Е розважання любов це вода, що потушує душевну спрагу

Любов зветься так само живучим джерелом: «Живуче джерело, вогонь, любов» ⁷), Спаситель отак промовив до Самарянки: Хто питиме воду, яку Я дам йому, той не буде спрагнений повік (Ів, 4,13). Любов це духовна вода, що потушує спрагу. Хто щиро любить Бога, той нічого більше не бажає, бо знаходить усяке добро в Бозі. Знайшовши в Бозі повне задоволення, душа кличе: «Мій Бог, і все моє!» Мій Боже, в Тобі знаходжу всяке добро.

Бог скаржиться на стільки душ, що жебрають у сотворінь ніщовартих і короткотривалих дібр, а залишають безконечне Добро (Бога), що є джерелом всякої радости. Покинули Мене, криницю живої води, і повикопували собі діраві колодязі, що не годні вдержати води (Єрем. 2, 13). Бог любить нас і бажає, щоб ми були щасливі, тому кличе до всіх: Хто спрагнений, нехай прийде до Мене і п'є! (Ів. 7,37). Хто хоче почуватися задоволеним, нехай прийде до Мене, і Я дам йому Святого Духа, що вчинить його щасливим у цьому та другому житті: Хто вірує в Мене, заявляє Христос, то — як каже Писання - ріки живої води потечуть з його лона (Ів. 7, 38).

Хто вірить в Ісуса Христа і любить Його, то Божа ласка так збагатить його, що в його серці цебто в волі зродяться численні чесноти, що не тільки поможуть йому зберегти власне життя, але життя інших людей. Ця ж вода це Святий Дух, предвічна любов, що Ісус Христос обіцяв зіслати з неба по Своїм Вознесенні: Це ж Він сказав про Духа, що мали прийняти Його ті, що ввірували в Нього, бо Духа ще не було дано їм, бо Ісус не був іще прославлений (І в. 7, 39).

Молитва це ключ, що відчиняє водопроводи цієї блаженної води. Вона виєднує нам всяке добро, бо Христос заявив: Просіть і отримаєте! (Ів.16, 24). Ми сліпі, вбогі та немічні, але молитва годна виєднати нам світло, мужність і всякі ласки. Теодорет каже: «Молитва годна все вчинити» ⁹). Хто молиться, той одержує те, чого бажає. Бог завжди готовий роздавати ласки, але бажає, щоб ми благали їх.

 

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА

«Пане, дай мені цієї води!» (їв. 4, 15). Мій Ісусе, благаю Тебе з самарянською жінкою, дай мені цієї води цебто Свою любов, щоб я міг забути про землю і проживати тільки для Тебе, моя безконечна Любове.

«Зроси те, що сухе!» ^|0). Моя душа це висохла земля, що не видає з себе нічого за винятком паростків і колючок гріхів. Господи, наводни її Своєю ласкою, щоб видала плід Твоєї слави, заки покине цей світ у годині смерти.

Джерело живої води, безконечне Добро, як часто я промінював Тебе за земські розкоші, що позбавили мене Твоєї любови! Аби я був помер, заки образив Тебе! Мій Боже, на-майбутнє не хочу нічого тільки Тебе. Поможи мені бути вірним Тобі.

Маріє, моя надіє, зберігай мене завжди під своїм покровом.

 

 

Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ ПЛОДОНОСНА РОСА

Ось як Церква молиться: «Нехай Святий Дух очистить наші серця та вчинить їх плодючими!» ¹¹). Любов зроджує добрі бажання, святі рішення і добрі вчинки. Це квіти і овочі, що їх зроджує ласка Святого Духа.

Любов так само зветься росою, бо притушує пориви лихої пожадливости і спокус. Святий Дух лагіднить і охолоджує невладнані прагнення. Ця небесна роса сходить до наших душ під час розважання. Хоча б яка сильна була пристрасть ненависти або невладнаної любови, все таки чверть-годинне розважання годне потушити її.

Обручници з Пісні Пісней каже: Він увів мене в дім веселої гостини, а стяг його надо мною це-любов (Піс, 2, 4).

Розважання це те місце, де можна впорядкувати любов, щоб душа могла любити ближнього як себе саму, а Бога понад усе. Хто любить Бога, той любитиме розважання. Хто ж не любить розважання, тому буде морально не можливо перемагати свої пристрасті.

 

 

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА

Святий і божественний Душе, не хочу більше жити для себе самого. Бажаю використати решту своїх днів на землі, щоб любити Тебе і подобатися Тобі. Ось тому благаю Тебе: Дай мені ласку любити розважання. Прийди до мого серця і навчи мене належно-відбувати розважання. Скріпи мене, щоб не залишав його під час духовної посухи. Подай мені духа молитви цебто ласку завжди молитися й так молитися, щоб мої молитви були милі Тобі.

Гріхи вже були погубили мене. Все таки бачу, що Ти ласкаво поступаєш зо мною. Ось тому знаю, що бажаєш, щоб я спасся і став святим. Я ж хочу стати святим, щоб подобатися Тобі та щораз більше любити Тебе. Моє найвище Добро, люблю Тебе. Моя Любове, моє все, люблю Тебе, і тому вповні присвячуюся Тобі.

Маріє, моя надіє, чувай надо мною.