Закони функціонування і розвитку організації

 

Закон – відображення об’єктивних і стійких зв’язків, які проявляються в природі, суспільстві, функціонуванні організацій.

Закони організації (табл 3.1.) розподілюються на закони статики (розкривають зв’язки у структурі) і закони динаміки (розкривають особливості процесів управління).

 

Закони функціонування і розвитку організації.

Табл 3.1

Закони статики	Закони динаміки
Закон композиції Закон пропорціональності   Закон найменьших Закон онтогенезу	Закон синергії Закон інформованості – упорядкованості Закон єдинства аналізу і синтезу Закон самозбереження

Закон композиції – відображує необхідність узгодження цілей організації: вони повинні бути спрямовані на підтримку основної цілі більш загального характеру.

Відношення до реалізації З.к. було виражено Г.Емерсоном „Якщо б могли об’єднати всі цілі та ідеали, які надихають організацію зверху донизу, зібрати їх так, щоб всі вони діяли в одному напрямі, то результати були б одержані колосальні. Оскільки насправді всі вони тягнуть у різні напрями, результат виявляється надто слабким, а іноді і просто негативним”. В організаціях, як цілеспрямованих системах, мають місце: проблема визначення спільної мети; проблема значної кількості цілей; проблема узгодження різних цілей.

Для забезпечення узгодженості в організації будується система дерев цілей, яка складається із: 1) дерева цілей конкурентоспроможності кожного товару організації; 2) дерева цілей прибутковості кожного товару; 3) дерева цілей конкурентоспроможності кожного структурного підрозділу організації; 4)дерева цілей прибутковості кожної стратегічної бізнес-одиниці організації; 5)дерева цілей конкурентоспроможності організації в цілому; 6) дерева цілей організації в цілому. Можуть бути побудовані дерева цілей і по окремим проблемам (якість, ресурсозберігання, розвиток технології, персонал тощо).

Закон композиції в організації реалізується за рахунок обов’язкового використання переліку певних принципів.

Принцип планування: кожна організація повинна мати обґрунтовані плани діяльності (стратегічні – на 5-10 років, тактичні – на 2-4 роки і оперативні – до 1 року); планування зв’язано з розробкою цілей організації, узгоджених з цілями розвитку внутрішнього і зовнішнього середовища; кожна ціль представляється у виді набору конкретних завдань із механізмом виконання; в організаціях розроблюються бізнес-плани, плани розвитку, формулюються завдання (показники), які необхідно виконати.

Принцип координації: кожна організація повинна відслідковувати стратегічні, поточні та оперативні зміни і вносити відповідні корективи в механізм реалізації цілей. Для цього потрібно організувати професійну інформаційну і оперативну службу для своєчасного отримання необхідної інформації та прийняття адекватних координуючих рішень.

Принцип повноти: в організації повинен виконуватися весь набір функцій управління і виробництва чи своїми силами, чи із залученням ділових партнерів. Для цього в організації потрібно створити певну інфраструктуру із відповідним забезпеченням.

 

Закон пропорційності відображує необхідність певного кількісного співвідношення між частинами організації, їх відповідності та залежності.

 

Закон найменших - 1) загальна стійкість цілого визначається найменшою його частковою стійкістю; 2) сумарна стійкість комплексу по відношенню до даного середовища є складним результатом часткових стійкостей різних частин цього комплексу по відношенню до спрямованих на них впливам.

Цей загальноорганізаційний закон відноситься до будь-яких видів цілісних утворень у природі та суспільстві. Наглядним прикладом прояву закону найменших є елементарний ланцюг, що складається із ланок неоднакової міцності. Він витримує таку вагу, яку витримає його найбільш слабка ланка.

Таким же чином логічна низка доказів руйнується, якщо хоча б одна з її ланок не витримує критики, виявляється недостатньо аргументованою. Якість роботи організації як сукупності взаємозв¢язаних структурних підрозділів визначається якістю роботи найменш кваліфікованого підрозділу.

 

 

Закон онтогенезу (перетворення): кожна організація проходить у своєму розвитку кілька фаз життєвого циклу: становлення, розцвіт, угасання. На протязі цього життєвого циклу одні об’єкти організації народжуються, другі розвиваються і процвітають, інші старіють і відмирають, але організація продовжує функціонувати.

 

Закон синергії: сума властивостей (і результатів діяльності) організації в цілому перевищує арифметичну суму властивостей (і результатів діяльності) всіх її елементів, взятих окремо. При високій організованості сума властивостей організації повинна перевищувати суму властивостей її компонентів. При низькій організованості ефективність функціонування системи буде нижчою сумарної ефективності її компонентів.

 

 

Закон інформованості-упорядкованості – 1) головною поєднуючою ланкою системи є упорядкована інформація; 2) у організованому цілому не може бути більше порядку, чим інформації.

Упорядкованість – характеристика системи, яка відображає наявність певним чином визначених взаємозв¢язків, що забезпечують порядок, організованість, стійкість функціонування системи. Досягнуту упорядкованість можна охарактеризувати за допомогою кількісних і якісних оцінок. Упорядкованість визнається повною, якщо при її оцінці: визначені межі системи та її структура; змінні компоненти; сформульований порядок взаємодії компонентів системи між собою, системи із зовнішнім середовищем, встановлені форми, методи, засоби одержання, обробки, зберігання і передачі інформації.

Таким чином, підвищення якості інформаційного забезпечення є головною умовою якісного функціонування організації і досягнення конкурентоспроможності її продукції/послуг. Хто володіє якісною інформацією, той володіє ситуацією.

 

Закон єдинства аналізу і синтезу: процеси розподілу, спеціалізації, диференціації в організації потрібно доповнювати протилежними процесами – поєднання, кооперації, інтеграції. Для дослідження організації спочатку проводиться її аналіз (вивчення шляхом декомпозиції, розподілу організації на елементи), потім синтез – об’єднання в ціле частин, властивостей, характеристик, виділених шляхом аналізу. Аналіз зосереджений на структурі, він показує, як працюють частини цілого. Синтез акцентує увагу на функціях, він пояснює, чому ці частини діють так, а не по іншому.

 

Закон самозбереження: будь – яка організація прагне зберегти себе як цілісне утворення. Важливою умовою збереження організації є забезпечення її рівноваги, наприклад стабільного кадрового складу, підтримки рівня запасів, фінансової стійкості.

З розвитком організації зв’язана проблема динамічної рівноваги, тобто рівноваги із зміною структури під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Також важливою умовою самозбереження організації є її спроможність адаптуватися до змін внутрішнього і зовнішнього середовища.