Договір транспортного експедирування

Поняття і загальна характеристика договору транспортного експедирування. Одним із поширених додаткових транспортних договорів є договір транспортного експедирування. Сутність цього договору полягає в тому, що одна особа, яка потребує перевезення певного вантажу (клієнт), передає функції щодо організації його від­правки чи одержання іншій особі (експедитору). Таким чином, екс­педитор по суті заміняє перевізника перед клієнтом або вантажо­відправника чи вантажоодержувача перед перевізником. Така діяльність експедитора називається в законодавстві транспортно-експедиторською і здійснюється при експорті з України, імпорті в Україну, транзитному перевезенню через територію України чи ін­шої держави, внутрішніх перевезеннях територією України.

Транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з органі­зації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (ст. 1 Закону України "Про транс­портно-експедиторську діяльність").

Перекладання відправниками та одержувачами вантажу функ­цій з його відправки і одержання на осіб, які спеціалізуються на експедиторській діяльності, дозволяє швидше і ефективніше здійс­нити перевезення вантажів, забезпечити ефективне використання місткості транспортних засобів, здешевити вартість перевезення та оптимізувати діяльність транспортних підприємств.

Правове регулювання відносин транспортного експедирування здійснюється нормами гл. 65 ЦК України, ст. 316 ГК України, зако­нів України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 р., "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р., "Про транзит вантажів" від 20 жовтня 1999 p., транспорт­них статутів (п. 78 Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР, пунктами 125, 126 Статуту автомобільного транспорту УРСР), іншими нормативно-правовими актами, що видаються від­повідно до них, а також міжнародно-правовими актами. При цьому діє правило, закріплене в ч. З ст. 929 ЦК України, за яким умови договору транспортного експедирування визначаються за домов­леністю сторін, якщо інше на встановлено законодавством.

Отже, за договором транспортного експедирування одна сто­рона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сто­рони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедитор­ську діяльність").

Цей договір є двостороннім (обидві сторони наділені і правами, і обов'язками), консенсуальним (набуває чинності з моменту досяг­нення згоди між сторонами) і відплатним (експедитор надає пос­луги на платних засадах).

За своєю правовою природою договір транспортного експедиру­вання розглядається законодавцем як самостійний вид договорів про надання послуг. Проте необхідно мати на увазі, що у ньому можуть міститися елементи інших договорів: перевезення, комісії, дору­чення, зберігання, підряду тощо. У такому разі договір транспортного експедирування слід вважати змішаним, і тому до відносин між його сторонами потрібно застосовувати не лише норми гл. 65 ЦК Ук­раїни, а й положення цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у такому договорі транспортного

експедирування, якщо інше не встановлено цим договором або не випливає із його суті (ч. 2 ст. 628 ЦК України)¹.

Сторонами договору транспортного експедирування є експеди­тор і клієнт.

Експедитором (транспортним експедитором) є суб'єкт господа­рювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Функції експедитора можуть виконувати транспортні організації, що одно­часно виступають перевізниками, спеціалізовані підприємства (ор­ганізації), інші суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізич­ні особи-підприємці).

Клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фі­зична особа), який за договором транспортного експедирування са­мостійно або через представника, що діє від його імені, доручає екс­педитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Клієнтами за дого­вором транспортного експедирування виступають переважно від­правники і одержувачі вантажу, але ними можуть бути й інші особи, які зацікавленні в отриманні експедиторських послуг (пере­візники, власники товару та ін.).

Окрім сторін договору транспортного експедирування, тобто екс­педитора і клієнта, у транспортно-експедиторській діяльності мо­жуть брати участь й інші особи (перевізники, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприєм­ства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового і мор­ського транспорту, митні брокери та інші особи, які виконують

¹ У літературі існує й інша позиція, відповідно до якої договір транспорт­ного експедирування не слід визнавати змішаним договором, а застосовувати положення інших актів цивільного законодавства, що потенційно придатні для регламентування окремих елементів цього договірного зобов'язання, мож­на на підставі аналогії закону (Див.: Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред. B.I. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т. 2. - С 286).

роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів). Таких w\b експедитор має право залучати до виконання своїх зобов'язань tin договором транспортного експедирування, укладаючи з ними під повідні договори. При цьому у відносинах з іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності експедитор може виступа­ти або від свого імені, або від імені клієнта. Як саме буде він діяти сторони повинні обумовити в договорі транспортного експедиру­вання. В іншому ж випадку експедитор має укладати договори від свого імені, оскільки він не уповноважений клієнтом на вчинення правочинів від імені останнього.

У ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяль­ність" виділяються істотні умови договору транспортного експе­дирування, якими є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сто­рін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди вна­слідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; поря­док погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Предметом цього договору є транспортно-експедиторська пос­луга, тобто робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог за­конодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійс­нення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші пос­луги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування (наприклад, організація перевезення вантажів різ­ними видами транспорту; фрахтування суден, залучення інших транспортних засобів і забезпечення їх подачі для своєчасного від­правлення вантажів; здійснення робіт, пов'язаних із прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуван­ням, зберіганням, перевезенням вантажів; організація охорони ван­тажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; здійснення

 

оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю).

Експедиторські послуги законодавець поділяє на основні і додат­кові (ч. 1 ст. 929 ЦК України). Основні послуги, що надаються експе­дитором, пов'язані з перевезенням (організація перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом; укладання від свого імені або від імені клієнта договору перевезення вантажу; забезпечення відправки і одержання вантажу тощо). До­даткові послуги спрямовані на забезпечення доставки вантажу (пере­вірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантажен­ня; сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта; зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення; одержання необ­хідних для експорту та імпорту документів; заповнення митних доку­ментів і виконання інших митних правил тощо).

Строк договору транспортного експедирування визначається сторонами і, як правило, прив'язується до строку виконання сто­ронами обов'язків за цим договором. У тому ж разі, коли між сто­ронами складаються відносини, що передбачають систематичне на­дання експедиторських послуг протягом тривалого часу, вони можуть укласти довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені йому клієн­том за належне виконання договору транспортного експедирування. Вона визначається за взаємною домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом. У випадку, коли розмір плати не встановле­ний ні договором, ні законом, клієнт повинен виплатити експеди­тору розумну плату, яка визначається за правилами, передбачени­ми в ч. 4 ст. 632 ЦК України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедитор­ську діяльність" у плату експедитору не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових пла­тежів), що сплачуються при виконанні цього договору.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, на­кладні тощо), видані суб'єктами господарювання, які залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або орга­нами влади.

Договір транспортного експедирування укладається у письмтті формі (ч. 1 ст. 930 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про транс портно-експедиторську діяльність").

У тому разі, коли експедитору надається право виступати від імені клієнта перед третіми особами при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності, клієнт відповідно до статей 244-250, ч. 2 ст. 930 ЦК України повинен видати експедитору довіреність.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами (авіаційною вантажною накладною, міжнародною авто­мобільною накладною, коносаментом, вантажною відомістю тощо), складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного ви­ду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Ук­раїні. При цьому факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується або єдиним транспортним документом, або комплек­том документів, які відображають шлях прямування вантажу від пунк­ту його відправлення до пункту його призначення.

Права та обов'язки сторін за договором транспортного експеди­рування визначені в гл. 65 ЦК України, статтях 10-12 Закону Ук­раїни "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Експедитор зобов'язаний:

1) надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з дого­вором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з ним у встановленому договором порядку;

2) повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної від ньо­го інформації, а в разі її неповноти - також вимагати у клієн­та необхідну додаткову інформацію.

Експедитор має право:

1) залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. За пору­шення договору у такому випадку перед клієнтом відповідає експедитор;

2) обирати або змінювати вид транспорту та маршрут переве­зення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним дого­вором транспортного експедирування;

3) відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому до­говором транспортного експедирування та законом. Так, у

разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці лю­дей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отри­мати згоду клієнта на відступлення від його вказівок. Однак, якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим;

4) на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додат­кових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійсню­валися в інтересах клієнта;

5) притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних вит­рат, якщо інше не встановлено договором транспортного екс­педирування;

6) не приступати до виконання обов'язків за договором транс­портного експедирування або відкласти їх виконання до отри­мання від клієнта всіх необхідних документів та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедиру­вання, а також вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому у зв'язку з порушенням клієнтом обов'язку щодо надан­ня необхідних документів та інформації. Слід пам'ятати, що відкладення експедитором виконання договору не означає йо­го припинення.

Обов'язки клієнта:

1) сплатити належну плату експедитору у порядку, передбаче­ному договором транспортного експедирування, а також від­шкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання договору;

2) своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інфор­мацію щодо найменування, кількості, якості та інших харак-

теристик вантажу, його властивостей, умов його перевезен­ня, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Перелік таких документів і зміст інформації, поря­док і строки їх передачі сторони мають визначити в договорі. Клієнт має право:

1) визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту;

2) вимагати від експедитора надання інформації про хід переве­зення вантажу;

3) давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим екс­педитору;

4) змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажо­одержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з від­шкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до дого­вору транспортного експедирування.

Договором транспортного експедирування можуть бути перед­бачені й інші права та обов'язки його сторін.

Відповідальність сторін договору транспортного експедирування базується на загальних принципах відповідальності за порушення цивільно-правових зобов'язань. Про це можна зробити висновок, проаналізувавши ст. 934 ЦК України, в якій вказується, що експе­дитор відповідає перед клієнтом відповідно до гл. 51 ЦК України, а також застосувавши аналогію цієї норми до відповідальності клі­єнта перед експедитором.

Проте акти цивільного законодавства містять і деякі спеціальні норми щодо відповідальності сторін за договором транспортного екс­педирування. Так, експедитор відповідає перед клієнтом за кіль­кість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у при­сутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних доку­ментів, що завірені підписом представника перевізника, у випадку, коли інше не встановлено договором. Крім того, експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до

виконання договору транспортного експедирування, у тому ж по­рядку, як і за власні дії (ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ч. 2 ст. 932 ЦК України).

Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання необхідних для виконання договору транспортного експедирування документів та інформації (ч. 4 ст. 933 ЦК України).

Особливості відповідальності експедиторів та клієнтів на окре­мих видах транспорту також встановлюються транспортними ста­тутами та кодексами. Так, в п. 105 Статуту залізниць України, зо­крема вказується, що експедиторські організації несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Припинення договору транспортного експедирування здійс­нюється на загальних підставах припинення зобов'язань. Проте особливістю даного договору є те, що законом допускається одно­стороння відмова від нього - клієнт і експедитор можуть у будь-який час і за будь-яких обставин відмовитися від договору транс­портного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк та відшкодувавши цій стороні збитки, завдані у зв'язку із розірванням договору (ст. 935 ЦК України).

Список рекомендованої літератури

1. Андреев В.К. Транспортно-экспедиционное обслуживание: правовые вопросы. - М., 1977. - 71 с.

2. Калпин А.Г. Договор транспортной экспедиции и новое граж­данское законодательство // Государство и право. - 2004. - № 5. -С. 24-28.

3. Сурженко О. Юридическая природа договора на транспортно-экспедиционное обслуживание // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 7. - С. 34-37.

4. Хаснутдинов А.И. Договор транспортной экспедиции. — Ир­кутск, 1974.-43 с.