Загальна характеристика глобальних проблем

Глоба́льні пробле́ми лю́дства (глобальні проблеми, глобальні проблеми сучасності) — комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу,характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби і т. д.),від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації.

· Екологія: деградація земель — екологічні проблеми сучасності — озонові діри — парниковий ефект — проблема регулювання промислових викидів — проблеми руйнування екосистем — екологічні лиха — проблеми геоактивності — проблеми геліоактивності — проблеми світового господарства

· Економіка: Вичерпання факторів виробництва — глобальна конкурентноспроможність — економічна парадигма — Інтеграція та дезінтеграція господарських ринків (інтеграційні утворення в Європі, Азії, Америці) — затратні виробництва — нові моделі економічного розвитку — перерозподіл блага між традиційними та новими економіками — Ресурсний потенціал сучасної цивілізації — Сталий розвиток

· Енергетика: Енергетична криза — проблема безпеки АЕС, нових енергоблоків та наслідки виведення АЕС з експлуатації — Аварії на атомних електростанціях (Японія, 1997, 2011)

· Здоров'я: контроль народжуваності та демографічні програми у країнах, що розвиваються — СНІД — старіння людини — санітарно-ветиринарний контроль проти пандемій та їх загроз (грип пташиний, грип свинячий)

· Космос та космічні технології: космічне сміття та забруднення космосу — Ноосферно-космічна цивілізація

· Озброєння: контроль озброєнь — контроль атомних технологій («Атомний клуб»)

· Природа: межі розуміння природи — самозародження речовини

· Політика: взаємопристосування господарських механізмів та інституціональних структур на міждержавному і міжнародному рівнях — гармонізація національної й міжнародної економічної політики — уніфікація господарського законодавства

· Промисловість: Постіндустріальна модель розвитку — Третя промислова революція

· Суспільство: гіпотеза другого демографічного переходу — експорт демократії — зближення націй (асиміляційний характер глобалізації) — перенаселення — продовольча проблема — соціально-економічний розвиток — цивілізаційний розвиток — технологічна революція

· Технології: інформатизація (у глобальному вимірі) — машинна ера — обмеженість сучасних технологій — технологізація

Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого — людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самої людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотного зв'язку (див. біотична регуляція довкілля), тоді як людська культура — за принципом позитивного зворотного зв'язку.

Геоглобалістика — міждисциплінарний науковий підхід, спрямований на комплексний розгляд глобальних проблем людства та пошук шляхів їх вирішення.

 

70. Роль МЕВ у вирішенні проблем роззброєння і конверсії військового виробництва.

У світі нагромаджено 50000 ядерних боєприпасів, який здатен знищити все на землі.. застосування зброї масового знищення має глобальний характер.Окрім загрози термоядерної атаки дедалі реальнішою стає екологічна зброя.

Відмова від гонки озброєнь і перехід до політики роззброєння створили б сприятливі умови для економічного розвитку всього світового співтовариства. Стрижневим економічним аспектом роззброєння є питання про конверсію військового виробництва. Конверсія – це ланка процесу «роззброєння – розвиток» і способом вивільнення в ході роззброєння матеріальних, фінансових, людських і наукових ресурсів та спрямування їх на розвиток цивільного сектора господарства.

Із другої половини 80-х років 20 століття світове співтовариство, враховуючи сформовану ситуацію, змушено було по новому подивитися на проблему безпеки і збереженням світу, поставивши питання про конверсію

У мирних цілях використовується тільки 1/5 досліджень у військовій сфері. Однак існує думка,що в майбутньому військові витрати стануть гальмом економіки, оскільки вони мають чітко виражений інфляційний характер. Відповідно до сучасних досліджень, конверсія не є причиною зростання безробіття, тому що на створення одного робочого місця у військовому виробництві потрібно приблизно в 4 рази більше капітальних вкладень, ніж у цивільному виробництві. Тому в інтересах кожної країни переключити свої ресурси на мирні цілі. Адже використання 10% світових військових витрат на розв’язання глобальних проблем помогло б успішно подолати основні з них.

Таким чином,розв’язання глобальних проблем сучасності, забезпечення майбутнього людської цивілізації вимагають розробки і реалізації колективної програми економічної, військово-політичної безпеки т. Фінансові засоби її здійснення пов’язані з процесом роззброєння, конверсією, а суб’єктами втілення її у життя є всі зацікавлені країни і народи світу.

 

 

71.Роль МЕВ у подоланні світової проблеми економічного відставання країн, що розвиваються.

Проблема відставання країн,що розвиваються, особливо проявляється в кризі заборгованості. Зовнішня заборгованість набула глобального характеру.

Етапи розвитку теорії проблеми зовнішньої заборгованості:

Перший етап (1970 рр)- вважалося що в розвинутих країнах акумульовано достатньо заощаджень, щоб ефективно ре циркулювати їх у країнах, що розвиваються, які, незважаючи на існуючий дефіцит балансу поточних операцій, можуть ефективно використовувати позики і розраховуватися із зовнішніми боргами.

Другий етап (1980рр)- характеризується тим, що надані позики обслуговуються погано, процентні ставки великі, терміни платежів скорочуються; багато країн, що розвиваються стоять на межі банкрутства

Третій етап (наприкінці 1980-хрр)- основним механізмом розв’язання боргової проблеми виступає перегляд термінів виплат і довгострокова реструктуризація боргу на багато років вперед, коли країни змогли б потенційно почати виплати за своїми борговими зобов’язаннями.

Четвертий етап (середина 1990 рр)- як єдиний засіб розв’язання проблеми боргового тягаря країн розглядається просто списання значної частини зовнішньої заборгованості, оскільки стало остаточно зрозуміло, що багато з цих країн ні за яких умов і ніколи не зможуть її виплатити.

Серед найбільш поширених методів зниження боргу є:

-викуповування боргу(країна дебітор купує борг у банку зі знижкою)

-своп борг-за-борг(банк обмінює свою позику на облігації, випущені країною-дебітором зі знижкою)

-своп борг-за-цінні папери (банк обмінює свою позику на місцеву валюту зі знижкою)

Другою важливою проблемою є продовольча, оскільки для її розв’язання недостатньо зусиль окремих країн,а потрібне добре налагоджене співробітництво всіх країн незалежно від їхнього суспільного ладу.

Одним із найбільших перспективних шляхів розв’язання світової продовольчої проблеми полягає в суспільному розвитку с/г і промислового виробництва. Створення так званих біотехнологій дозволило б у найкоротший термін усунути продовольчу проблему, тому,що такі технології доступні для освоєння сільським населенням і не вимагають вкладення в інфраструктуру порівняно великих фінансових засобів.

Після 2 світової війни створилася Продовольча і сільсьгосподарска організація (ФАО), яка згодом ввійшла до складу ООН.

Основні цілі ФАО:

¾ сприяння розвитку виробництва, переробки, збуту і розподілу продовольства і продукції с/г.

¾ поліпшення харчування людей і ліквідація голоду

¾ підвищення рівня життя сільського населення

¾ здійснення програм технічного співробітництва

¾ консультативна допомога.

 

72.Світова економіка та глобальні екологічні проблеми.

Проблема забруднення навколишнього середовища притаманна багатьом країнам і на сьогоднішній день набула глобального характеру. У її розв’язанні беруть участь державні, громадські, а також міжнародні організації.

Сьогодні у світі існує багато екологічних проблем, починаючи зі зникнення деяких видів рослин і тварин та закінчуючи загрозою виродження людської раси. Зростання населення, інтенсифікація видобутку і викидів, забруднюючих Землю, приводить до корінних змін у природі і відображається на самому існуванні людини. Існують серйозні проблеми забруднення(атмосфери, води і грунтів), кислотних дощів, радіаційного ураження території, а також збезлісення та опустелення території. Проблеми виникають у результаті такої взаємодії природи і людини, при якій антропогенне навантаження на територію перевищує екологічні можливості тієї території, зумовлені головним чином її природно-ресурсним потенціалом і загальною сталістю природних ландшафтів до антропогенних впливів.

Особливість сучасної екологічної ситуації полягає в її глобальності. Сьогодні розвинені країни і країни, що розвиваються, страждають від деградації навколишнього середовища, незважаючи на різні причини виникнення і характер екологічних проблем. Гострота екологічних проблем у «третьому світі» поглиблюється не тільки нестачою засобів,але і тим, що в умовах слабкого розвитку традиційні та сучасні форми забруднення мають тенденцію посилювати один одного. Екологічні проблеми пронизують зараз буквально всі форми сучасних МЕВ. Вони виступають важливою частиною порядку денного міжнародних переговорів на всіх рівнях:двосторонньому, регіональному, багатосторонньому. Міждержавні суперечки і конфлікти на підставі забруднення навколишнього середовища нерідко призводять до серйозних ускладнень у сфері міжнародних економічних відносин, а екологічні вимоги стали використовуватися як засіб економічного тиску.

Аналізуючи взаємозв’язок економіки та екології, слід відзначити той факт, що набирає темпи «екологічна індустрія»..

Необхідно врахувати і інші канали впливу екології на структуру світового виробництва та обміну. Мова йде про споживчі переваги і структуру попиту. Екологічні міркування сьогодні відіграють пріоритетну роль у поведінці споживачів. Покупці в розвинутих країнах готові зараз платити значно більшу ціну за екологічно чисті товари і дуже чутливі до будь-якої інформації про продукти,які становлять загрозу для людини. Таким чином, екологія, яку можна розглядати як ідеологічний елемент сучасного споживання, одночасно надає товару додаткову споживчу вартість.

На сучасному етапі розвитку світового господарства традиційні уявлення про взаємозалежність екології та економіки зазнають суттєвих змін. Ведеться пошук більш гнучких і оптимальних підходів до взаємоузгодженого розв’язання екологічних та економічних проблем, але при цьому ставка робиться не на заборону, а на частіше використання економічних стимулів і ринкових принципів. Це стосується, зокрема, усунення ринкових барєрів та ситуацій,які сприяють неефективному використанню ресурсів, і економічної діяльності, деструктивної з погляду захосту навколишнього середовища; ведення «екологічних податків» за можливістю ринкового обміну економічними пільгами, пов’язаного з проведенням природоохоронних заходів тощо.