений перешаровуванням порід-колекторів (пісковиків) і покришок (глин), для випадків, коли () і ().

Рекомендована література

1. Вендельштейн Б. Ю. Исследование разрезов скважин методом потенциалов СП. – М.: Недра, 1966.
2. Дьяконов Д. И., Леонтьев Е. И., Кузнецов Г. С. Общий курс геофизических исследований скважин. – М.: «Недра», 1984.
3. Интерпретация результатов геофизических исследований нефтяных и газовых скважин: Справочник / Под ред. В. М. Добрынина. – М.: Недра, 1988.