Рівень кваліфікації робітників визначається

а) за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників;

б) за допомогою рівня кваліфікації;

в) за освітньо-кваліфікаційним рівнем;

г) за рангами.

 

11. Залежно від характеру трудової діяльності персонал поділяють за:

а) професіями, спеціальностями, рівнем кваліфікації;

б) рівнем кваліфікації;

в) професіями, спеціальностями, спеціалізація ми;

г) немає правильної відповіді.

 

12. Робітники – це:

а) працівники, які безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг;

б) працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль;

в) працівники, які займаються інженерно-технічними та іншими спеціальними роботами;

г) немає правильної відповіді.

 

13. Для оцінки кваліфікаційного рівня та оплати праці персоналу використовується:

а) єдиний тарифний план

б) рівень кваліфікації;

в) єдина тарифна сітка;

г) наявність стажу роботи та присвоєних рангів.

 

14. Продуктивність праці характеризується:

а) обсягом випущеної продукції;

б) обсягом випущеної за одиницю часу продукції в розрахунку на одного працюючого;

в) обсягом реалізованої продукції в розрахунку на одного працюючого;

г) кількістю продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу;

д) жодна з відповідей неправильна.

 

15. Працівники підприємства, направлені на навчання з відривом від виробництва:

а) входять до облікової чисельності персоналу;

б) не входять до облікової чисельності персоналу;

в) входять до явочної чисельності;

г) входять до середньооблікової чисельності.

 

13. Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань і практичних навичок, називається:

а) категорією;

б) кваліфікацією;

в) професією;

г) спеціальністю.

 

14. Технологічна трудомісткість визначається:

а) витратами праці керівників;

б) відображає повні витрати праці на виготовлення одиниці продукції;

в) витратами праці основних робітників;

г) витратами праці допоміжних робітників.

 

15. Працівник підприємства, що готує та оформлює документацію, належить до категорії:

а) робітник;

б) керівник;

в) професіонал;

г) технічний службовець.

 

16. Рівень плинності кадрів є:

а) абсолютним показником руху персоналу;

б) відносним показником руху персоналу;

в) показником наявності персоналу;

г) показником продуктивності праці.

 

17. Персонал підприємства поділяється на промислово-виробничий і непромисловий за такою ознакою:

а) за складністю виконуваних робіт;

б) за віком і професійним складом;

в) за характером участі у виробничій діяльності;

г) за категорією працівників.

 

18. Вузький різновид трудової діяльності в межах професії – це:

а) спеціалізація;

б) рівень кваліфікації;

в) кваліфікація;

г) спеціальність.

 

19. Вид трудової діяльності, який потребує спеціальних знань і практичних навичок – це:

а) професія;

б) спеціальність;

в) кваліфікація;

г) спеціалізація.

 

20. Професія характеризує:

а) стаж роботи на даному підприємстві;

б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує певних теоретичних знань та практичних навичок;

в) можливість очікування суміжної спеціальності;

г) сукупність певних теоретичних знань.

 

21. Сукупність працівників, зайнятих у виробництві або безпосередньому його обслуговуванні називають:

а) трудовими ресурсами підприємства;

б) персоналом підприємства;

в) промислово-виробничим персоналом підприємства;

г) невиробничим персоналом підприємства;

д) трудовим потенціалом підприємства.

 

22. Співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності -це:

а) резерв персоналу;

б) структура персоналу;

в) категорія персоналу;

г) явочна чисельність.

 

23. Які категорії працівників відносяться до промислововиробничого персоналу:

а) основні робітники, допоміжні робітники, службовці, керівники;

б) робітники, службовці, керівники, спеціалісти;

в) робітники, керівники, спеціалісти, фахівці;

г) керівники, службовці, спеціалісти, фахівці, робітники.

 

24. Штатний розпис:

а) документ про працівників, що займають керівні посади на підприємствах;

б) внутрішній нормативний документ, який визначає перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів;

в) документ, який визначає різновид трудової діяльності в межах даної професії.

 

25. До основних робітників відноситься:

а) наладчик токарного верстата;

б) водій електрокара;

в) токар механічного цеху;

г) вантажник гальванічного цеху.

 

26. Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує:

а) плинність персоналу;

б) структура персоналу;

в) резерв персоналу, що має використовуватися для заміни тих, котрі не виходять на роботу з поважних причин;

г) кількість персоналу, звільненого з поважних причин у звітному періоді.

 

27. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин і середньооблікової їх чисельності – це показник:

а) стабільності персоналу;

б) рівня дисципліни персоналу;

в) частки окремих категорій персоналу;

г) плинності персоналу.

 

28. Показник відповідності кваліфікації робітників рівню складності виконуваних ними робіт обчислюється як відношення:

а) чисельність основних робітників до чисельності допоміжних робітників;

б) загальної суми років роботи на даному підприємстві всього персоналу до середньооблікової чисельності;

в) чисельність висококваліфікованих і кваліфікованих робітників до загальної кількості робітників;

г) середнього тарифного розряду групи робітників до середнього тарифного розряду робіт, що виконують.

 

29. Продуктивність праці характеризується:

а) обсягом випущеної продукції;

б) обсягом випущеної продукції в розрахунку на одного працюючого;

в) обсягом реалізованої продукції в розрахунку на одного працюючого;

г) кількістю продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу.

 

30. Інтенсивність праці визначається:

а) тривалістю робочого дня;

б) ступенем продуктивного використання праці;

в) кількістю затрачених годин на виготовлення одиниці продукції.

г) кількістю фізичної і розумової енергії людини, витраченою за одиницю часу.

 

31. Якщо випуск продукції збільшується, а кількість працівників підприємства залишається незмінною, то продуктивність праці:

а) зростає;

б) знижується;

в) залишається незмінною;

г) між наведеними показниками відсутній прямий зв'язок.

 

32. Кількість продукції, яку має виробити працівник за одиницю часу, – це:

а) норма часу;

б) норма виробітку;

в) норма обслуговування;

г) норма чисельності.

 

33. Оптимальну кількість устаткування, закріплену за працівником, характеризує норма:

а) часу;

б) видобутку;

в) обслуговування;

г) чисельності.

 

34. Показник, який є вартісним показником продуктивності праці, – це:

а) кількість виробленої продукції, яка припадає на одного допоміжного працівника;

б) витрати часу на виробництво одиниці продукції;

в) вартість виробленої продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника;

г) вартість матеріалів, яка припадає на одного працівника.

 

35. Показник, який є трудовим показником продуктивності праці – це:

а) верстатозмінність;

б) трудомісткість;

в) матеріаломісткість;

г) фондомісткість.

 

36. Якщо вироблення на одного працівника продукції підприємства підвищується, то трудомісткість:

а) підвищується;

б) знижується;

в) залишається незмінною;

г) усе залежить від особливості конкретного підприємства.

 

37. Якщо випуск продукції збільшується, а кількість працівників підприємства залишається незмінною, то продуктивність праці:

а) зростає;

б) знижується;

в) залишається незмінною;

г) між наведеними показниками відсутній прямий зв'язок.

 

38. Основою для розрахунку необхідної чисельності персоналу для підприємства є:

а) плановий обсяг випуску продукції;

б) рівень продуктивності праці та його зростання;

в) норма часу, видобутку, обслуговування;

г) рівень виконання норм видобутку.

 

39. Кількість працівників і якісний склад персоналу впливає на:

а) ціну продукції;

б) ефективність використання землі;

в) розмір амортизації;

г) продуктивність праці.