Предмет теорії держави і права

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

 

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

ДЕРЖАВА.................................................................................

ДОДЕРЖАВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА..................

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ...............................................

ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ.................................

ФОРМА ДЕРЖАВИ..........................................................................................

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ.......................................................................................

МЕХАНІЗМ ТА АПАРАТ ДЕРЖАВИ........................................................

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА..............................................

ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА.................

ДЕМОКРАТИЧНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА...............................................

ПРАВА ЛЮДИНИ...................................................................

ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ..............................

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАКРІПЛЕННЯ І ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ

ПРАВО.......................................................................................

ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО............................................................

ПОНЯТТЯ ПРАВА ТА ЙОГО ВИДИ..........................................................

ПРАВОСВІДОМІСТЬ......................................................................................

ОБ'ЄКТИВНЕ ЮРИДИЧНЕ ПРАВО.........................................................

ПРАВОВА (ЮРИДИЧНА) НОРМА.............................................................

ДЖЕРЕЛА ПРАВА..........................................................................................

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ВИДИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ.....................................................

СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА...................

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВОВИХ НОРМ.............................................................

ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВОВИХ НОРМ...................................................

ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ................................................................................

ЗАКОННІСТЬ ТА ПРАВОПОРЯДОК......................................................

МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ......................................

ДОДАТКИ................................................................................

ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ..................

КОНСТИТУЦIЯ УКРАЇНИ...................................................

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

 

1. Предмет теорії держави і права.

2. Методологія теорії держави і права.

3. Функції теорії держави і права.

4. Місце теорії держави і права серед інших
юридичних наук.

Предмет теорії держави і права.

Головним завданням науки є пізнання об'єктивних законів дійсності, а пізнані закони служать основою цілеспрямованої діяльності людей. Наука має складну структуру. Перш за все, вона поділяється на природничі та суспільні науки. Якщо природничі науки вивчають закономірності розвитку й існування природи, то сферу інтересів суспільних наук складають людське суспільство, суть тих явищ і процесів, які відбуваються у цьому суспільстві. Оскільки суспільство являє собою надзвичайно складне, багатогранне та багатоаспектне явище, то наука про суспільство, єдина і цільна за своєю суттю, поділяється на цілий ряд окремих самостійних наук, кожна з яких вивчає певну групу суспільних явищ та їхніх специфічних закономірностей.

Таким чином, у науці про суспільство теорія держави і права займає особливе місце, обумовлене її специфічним об'єктом вивчення — державою і правом, як самостійними, але органічно взаємопов'язаними між собою важливими сферами суспільного життя.

Необхідною умовою нормального розвитку і функціонування суспільства є його внутрішня організованість, певний рівень впорядкованості існуючих у ньому відносин. Це й обумовлює появу та існування держави і права. Ці два суспільні феномени підпорядковуються загальним законам розвитку суспільства, проте для них характерні і свої специфічні, тільки їм притаманні, закономірності. Саме тому, необхідна юриспруденція, або система юридичних наук, які вивчають ці специфічні властивості держави і права, а також мають своїм завданням вивчення, переосмислення та отримання нових знань про різноманітні державно-правові явища і процеси. Юридична наука, вивчаючи певну сторону суспільного життя, користується своїми власними поняттями та категоріями, в яких знаходять своє закріплення здобуті нею знання про різні сторони державно-правового життя суспільства, про виникнення, розвиток і функціонування таких суспільних інститутів, як держава і право. Оскільки і держава, і право у своїй появі, існуванні і розвитку проходять складний процес, який характеризується цілим рядом загальних і специфічних особливостей, юридична наука складається з цілого ряду окремих, відносно самостійних, наук (однією з яких є теорія держави і права), кожна з яких має свій предмет.

Предметом науки є сукупність закономірностей та особливостей явищ об'єктивної дійсності чи теоретичних знань, які вивчаються цією наукою.

Теорію держави і права можна розглядати, як логічне узагальнення державно-правової практики, що відбиває закономірності розвитку держави і права, сукупність положень узагальнюючого характеру, що становлять самостійну юридичну науку. Теорію держави і права можна визначити, як систему узагальнених знань про основні і загальні закономірності розвитку держави і права, про їхню суть, призначення, функціонування і розвиток. Тобто, предметом теорії є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Предмет теорії держави і права створюється практично всією системою юридичних наук, що пояснюється тим, що галузеві й інші юридичні науки вивчають окремі аспекти держави і права, їхню історію і не дають узагальнених теоретичних знань про елементи і складові держави і права.

Вивчення закономірностей зародження, розвитку і функціонування держави і права є предметом вивчення теорії держави і права. При цьому, маються на увазі стійкі, характерні зв'язки, які виражають сутність даних соціальних явищ, тобто держави і права.

Закономірності розвитку і функціонування держави і права розглядаються у нерозривному зв'язку з розвитком суспільства в цілому. Тому, предметом вивчення теорії держави і права будуть також загальні закони і закономірності розвитку та функціонування людського суспільства, тією мірою, якою вони є визначальними для держави і права.

Теорія держави і права також вивчає теоретичні основи і загальну характеристику певних державно-правових явищ (правовідносини, правопорушення), які вивчаються галузевими науками тільки у певному аспекті. Наприклад, правопорушення (злочин, адміністративний, дисциплінарний проступки). На відміну від кримінального, адміністративного чи трудового права, теорія держави і права вивчає сутність та загальні моменти, які характеризують будь-яке правопорушення.

Отже, теорія держави і права має своїм предметом, тобто вивчає, не окремі суспільні закони, що стосуються окремих сторін функціонування держави і права, а вивчає всю систему цих законів, взятих у комплексі в найбільш узагальненому вигляді.

Предметом теорії держави і права є загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, їхніх окремих елементів, а також органічно пов'язані з ними інші соціальні явища і процеси.

А сама теорія держави і права як юридична наука є системою об'єктивних знань про ці загальні та специфічні закономірності, їхні окремі елементи та органічно пов'язані з ними соціальні явища і процеси.

Від предмету науки необхідно відрізняти об'єкт вивчення цієї науки. Об'єкт науки — це об'єктивна реальність явища, що вивчається. Стосовно теорії держави і права, це державно-правові суспільні відносини, самі держава і право. Натомість, предметом науки, як вже було сказано, є закономірності та особливості цієї реальності, межі та зв'язки, в яких вона вивчається.

Теорія держави і права досліджує загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, виробляє свою систему наукових понять, визначень і принципів, внаслідок чого є самостійною юридичною наукою у системі правознавства, яка має для інших юридичних наук загальнотеоретичне і методологічне значення.