Література, методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття. 2. Снетков В.А. Использование признаков внешности в работе органов внутренних дел

1. Снетков В.А. Габитология. Волгоград, 1979.

2. Снетков В.А. Использование признаков внешности в работе органов внутренних дел. М., 1993.

3. Снетков В.А., Зинин А.М. Криминалистические средства и методы собирания, фиксации и использования признаков внешности при установлении личности. М., 1976.

4. Зинин А.М. Внешность человека в криминалистике (субъективные изображения). М., 1995.

5. Зинин А.М. Применение субъективных портретов. М., 1996.

6. Зинин А.М., Мамедов Г.М. Особенности изготовления субъективных портретов. Киев, 1990.

7. Зинин А.М., Овсянников М.Н. Установление преступников и других лиц по признакам внешности. Омск, 1982

8. Топорков А.А. Словесный портрет. М., 1999.

9. Дубягин Ю.П., Торбин Ю.Г. Использование данных о внешности человека в раскрытии и расследовании преступлений. М., 1987.

10. Тагаев Н.Н. Последовательность идентификации неизвестного лица //Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Ч.1. - Сімферополь, 2002. - С. 77-84.

11. Портретная экспертиза: Учеб.-практ. пособие. - М., 2004.

12. Задеренко С.В. Портретна експертна ідентифікація на сучасному рівні // Криміналістичний вісник. - 2005. - № 1. - С. 100-108.

Теми рефератів:

1. Наукові основи габітоскопії.

2. Новітні ознаки зовнішності людей (татуювання, шрамування, таврування, пірсінг) та значення їх дослідження у розслідуванні злочинів.

3. Криміналістичні засоби і методи фіксації ознак зовнішності людини.

4. Застосування «словесного портрету» в роботі по розшуку злочинців.

Матеріальне забезпечення: альбоми з елементами та ознаками зовнішності осіб, фотоальбоми з схемою описання зовнішності розшукуваних осіб, суб`єктивні мальовані і композиційні портрети розшукуваних осіб, фотокартки, висновки судово-портретної експертизи.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття полягає в перевірці присутності курсантів, оголошенні теми, мети та контрольних питань заняття.

Практичне заняття починається з розгляду контрольних питань теми. Курсантам необхідно засвоїти основні терміни криміналістичного вчення про зовнішність людини: поняття зовнішності, елементів і ознак зовнішності. У криміналістиці поняття зовнішності людини включає сукупність елементів і ознак будови його тіла і речей, що носяться. Необхідно розрізняти власні і супутні ознаки зовнішності, особливі і помітні прикмети. Криміналістична класифікація ознак зовнішності включає три групи: загальнофізичні (стать, вік, зріст, расова належність та ін.); анатомічні ознаки тіла людини; функціональні (хода, мова, міміка тощо). Найбільш повний опис ознак проводиться методом словесного портрета. Варто зрозуміти в чому є особливість опису зовнішності людини методом словесного портрета і її відмінність від повсякденного опису. При вивченні теми треба розрізняти види суб'єктивних портретів: мальовані, мальовано-композиційні, фото-композиційні.

Джерелами інформації про зовнішність розшукуваної людини (злочинця, особи, що пропала без звістки) можуть служити ідеальні і матеріальні сліди злочину. При підготовці до заняття необхідно вивчити ці джерела інформації.

Необхідно засвоїти ті суб'єктивні й об'єктивні обставини, що впливають на сприйняття, запам'ятовування і відтворення ознак зовнішності людини. Перші (суб’єктивні) відображають властивості особи (очевидця, потерпілого), що сприймала зовнішність розшукуваного і запам'ятала його ознаки (стан зору, розумовий розвиток і ін.). Друга група обставин (об’єктивні) обумовлює обставини сприйняття (відстань, освітленість, тривалість спостереження і ін.).

На занятті курсанти повинні одержати знання і практичні уміння опитування потерпілих (свідків) про зовнішність людини. Тому заняття проводиться у формі ділової гри, в якій беруть участь «слідчі» і «потерпілі» з числа курсантів.

Напередодні заняття викладач призначає «потерпілих», яких знайомить з фотокартками певних осіб, яких вони повинні описати на учбовому допиті.

Під час заняття курсанти уважно стежать за допитом і фіксують ознаки зовнішності в робочих зошитах за методом словесного портрету. Виконане завдання обговорюється.

Протягом заняття гра може повторюватись в різноманітних варіантах.

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенням завдання для самостійної роботи.