Фіскальна і кредитно-грошова політика

Фіскальна політика - це регулювання національної економіки за допомогою управління доходами і витратами держави. Протягом кожного фінансового року уряд поповнює бюджет за рахунок доходів (податків), щоб покрити видатки, необхідні для проведення програм у галузі охорони здоров'я, освіти й оборони. Таким чином, змінюючи праву чи ліву частину балансу, уряд впливає на розвиток економіки країни в цілому.

Кредитно-грошова політика - це регулювання національної економіки за допомогою зміни грошового попиту та пропозиції. Грошова пропозиція - це сукупна кількість грошей, зайнятих в економіці, а «ціна» грошей - це та базова ставка, що визначає процентну ставку банків і інших кредиторів.

У Великобританії питання фіскальної політики перебувають у віданні міністра фінансів (канцлера казначейства), а кредитно-грошова політика країни є сферою компетенції Комітету грошово-кредитної політики Банку Англії.

Фіскальна і кредитно-грошова політика впливає на наступні економічні показники:

• темпи економічного зростання (показник щорічного росту всієї економіки країни, зазвичай вимірюваний обсягом валового внутрішнього продукту);

• рівень доходів в економіці;

• рівень продуктивності (тобто обсяг випуску на душу населення);

• рівень зарплати і темпи її росту;

• рівень інфляції (тобто щорічний ріст цін);

• рівень безробіття;

• платіжний баланс (співвідношення міжнародної конкурентноздатності економіки однієї країни в порівнянні з економіками інших країн);

• обмінний курс (вартість однієї валюти щодо інших валют). Економічний ріст, обмінні курси, рівень доходів, інфляція і безробіття впливають на здатність населення платити за товари і послуги і, отже, змінюють рівень і структуру попиту. У такий же спосіб рівень продуктивності, заробітної плати, інфляції й обмінні курси впливають на вартість виробництва і рівень конкуренції. Усі ці показники повинні бути в центрі уваги організації, щоб можна було порівнювати їх з показниками конкуруючих економік і передбачати потенційні зміни на міжнародних ринках.

Політичні, урядові, правові і нормативні впливи

Політичне середовище - це частина макроекономічного оточення, що знаходиться під безпосереднім контролем і впливом з боку держави. Держава бере участь у наступних процесах:

• законодавче і нормативне регулювання. Воно розробляє закони про безробіття, захист прав споживачів, заходи безпеки праці, контракти і торгові відносини, профспілки, монополії, злиття, податки тощо;

• економічна політика. Держава впливає на фіскальну політику. Уряди, як правило, регулюють питання оподатковування і державних витрат;

• державна економічна діяльність. Вона виступає в ролі власника або впливає на націоналізовані галузі виробництва. Уряди деяких країн контролюють ключові стратегічні галузі, причому способи контролю можуть мати ефект "поштовху", резонансу в інших економічних районах країни;

• міжнародна політика. Мається на увазі втручання уряду в сферу міжнародної торгівлі, вплив на обмінні курси і т.д.

Цілі, обумовлені урядом у своїй політиці при контролі підприємницької діяльності організацій, залежать у більшій мірі від політичного спрямування правлячої партії. Однак всі уряди прагнуть до того, щоб здійснювати контроль у ключових галузях економічної діяльності, що включає:

• контроль за інфляційними процесами (щоб стежити за рівнем міжнародної конкуренції);

• забезпечення економічного зростання і росту інвестицій;

• контроль за рівнем безробіття;

• стабілізацію обмінних курсів;

• контроль за платіжним балансом;

• контроль за монополіями з боку як компаній, так і профспілок;

• надання соціально необхідних послуг (охорона здоров'я, освіта, оборона країни і т.д.);

• контроль за забрудненням і захист навколишнього середовища;

• перерозподіл доходів (у різній мірі);

• захист прав споживачів;

• регулювання умов праці;

• регулювання торгових відносин.

Усі види економічної діяльності по різному піддаються впливу з боку політичних сфер. Таким чином, для менеджерів компанії важливо стежити за політикою, що проводиться урядом, щоб знайти зміни, що відбуваються, на ранній стадії і відреагувати на них як можна ефективніше.

Ще одним важливим аспектом політичного оточення є політичний ризик і його наслідки. Роль політичного ризику особливо велика в сфері міжнародного бізнесу. Скажемо, якщо Європа і Північна Америка в політичному значенні є відносно стабільними регіонами, то, наприклад, країни Східної Європи, Південної Америки і Близький Схід переживають періоди нестабільності. Отже, якщо організація здійснює торгові операції в даних регіонах, необхідно уважно стежити за політичною ситуацією, тому що рівень політичного ризику там дуже високий. Навіть в економічно стабільних країнах спостерігається збільшення ступеня ризику в часи політичних криз чи передвиборних кампаній.