Класифікація функцій держави

Найпоширеніша класифікація функцій держави — це їх поділ на внутрішні та зовнішні, тобто на напрями діяльності держави щодо суспільства, особливою організацією якого є держава (внутрішні функції), і стосовно інших держав (зовнішня функція). Очевидно, що зовнішні і внутрішні функції будь-якої держави взаємопов'язані, оскільки діяльність останньої всередині країни у сферах економіки, політики, культури та екології значною мірою залежить також від зовнішніх умов.

Коли виникають такі утворення, як Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав, попередні підходи щодо поділу функцій на зовнішні та внутрішні без відповідних коментарів застосовувати не можна, оскільки названі утворення складаються із суверенних держав, але при цьому їх функції, особливо зовнішні, одержують зовсім інший, ніж раніше, зміст.

Центральне місце посідає поділ функцій держави на основні і неосновні. Особливої уваги заслуговує положення про системний характер основних функцій. Очевидно, що для основної функції як для системи характерним є зв'язок і відносини між утворюючими її елементами, якими і є неосновні функції. Іншими словами, основні функції — це якісно нова сукупність однорідних неосновних функцій. Тобто, неосновна функція виступає як складова системи більш високого рівня (основної функції), яка, у свою чергу, є елементом системи функцій держави у цілому. Значення якої-небудь неосновної функції не є величиною постійною. Деякі неосновні функції виділяються у самостійні напрями державної діяльності, одержуючи статус основних функцій, а окремі з основних можуть перетворитися у неосновні чи взагалі зникати.

На сучасному етапі, вважаємо, більш актуальним і об'єктивним є підхід до поділу функцій держави на загальносоціальні (загальних справ) і класові. Держава, незалежно від того, до якого типу вона належить, поряд з класовими завданнями виконує так звані «загальні» справи, обумовлені інтересами усіх членів суспільства. Причому співвідношення «загальних» і суто кланових функцій змінюється у процесі історичного розвитку держави.

Таким чином, в сучасних державах загальносоціальні і класові завдання можуть бути досить тісно взаємопов'язані і не завжди протилежні одне одному. Все викладене вище дає підстави для класифікації функцій держави за єдиним загальноглобальним критерієм, незалежно від класової природи. При такому підході можна виділити шість комплексних функцій, які повинна здійснювати будь-яка сучасна держава:

— економічна (забезпечує нормальне функціонування і розвиток економіки, у тому числі засобами охорони існуючих форм власності, організації зовнішньоекономічних зв'язків тощо);

— політична (забезпечення державної і громадської безпеки, соціальної та національної злагоди, охорона суверенітету держави від зовнішніх посягань тощо);

— соціальна (здійснення заходів із задоволення соціальних потреб людей, з підтримання необхідного рівня життя населення, забезпечення необхідних умов праці тощо);

— ідеологічна (підтримання певної ідеології, організація освіти, підтримання науки, культури тощо);

— екологічна (охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, відновлення навколишнього середовища);

— охоронна (охорона прав та інтересів особи, охорона громадського порядку, боротьба з правопорушеннями).

У охоронній діяльності держави слід розрізняти:

— функціональну охоронну діяльність (правоохоронну, правозастосовчу і правотворчу), коли видаються акти, спрямовані на охорону суспільних відносин;

— об'єктну охоронну діяльність — безпосередню охорону власності, громадського порядку, прав і свобод громадян, навколишнього середовища тощо.

ГЛАВА 4. Держава та особа