Позакласна та позашкільна виховна робота

Позакласною називається різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, її організовує з уч­нями в позаурочний час педагогічний колектив школи. Позашкільною роботою називають освітньо-виховну діяльність по­зашкільних закладів для дітей та юнацтва. Завданняпозакласної та позашкільної роботи: а) закріплення, збагачення і поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; б) розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування у них наукового світогляду, вироблення умінь і навичок самоосвіти; в) формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей і нахилів; г) організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг;

Принципи організації позакласної і позашкільної роботи: а) добровільна участь у ній учнів; б) суспільна спрямованість; в) ініціатива і самодіяльність учнів; г) розвиток винахідливості, дитячої технічної, художньої творчості

Розмаїття масових, групових та індивідуальних форм виховної роботи. Форми організації виховання поділяють на три групи: а) масові; б) групові (гурткові); в) індивідуальні.

До масових форм виховної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо. Однією з них є читацька конференція. Вона разом з тим є важливим засобом пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів. Конференція допомагає учням глибше зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, відрізнити головне від другорядного, прищеплює літературно-естетичні смаки. Важливе місце серед форм виховної роботи займають тематичні вечори. В практиці роботи утвердилась така тематика вечорів: суспільно-політичні, присвячені державним святам, пам'ятним датам, політичним подіям; військово-патріотичні, приурочені до історичних дат армії і флоту України, знаменним датам в житті народів України. Вечори запитань і відповідей зарекомендували себе як цікавий і живий засіб роз'яснення учням різноманітних питань внутрішнього і міжнародного політичного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, побуту, явищ природи тощо. У роки відродження в життя і побут народу входять такі знаменні ідейно і морально насичені свята й урочистості, як День Незалежності України (24 серпня), День Конституції України (28 червня), День Соборності України (22 січня), Свято Козацької Слави (3-5 серпня) та інші. Нині народний календар поповнюється такими загальнонаціональними святами, як День Знань, Свято квітів, День Матері, День Батька, День Родини. Особливе місце в народному календарі займають дати, пов'язані з ре­лігійними святами: День Андрія, День Миколи, Щедрий Вечір, Святвечір, Різдво, Водохреща, Стрітення, Великдень, Івана Купала, Покрови Матері Божої та інші.

Групові форми виховної роботи: гуртки, бесіди, екскурсії, походи, класні години та ін. Політична інформація як одна з форм виховної роботи може бути оглядовою (коротке популярне повідомлення про найбільш важливі події, які хвилюють світ, нашу країну) або тематичною (присвячуються розкриттю певного питання або кількох питань, органічно пов'язаних між собою). Такі політінформації поглиблюють знання учнів з актуальних питань політичного, економічного, культурного і наукового життя нашої країни або міжнародної обстановки. Однією з найбільш поширених форм виховної роботи є година класного керівника. Тематику таких годин розробляє класний керівник з урахуванням особливостей колективу учнів. Ці години можуть проводитись у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг і ін. Останню годину класного керівника місяця доцільно присвячувати підбиттю підсумків навчально-виховної роботи класу. Важливе місце у позакласній виховній роботі займають гуртки художньої самодіяльності. Виховна цінність участі учнів в роботі цих гуртків полягає в тому, що мистецтво зближує їх на сцені, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають можливість проявити свою творчість, розумно провести свій вільний час. В школі випускаються різноманітні стінні газети: загально-шкільна, класна, предметного гуртка, сатирична і інші. Вони допомагають формувати громадську думку, спрямовувати її на поліпшення успішності учнів, зміцнення їх дисципліни. думку, спрямовувати її на поліпшення успішності учнів, зміцнення їх дисципліни. Газета повинна не тільки критикувати недоліки в житті і діяльності учнівського колективу, а й схвалювати хороші справи і зразкову поведінку учнів.

Індивідуальні форми виховної роботи: читання художньої літератури, колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи можуть пов'язуватися з груповими і фронтальними. Це підготовка виступів на конференцію, підготовка до участі в конкурсах, олімпіадах тощо.

Основні позашкільні установи, завдання і зміст їх роботи. Позашкільні навчально-виховні заклади — широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здо­буття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особис­тості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. До позашкільних установ належать: палаци (будинки) школярів, літні табори відпочинку, дитячі спортивні школи (ДСШ), станції юних техніків (СЮТ), станції юних натуралістів (СЮН), дитячі театри, дитячі бібліотеки, дитячі залізниці, екскурсійно-туристичні станції, дитячі пароплавства, музичні школи та ін. У багатьої регіонах створюються нові моделі позашкільних закладів: дитячо-юнацькі, театральні, соціально-педагогічні комплекси, кіноцентри, міжшкільні клуби. Доповнюючи, розширюючи й поглиблюючи вплив сім”ї та школи, продовжуючи навчально-виховний процес, позашкільні заклади задовільняють індивідуальні запити (інтереси) дітей, підлітків та учнівської молоді, стимулюють розвиток їхніх нахилів і здібностей у різних галузях діяльності людини (наука, техніка, культура, спорт). Це сприяє духовному, інтелектуальному й фізичному вдосконаленню, що відбувається в емоційно привабливій сфері неформального спілкування. Стають традиційними і набувають все більшого розмаху такі широкомаштабні заходи, як: міжнародні телемости; екологічні творчі об’єднання; акції милосердя; зльоти; обмін культурними цінностями; асоціації обдарованих дітей.

Отже позашкільні заклади в нинішній соціально-економічній ситуації за певних умов можуть стати для дітей: виборчими інститутами повноцінної творчої життєдіяльності і розвитку індивідуальної обдарованості; центром культурного дозвілля; школою самостояння, самоврядування (де діти не готуються до життя, а беруть участь в ньому повсякденно); місцем вибору життєвого шляху;

місцем порятунку від самітності, байдужості дорослих.