Перелік нормативно-правових актів 4 страница

Таблиця 2.1

Класифікація відзивів продукції з ринку (згідно законодавства США)

Відзив класу 1

Застосовується в ситуаціях, коли є обгрунтована вірогідність того, що використання або відкрите експонування продукту приведе до серйозних негативних наслідків для людини: — погіршенню здоров'я або смерті

 

Відзив класу II

Стосується випадків, коли використання або відкрите експонування продукту приводить до тимчасових негативних наслідків для здоров'я людини, які піддаються медичному лікуванню, або коли достовірність серйозних негативних наслідків для здоров'я людини має віддалений характер.

 

Відзив класу III

Стосується випадків, коли використання або відкрите експонування продукту не може привести до негативних наслідків для людини

107

Якщо компанія відмовляється здійснити вилучення товару на вимогу одного з контрольних органів або якщо урядові посадовці вважають дії компанії неефективними, контрольний орган може звернутися до суду з проханням видати їй судовий ордер, який дозволить йому накласти арешт або визнати непридатними продукти, що не відповідають вимогам, перед­баченим законом.

Якщо виникає необхідність у вилученні продукту, саме контрольний орган, а не компанія, класифікує вилучення, грунтуючись на оцінці ризику для здоров'я людини.

Стратегія вилучення. Для здійснення ефективного вилучення продукції з ринку компанія повинна завчасно розробити стратегію ви­конання цього завдання. Така стратегія повинна приймати до уваги на­ступні чинники:

• результати оцінки ризиків для здоров'я людини;

• кодування, маркіровку і інші способи ідентифікації продукту для спо­
живача;

• наскільки брак продукту є очевидним для споживача;

• географічну область розповсюдження (реалізації) товару;

• ступінь, до якого продукт залишається під контролем виробника або
його дистриб'юторів;

• яким чином відбуватиметься вилучення товару і як здійснюватиметь­
ся оплата за такі товари;

• яким чином можна відокремити сумнівний продукт від інших товарів
так, щоб якісний продукт продовжував поступати до споживачів.
Стратегія вилучення продукту, розроблена компанією, повинна пряму­
вати на розгляд контрольних органів (РОА або Р8І8) з метою її схвалення.

Стратегія вилучення повинна визначати «глибину» вилучення в лан­цюзі реалізації продукту, надавати процедуру застереження громадськості і передбачати тести на ефективність. Під «глибиною» вилучення розуміють рівень розповсюдження продукту, наприклад: оптовий, роздрібний рівень, або ж вилучення стосується всіх стадій, які проходить продукт на шляху до споживача.

Застереження громадськості за правилами Р5І5 і РОА здійснюється тільки в тих випадках, якщо продукт, що відкликається, представляє серйо­зний ризик для здоров'я споживача (Клас І). В деяких випадках правила Р5ІЗ передбачають публічне сповіщення про здійснення вилучення Класу II. Таке застереження використовується в надзвичайних ситуаціях, коли

інші засоби запобігання споживанню або використанню продукту є неефе­ктивними. Після узгодження з РОА або Р5ІЗ виробник повинен випустити прес-реліз або зробити заяву з метою попередження споживачів про ризик.

Тести на ефективність необхідні для перевірки того, що всі одержува­чі продукту (консигнатори) (при глибині вилучення, певною стратегією) будуть оповіщені про вилучення продукту і будуть зроблені відповідні дії. Зв'язок з одержувачами продукту може підтримуватися шляхом особистих візитів, по телефону, електронній пошті або відразу всіма способами. У стратегії вилучення повинні бути визначені рівні тестів на ефективність і використовувані методи.

Рівні тестів на ефективність визначені РОА і класифікуються таким чином:

• рівень А: зв'язок підтримується зі всіма одержувачами продукту;

• рівень У: зв'язок підтримується з певним відсотком від загального
числа одержувачів продукту, визначуваним контрольним органом;

• рівень 3: зв'язок підтримується з 10 % одержувачів продукту;

• рівень Б: зв'язок підтримується з 2 % одержувачів продукту;

• рівень Е: тести на ефективність не проводяться.

Компанія, що відкликає продукт, повинна періодично складати звіти про стан вилучення або тестування на ефективність спільно з відповідним відділом регуляторного органу, контролюючим ці дії. Звичайно інтервал між звітами складає 2-3 тижні, хоча частота звітності залежить від домов­леності між контрольним органом і компанією.

Дії компанії, направлені на організацію вилучення

Відповідно до законодавчих вимог США, кожен виробник харчових про­дуктів повинен розробити план вилучення продукту, який дозволить йому здійс­нити вилучення (видалення) продукту з каналів реалізації швидко і ефективно.

Створення Групи вилучення надає компанії засобу тимчасової підго­товки до надзвичайних обставин, які можуть виникнути. Кваліфікована Група вилучення, що володіє достовірною інформацією, може забезпечити плавне вилучення або вилучення продукту з мінімальними негативними наслідками і впливом на виробництво. Група вилучення звичайно виконує наступні функції:

• вносить рекомендації по модифікації виробничих процедур в межах
компанії, які понизять вірогідність вилучення у продукту з ринку;

• оцінює вірогідність виникнення проблеми і тяжкість наслідків, прово­
дить так звану оцінку ризиків;

• розробляє план вилучення;

• керує будь-якими коректуючими діями, зокрема утилізацією, по­
вторною манкіровкою або іншими процесами знищення зараженого
продукту, а також здійсненням платежів, що відшкодовують вартість
вилучення;

• інформує відповідних працівників компанії і споживачів про будь-які
виконані коректуючи дії;

•• координує дії з контролюючими органами, клієнтами або торговими • асоціаціями;

• направляє діяльність компанії при проведенні вилучення у продукту.
Група вилучення повинна включати представників сфер виробництва,

закупівлі, маркетингу, контролю якості, правового регулювання, реалізації, розповсюдження, відносин із споживачами і зв'язків з громадськими орга­нізаціями. Кожна з цих сфер може бути задіяна відразу після введення в дію плану вилучення продукту.

Для ухвалення рішення щодо методів управління вилучення продук-туТ^а також відповідно до процедури внутрішнього інформування Група вилучення повинна бути проінформована відносно:

• даних про сировину, інгредієнти і пакувальні матеріали, використані
для виробництва невідповідного продукту;

• власних технологічних операцій, зокрема записів про моніторинг кри­
тичних точок контролю;

• яких-небудь змін в устаткуванні, технологічному процесі, поломках
устаткування і збоях в його роботі;

• продукції з підозрілої партії, яка була реалізована;

• термінів транспортування, дистриб'юторів і консигнаторів; '

• необхідності повідомлення ЗМІ і громадських організацій.

Після визначення структури і необхідних процедур Група вилучення повинна періодично перевіряти відповідність її плану політиці і оператив­ним методам компанії. Координатор вилучення повинен мати повноваження при необхідності скликати екстрене засідання Групи вилучення і залучено­го персоналу, незалежно від іншої діяльності компанії, яку вона проводить в даний час. Важливим є також проведення періодичних перевірок і під­тверджень ефективності розробленого плану вилучення і надійності кому­нікаційних каналів.

Що стосується ситуації в Україні, то можна відмітити, що відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про безпеку і якість харчових продук­тів» (№ 2863-ІУ від 08.09.2005), всі виробники харчових продуктів зобов'язані

110 '

«добровільно вилучати харчові продукти, які вони провели аоо вводять в оборот, у разі виявлення факту, що такі харчові продукти небезпечні, не­придатні до споживання або неправильно маркіровані...».

Норма закону існує, а ось інформації про вилучення невідповідної ха­рчової продукції як не було, так і немає. І навряд чи ми «йдемо попереду планети всієї» по відсутності проблем у області безпеки харчових продук­тів. Все набагато простіше. Ми не маємо доступу до необхідної інформації, не можемо простежити за діями державних органів в цій сфері, та і подіб­ний механізм (є на увазі вилучення продукції з ринку), можливо, у нас вза­галі відсутній.

Вимоги про необхідність здійснення процедур вилучення знайшли своє віддзеркалення і в новому міжнародному стандарті 180 22000:2005 (національний стандарт ДСТУ І8О 22000 планується прийняти на початку наступного року). У стандарті містяться положення щодо дій з потенційно небезпечними продуктами з метою запобігання їх попаданню в торгову ме­режу. Крім того, відповідно до вимог стандарту (п. 7.10.3.1), «... якщо про­дукти, що вийшли з-під управління організації, надалі визнані небезпечни­ми, організація повинна повідомити відповідні зацікавлені сторони і ініці­ювати вилучення...». Важливим є також і те, що всі управлінські дії і від­повідне реагування, повноваження по роботі з потенційно небезпечними продуктами повинні бути задокументовані. Згідно вимогам І8О 22000:2005, для здійснення своєчасного і повного вилучення небезпечної продукції вище керівництво організації повинне призначити персонал, що має повноваження ініціювати вилучення, а також персонал, відповідальний за його здійснення. Організація повинна встановити і підтримувати задоку­ментовану процедуру відносно:

• повідомлення відповідних зацікавлених осіб (наприклад, законодав­
чих і регуляторних органів, замовників і/або споживачів);

• звернення з вилученими (відкликаними) продуктами, а також партія­
ми продукції, які ще знаходяться на складі;

• послідовності дій, які повинні бути виконані.

Вилучені продукти повинні охоронятися і міститися під спостереженням до моменту, поки не стануть безпечними для того ж (або іншого) використання за призначенням, або повторно перероблені способом, що гарантує їх безпеку.

Причина, ступінь і результат вилучень повинні бути запротокольовані і повідомлені вищому керівництву як вхідні дані для аналізу з боку ке­рівництва.

Організація повинна перевірити і запротоколювати результативність програми вилучення шляхом застосування відповідних методів (напри­клад, удаване або практичне вилучення).

Таким чином, проаналізуємо, що ж потрібно в першу чергу зробити компанії, щоб в найкоротші терміни, з мінімальними витратами, гідно, гра­мотно і ефективно вийти з можливої кризової ситуації. Відповідь на дане питання тільки одна — завчасна підготовка до можливої кризи і вироблення адекватних заходів захисту (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Основні проблеми, що виникають при розробці плану вилучення продукції з ринку

 

Проблема	Рішення
Відсутність чіткої організації дій усередині компанії в випадку виникнення кризової ситуації. Нездатність чітко і своєчасно реагувати на події	Попередня (до настання кризової ситуації) розробка чіткого плану дій з подальшим його опрацьовуванням і аналізом Можливих ситуацій розвинена. Доведення плану дій в кризовій ситуації до всіх задіяних осіб усередині компанії, періодичні планові тестування
Нездатність грамотно вести переговори з громадськістю, ЗМІ, споживачами, інвесторами, партнерами, державними органами	Завчасна побудова стратегії і тактики взаємин і переговорів зі всіма залученими в кризу сторонами
Підготовка і здійснення вилучення продукція з ринку	Наявність розробленого плану вилучення продукції, наявність системи ідентифікації і прослідкованості сировини, матеріалів і готової продукції, інформування про вилучення продукції ЗМІ, залучення додаткового персоналу і фінансових коштів для вилучення
Падіння об'ємів продажів, втрата частки ринку, зміна відношення споживачів до компанії і її продукції	Необхідність проведення комплексу заходів щодо заміни продукції, шо торкнулася, новим і/або модифікованим продуктом, проведення рекламних і бонусних програм по поверненню довіри покупців до товару, торгової марки і компанії в цілому

Слід відмітити, що небезпечні харчові продукти не тільки ставлять піч загрозу здоров'я споживачів, але можуть піддати ризику і економічне б'іагополуччя виробника. Нижче приведені деякі приклади таких інцидентів, які відбулися в різних країнах і в різних галузях харчової промисловості

(таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Причини та наслідки реалізації неякісної продукції

 

Рік, країна	Харчові продукти	Причина забруднення	Наслідки	Збитки
1982, Велико­британія/Італія	Шоколадні плитки	5а1топе11а	245 хворих	500000 фунтів
1985, США	Сухе дитяче молоко	Заітопеііа	75 хворих, у тому числі 1 смерть	Мілліони доларів США
1985, США	Мекси­канський сир	Іізіегіа топо-суіодепез (Додавання сирого молока)	142 хворих, 47 летальних випадків	Тюремне заключення, міліони доларів США
1989, Великобританія	Йогурт з лісовими горіхами	Токсин ботулизма (недостатня термічна обробка продукту при зміненої температурі)	27 хворих, 1 летальний випадок	Міліони фунтів, занепадок усього ринку йогуртів
1990, Франція	Міне-ральна вода	Бензол (фільтри не змінювалися протягом 18 міс.)	Відзив по всьому світу, 160 млн. ПЛЯШОК знищені	79 млн. дол.

Закінчення табл. 2.3

 

1996, Іспанія	Оливкова олія	Аніліновий барвник (денатурована рапсова олія була представлена як оливкова)	600 летальни х випадків, 25 000 пост-раждалих	Данні відсутні
1999, США	Питна вода	Е. соііО 157: ' Н7	65 хворих, 2 летальних випадку	Данні відсутні
1999, США	Яблучний сік	Е. СОІІО157: Н7	6 хворих	Данні відсутні

Найбільш велике в історії вилучення продукції відбулося в США в серпні 1997 р., коли в м'ясному фарші, виготовленому найбільшим вироб­ником м'ясних виробів штату Айова, була виявлена Е. соїі 0157: Н7. Ком­панія швидко почала процедуру вилучення продукції, яка на той час вже була розподілена між торговими точками в декількох штатах в об'ємі, що перевищує 10 тис. метричних тонн. Результатом стало банкрутство компа­нії і її повний відхід з бізнесу.

Згідно статистичним даним Центру контролю захворюваності США, щорічно близько 76 млн. чоловік захворюють, 300 тис. госпіталізуються, і більше 5000 вмирають унаслідок споживання небезпечних і недоброякіс­них харчових продуктів.

Контрольні питання

1. Коли в Україні було прийнято Закон «Про захист прав спожи-
■ вачів»?

2. Які права споживача передбачає Закон України «Про захист
прав споживачів»?

Інформувати

максимум на

протязі

24 годин

Вимоги до вилучення або відзиву продукції

Проблема ідентифікована і підтверджена, інформація передана керівництву

Визначення об'єму інформації, яка необхідна для ефективного ініціювання відзиву або вилученню продукції

Максимум

на протязі

8 годин

Визначення кількості та місцезнаходження невідповідної продукції Інформація передана керівництву

 

Відзив

Відзив або вилучення

Вилучення

Інформування відповідних осіб підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

Максимум на протязі 24 годин		Блокування продукції, що знаходиться під контролем клієнта. Організація повернення продукції на ізольований участок
	Визначення кількості продукції, що повернена у відповідності з очікуванням. Інформування вищого керівництва відповідно до розбіжностей у кількості
Контроль невідповідної продукції та дослідження причин невідповідності Утилізація/Переробка
У випадку необхідності залучення до відповідальності винуватих осіб
Видання повідомлення стосовно відзиву та інформування представників контролюючих органів
Реєстрація інциденту
Заповнення протоколу		Вимоги відповідно вилучення або відзиву продукції з ринку виконано

Рисунок 2.2.

Приклад загальної схеми відзиву/вилучення продукції з ринку

3. Який зміст права на належну якість за законодавством
України?

4. Які обов'язки закон покладає на виробника задля забезпечен­
ня права споживача на належну якість?

5. Які права споживача у разі придбання товару незалежної
якості передбачені Законом України «Про захист прав спо­
живачів»?

6. Як недолік та істотний недолік впливають на обсяг прав спо­
живача у разі придбання ним товару неналежної якості?

7. Які права споживача у разі придбання товару неналежної яко­
сті передбачені зарубіжним законодавством?

8. Який зміст права на безпеку згідно з положенням Закону «Про
захист прав споживачів»?

9. Які обов'язки виробника у разі створення нового товару
передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» з
метою забепзечення права споживача на безпеку?

10. Який зміст права споживача на інформацію передбачає Закон
України «Про захист прав споживачів»?

11. Яку інформацію про продовольчі товари треба надати спо­
живачу?

12. Яку інформацію про алкогольні напої та тютюнові вироби
треба надати споживачу?

13. Якими нормативними актами регламентується криміналь­
на відповідальність за порушення у сфері захисту прав спо­
живачів?

14. За які правопорушення у сфері захисту прав споживачів
передбачена кримінальна відповідальність?

15. Які покарання передбачені за порушення прав споживачів?

16. Якими нормативно-правовими актами регламентується ад­
міністративно-правова відповідальність у сфері захисту прав
споживачів?

17. За які правопорушення у сфері захисту прав споживачів
передбачена відповідальність Кодексом України «Про адмініст­
ративні правопорушення»?

18 Шо повинен довести споживач з метою покладання цивільно-правової відповідальності на продавця?

! 9. Яка шкода підлягає відшкодуванню за порушення у сфері захи­сту прав споживачів?

20 Що таке оперативно-господарські санкції і якими норматив­но-правовими актами вони передбачені?

Розділ З