Наукові основи управління загальноосвітнім закладом

Школознавство — галузь педагогічної науки, що досліджує принципи та організаційні засади діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, зміст і методи управління шкільною справою, особливості керівництва школою, організації її роботи. Завдання школознавства: оптимізація системи управління освітою; створення системи державної атестації та акредитації загальноосвітніх навчальних закладів; розробка науково обґрунтованих методик оцінки якості діяльності навчальних закладів, кожного педагогічного працівника; розробка методики добору, призначення та підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти.

Принципи управління закладами освіти. Принцип демократизації управління. Принцип поєднання колегіальності з персональною відповідаль­ністю. Принцип науковості. Принцип плановості. Принцип перспективності. Принцип компетентності. Принцип перевірки фактичного виконання прийнятих рішень. Принцип оперативності, конкретності і діловитості. Принцип цілеспрямованості в діяльності. Принцип ініціативності й активності. Принцип оптимізації. Принципи управління освітою у практичній діяльності виступають не відокремлено один від одного, а в комплексі.

Методи та функції управління в загальноосвітньому навчальному закладі.

Методом управління називається спосіб впливу на учасників управлінського процесу. Існують різні підходи до класифікації методів управління. Розглянемо таку класифікацію методів управління: організаційні ( передбачають систему організаційних і розпорядчих впливів, спрямованих на досягнення поставленої мети. Це - інструктаж, нормування, різні розпорядчі акти.); педагогічні ( відносять проведення науково-практичних конференцій педагогічних працівників, серпневих нарад учи­телів, семінарів, диспутів, педагогічних читань і ін.); соці ально-психологічні (відносять методи формування суспільної свідомості, морального сти­мулювання, методи впливу на педагогічних працівників на основі використання традицій педагогічного колективу, створення нор­мального психологічного клімату в колективі тощо.) економічні ( це методи матеріального стиму­лювання (преміювання, підвищення зарплати за результатамиатестації), економічного планування, бюджетного управління тощо.

Функції управління закладами освіти. За належністю до сфер діяльності — спеціальні ( спеціальні — це посадові функціональні обов'язки педагогічних працівників (директора, його заступників, класного керівника, педагога- організатора і ін.); за етапами управління — загальні (- планування, - організація, - координування, - контроль, - регулювання, - облік, - аналіз)

Органи громадського самоврядування у навчальних закладах. До органів громадського самоврядування відносять конференцію, раду загальноосвітнього навчального закладу, міську, районну, обласну конференцію педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти країни. За рішенням конференції або ради загальноосвітнього навчального закладу можуть створюватися і діяти у навчальному закладі піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет, методичні об'єднання, місії, асоціації тощо.

Структура органів управління освітою. Органами державного управління освітою у нашій країні є Міністерс­тво освіти і науки, міністерства і відомства, які мають навчально-ви­ховні заклади, Вища атестаційна комісія, управління освіти і науки обла­сних державних адміністрацій, відділи освіти районних (міських) держа­вних адміністрацій.

Завдання та зміст методичної роботи. У Типовому статуті середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу записано, що одним із обов'язків педагогічних працівників постійне підвищення свого професійного рівня, педагогічної майстерності, загальної і політичної культури. Цьому значною мірою сприяє організація методичної роботи з учителями. Основний зміст методичної роботи з учителями: вивчення директивних документів уряду про школу; вивчення і впровадження у практику передового педагогічного досвіду; надання практичної допомоги вчителям з питань вдосконалення теоретичних знань, педагогічної майстерності; постійне знайомство з новими досягненнями психолого-педагогічних наук і методики викладання навчальних предметів; систематичне вивчення і аналіз навчальних програм, підручників, посібників, методичних рекомендацій; вивчення і аналіз якості знань, умінь і навичок учнів, труднощів в опануванні навчальним матеріалом та вироблення рекомендацій щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу; оволодіння новими методами і прийомами навчання і виховання.

Форми методичної роботи з учителями, їх характеристика. Виділяють такі групи форм методичної роботи: індивідуальні, групові та колективні. До індивідуальних форм методичної роботи відносять самоосвіту, стажування, наставництво, індивідуальні консультації, конкурси ”Учитель року”,„Класний керівник року”, а до групових та колективних — шкільні (міжшкільні), районні (міські) методичні об'єднання учителів, вихователів, класних керівників; районні (міські) методоб'єднання вчителів; постійно діючі та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; опорні школи; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи та інше.

Важливою формою підвищення наукового, фахового та методичного рівня вчителів є самоосвіта. У процесі самоосвіти педагог вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання навчальної ди­сципліни, матеріали передового педагогічного досвіду, педагогічні та ме­тодичні журнали, збірники.

Стажування — набуття випускни­ками практичних та організаторських навичок, необхідних для педагогі­чної роботи на посаді, яку займають.. Керівник навчального закладу призначає з чис­ла кращих вчителів (вихователів) відповідної спеціальності керівників стажування — наставників.

Індивідуальні консультації для вчителів. В організації індивіду­альних консультацій з учителями потрібно виходити з практичних по­треб школи і кожного вчителя зокрема. Починати дану роботу потрібно із виявлення вчителів, які потребують консультацій з тих чи інших пи­тань. Потрібну інформацію директор, заступник директора з навчально-виховної роботи можуть одержати з різних джерел: відвідування уроків, виховних занять, бесіда з учителем, перевірка календарного плану, кла­сного журналу, зошитів учнів та ін.

Методичні об'єднання вчителів. При наявності в школі не менше 5 вчителів одного і того ж предмета створюються шкільні методичні об'єднання (предметні). Якщо такої кількості вчителів-предметників або вчителів початкових класів у школі немає, то тоді утворюються між­шкільні методоб'єднання з центром в одній зі шкіл. Загальне керівництво методичною роботою в загальноосвітньому навчальному закладі здійснює директор, а безпосередньо її організовує заступник директора з навчально-виховної роботи. Керівниками методичних об'єднань обирають кращих, досвідчених вчителів. Засідання методичних об'єднань проводиться, як правило, два рази на семестр. Школа передового педагогічного досвіду. Школа передового педагогічного досвіду сприяє підвищенню кваліфі­кації педагогічних працівників, впровадженню передового педагогічного досвіду. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради школи, рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти. Робота творчих (проблемних) груп. Завданням творчих груп є розв'язання актуальних проблем навчаль­но-виховного процесу (наприклад, особливості роботи за новою програ­мою, підручником, створення на уроці проблемних ситуацій, формуван­ня загальнопізнавальних умінь і навичок учнів початкових класів, науко­ва організація праці учнів та інше), які є новими в педагогічній теорії і практиці, тобто робота їх носить випереджувальний характер. Тривалість роботи творчої групи залежить від складності тієї пробле­ми, над розв'язанням якої вона працює. Це може бути 1-2 роки.

Завершальною формою роботи творчої групи є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми в масовій педагогічній практиці. Опорна школа є однією із форм організації методичної роботи з пе­дагогічними працівниками. Вона має відповідну навчально-матеріальну базу, досвідчених і творчо працюючих педагогів, домагається високих результатів у навчанні і вихованні учнів. Науково-практичні конференції — одна із форм теоретичної і прак­тичної підготовки педагогічних працівників до роботи з учнями в серед­ніх загальноосвітніх навчальних закладах. Тематика науково-практич­них конференцій визначається тими завданнями, які ставить суспільст­во перед школою, потребами педагогічних колективів шкіл. Тривалість роботи конференції, як правило, 1-2 дні. Структура роботи науково-практичної конференції зазвичай така: пленарне засідання, на якому розглядаються основні питання даної проблеми. Із доповідями на пленарному засіданні виступають міністр чи заступник міністра освіти, начальник міністерства освіти, начальник управління освіти, завідувач відділом освіти, провідні науковці, вчені вузів, вчителі-новатори, досвідчені вчителі та ін.; робота в секціях: планується 4-5 секцій з окремих даної проблеми. На секційних засіданнях обмінюються досвідом роботи, спостерігають і обговорюють навчальні та виховні заняття, знайомляться на практиці з кращим досвідом в галузі даного питання, вносять конкретні пропозиції щодо ефективного розв'язання обговорю­ваного питання. Постійно діючі та епізодичні семінари спрямовані на вдоскона­лення методичної майстерності як досвідчених, так і молодих учителів, які мають недостатній досвід роботи, на вдосконалення організаторсь­ких умінь керівників шкіл. Курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Підвищенню загального, фахового і методичного рівня педагогічних працівників сприяють курси підвищення кваліфікації. Учителі, вихователі, керівники закладів і установ освіти, працівники відділів та управлінь освіти один раз у 5 років проходять курси підвищення кваліфікації. На курсах підвищення кваліфікації використовують різні форми занять: лекції, практичні та лабораторні заняття, ділові ігри, бесіди за круглим столом, спостереження та аналіз навчальних та виховних занять у кра­щих школах області. У ході лекційних і практичних занять слухачів кур­сів знайомлять з проблемами суспільно-політичного життя країни, най­новішими досягненнями педагогіки та психології, новими ефективними формами, методами і прийомами навчання і виховання, передовим пе­дагогічним досвідом роботи вчителів-новаторів, педагогічних колекти­вів шкіл, новими навчальними засобами і ТЗН, дидактичними матеріа­лами. Виділяють чотири рівні підвищення кваліфікації педагогічних кадрів: республіканський, обласний, районний(міський), шкільний. Відкриті уроки. Ця форма методичної роботи дає можливість показати особливості використання учителем форм, методів і прийомів роботи на уроці, розв’язання окремих педагогічних проблем (здійснення навчальної роботи на уроці, реалізація індивідуального і диференційованого підходу до учнів, активізація пізнавальної діяльності школярів та ін.). Відкриті уроки – це спеціально підготовлені уроки, які проводять як учителі-методисти, старші вчителі, так і молоді вчителі. Спостереження відкритих уроків допомагає заглянути в творчу лабораторію вчителя. Методичні оперативки. Завдання методичних оперативок (опе­ративних нарад) – підвищення наукового рівня педагогічної роботи, по­передження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у ро­боті. Змістом їх роботи є ознайомлення вчителів з новими досягнення­ми в педагогіці, психології, методиках викладання, з передовим педаго­гічним досвідом, з новими наказами, методичними листами Міністерс­тва освіти і науки, з результатами перевірки стосовно дотримання у школі єдиного мовного режиму, ведення класних журналів та ін. Методична рада школи. У великих школах утворюється методич­на рада, яка координує всю методичну роботу, що ведеться у школі. До складу методичної ради входять керівники шкільних методоб'єднань, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп, найбільш досвід­чені вчителі, вчителі-новатори. Склад методичної ради затверджує пе­дагогічна рада школи, а очолює її роботу заступник директора з навчаль­но-виховної роботи. Методичний кабінет школи. Основними завданнями методичного кабінету є: надання прак­тичної допомоги вчителям, вихователям, класним керівникам у форму­ванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в школі; пропаганда досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду роботи вчителів і педагогічних колективів.

Керівництво роботою шкільного методичного кабінету може здійс­нювати рада кабінету, обрана з числа вчителів-методистів, досвідчених вчителів, яка працює під керівництвом заступника директора школи з навчально-виховної роботи. Рада методичного кабінету організовує ро­боту для стажування молодих учителів, координує діяльність методич­них об'єднань школи, допомагає вчителям у проведенні методичних за­ходів, організовує і проводить виставку нових наочних посібників, знайо­мить учителів з новинками психолого-педагогічної літератури, передо­вим педагогічним досвідом тощо. У шкільному методичному кабінеті зосереджено такі матеріали: - до­кументація шкільних, міжшкільних методоб' єднань; - зразки кращих кон­спектів уроків, сценаріїв виховних заходів (бесід, диспутів, вечорів, КВК); - планування виховної роботи; - матеріали передового педагогічного досві­ду; - творчі звіти вчителів, - накази Міністерства освіти і науки, управління освіти і науки, відділу освіти; - методичні рекомендації; - педагогічні жур­нали і газети; - методична література; - тексти доповідей, прочитаних на засіданнях методоб'єднань, педагогічних читаннях, конференціях; зраз­ки дидактичного матеріалу, наочних посібників, шкільної документації; банк даних (картотека) педагогічних знахідок, новітніх освітніх техно­логій; аудіо- та відеотека кращих освітянських доробок школи, району, області.

Внутрішньошкільне керівництво закладами освіти. Функціональні обов'язки директора загальноосвітнього навчального закладу, його заступників. Директор середнього загальноосвітнього навчального закладудержавної та комунальної форм власності призначається на посаду і звільняється з посади завідуючим відділом освіти районної (міської) державної адміністрації, а приватної форми власності - засновником (вла­сником) за погодженням з відповідним органом управління освітою. У "Положенні про середній загальноосвітній навчальний заклад" ви­значено такі функціональні обов'язки директора загальноосвітнього навчального закладу:

Функціональні обов’язки заступника директора з виховної роботи: організація вивчення інтере­сів, запитів учнів, їх зайнятості в гуртках, секціях; виявлення учнів, схиль­них до правопорушень; вивчення можливостей залучення батьків до спів­праці зі школою; взаємодія з інспекціями у справах неповнолітніх, проку­ратурою, медичними та наркологічними службами; вивчення стану мате­ріально-технічної бази закладу для здійснення виховної роботи із школя­рами; забезпечення підбору і розстановки класних керівників; планування гурткової, клубної роботи, загальношкільних заходів; узгодження і коорди­нування позаурочної діяльності учнів школи з позашкільними виховними зак­ладами; організація методичної роботи з питань виховання; організація діяльності клас­них керівників, вихователів, керівників гуртків, клубів, педагогів-органі­заторів з метою формування в учнів загальнолюдських цінностей та моралі, відродження національних звичаїв, обрядів, традицій, забезпе­чення літнього відпочинку дітей у канікулярний час; контроль за позаурочною виховною роботою з учнями, аналіз її результативності, при потребі надання допомоги педагогічним працівникам у її проведенні. Функціональні обов’язки помічника директора по господарській частині: несе відповідальність за: ма­теріально-технічне забезпечення навчального процесу; своєчаснупідготовку навчального закладу до нового навчального року; збереження шкільного обладнання; розподіл обов'язків між технічним персоналом школи.

Планування роботи загальноосвітнього навчального закладу. Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього навчаль­ного закладу є річний план, який складається на основі перспективного (1 раз на 5 років) Він складається за участю всього педаго­гічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради об­говорюється і затверджується річний план роботи навчального закладу. Форма складання річного плану роботи навчального закладу довіль­на. Розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структу­ри Закону України "Про загальну середню освіту". У плані дається гли­бокий аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються ос­новні завдання на новий навчальний рік. У річному плані: - передбачаються заходи щодо підготовки навчально­го закладу до нового навчального року, переведення учнів у наступний клас, допуск учнів до екзаменів, випуск учнів зі школи, надання матеріальної допомоги уч­ням закладу, звільнення учнів із малозабезпечених сімей від оплати за харчування; - визначаються виховні заходи, спрямовані на виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, формування громадянської позиції, тематичні вечори, конкурси на кращого чита­ча, диктора, кращий малюнок; організація вечорів запитань і відповідей, диспутів, оглядів; проведення позашкільних свят та ін.; - передбачається тематика засідань педагогічної ради навчального закладу, семінари для класних керівників, проведення на­рад, а також загальношкільних батьківських зборів; - відображаються питання роботи адміністрації з пе­дагогічними кадрами;

- планується організація внутрішньошкільного контро­лю; - визначаються заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази. На основі річного плану директор закладу освіти, його заступники складають план-календар роботи школи, в якому визначають дати і осіб, відповідальних за проведення загальношкільних заходів, засідань педагогічної ради, ради при директорові, загальношкільних зборів, шкі­льних свят, вечорів, тижнів та інших. Крім річного плану роботи навчального закладу, встановлена ще така система планування: 1. Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій. 2. Календарні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня. 3. Плани роботи методичних об'єднань, інших форм методич­ної роботи, що працюють на базі школи. 4. План роботи шкільної бібліотеки. 5. План роботи батьківського комітету школи.

Облік роботи загальноосвітнього навчального закладу. Міністерством освіти і науки України визначено такий перелік ділової документації, яка є обов'язковою у загальноосвітньому навчальному закладі, яка міститься в Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладахІ-Шступенів (Інформаційний збірникМіністерства освіти України. — 2000. — №17).

Відповідає за ведення діловодства в загальноосвітньому навчально-виховному закладі його директор і відповідальний працівник згідно з штатним розписом та функціональними обов'язками. Правильність ве­дення діловодства контролюють відповідні органи управління освітою.