Співвідношення принципів законності та справедливості в професійній діяльності юристів

У моралі і права спільні покликання і мета — забезпечення стійкого розвитку суспільства, впорядкування 1 відносин між людьми на ґрунті загальнолюдських моральних цінностей: гуманізму, справедливості, рівності, свободи. Тому вони є взаємообумовленими та взаємопов'язаними системами регуляції суспільного життя, виконують спільну соціальну функцію регулювання людської поведінки, життєдіяльності суспільства. Мораль і право є складними системами, що включають моральну і правову свідомість, моральну і правову практику (моральні і правові відносини, моральні і правові аспекти діяльності).

Правові норми, коли вони відповідають моральним уявленням щодо справедливості, здебільшого реалізуються громадянами добровільно. По рушення таких норм розглядається не лише як юридич ний конфлікт, але за умов поєднання моральних та пра вових вимог воно спричиняє як правову відповідальність, так і моральний осуд.

Сучасна правова свідомість невід'ємна від рівня моральної культури особистості. Моральна свідомість формується на основі розвинутої культури і основополож них моральних цінностей. Правова свідомість не може скластись поза культурою і її складовою частиною — мо раллю, вона ними живиться. Правове життя суспільства розвивається у середовищі моральних відносин, оцінок, приписів. Основоположні поняття моральної свідомості — обов'язок і совість, честь і гідність, справедливість і відпо відальність, моральні принципи гуманізму, свободи, рів ності та ін. органічно пов'язані і втілюються у реальних правових нормах, зв'язках та відносинах.

Законність та правопорядок є надбаннями сучасного суспільства, без яких воно не може нормально функціо­ нувати та розвиватися, тому безперечно в існуванні на лежного режиму законності зацікавлені усі суб'єкти сус пільних відносин. Проте конкретну відповідальність за підтримання рівня законності та правопорядку в країні несуть, перш за все, правоохоронці. Вимоги моралі, висо­ ка моральна культура для юриста мають особливе значення, оскільки з цією професією пов'язуються уявлення про такі високі морально-правові принципи, як гуманізм, справедливість, законність, об'єктивність тощо, без яких неможливо вирішувати завдання побудови правової дер жави, демократичного, соціально орієнтованого, гуман ного суспільства.

Натомість, історія свідчить, що права людини часто зневажались можновладцями, а закон та юристи прислу- говувалися силі. Не набагато кращою є ситуація, коли права людини проголошуються, але їх не дотримуються, а то й повсякчасно порушують ті, хто повинен захищати. Навіть справедливі закони не можуть застосовуватися ав томатично. Саме тому у цій сфері соціальної життєдіяльності так багато залежить від виконавців, того людського потенціалу працівників правоохоронних органів, який має бути на боці законності і правопорядку, правоохо ронців, які повинні показувати приклад виконання і мо ральних, і правових норм.

Справедливість — це і соціальний, і політичний, і морально-правовий регулятивний принцип, що зобов'язує враховувати всі аспекти діяльності соціальних суб'єктів (індивідів, спільнот, соціальних груп, політичних партій, громадських об'єднань і т. ін.) і встановлювати відповідність між їх заслугами і суспільним визнанням, правами і обов'язками, працею і винагородою, злочином і покаранням, діянням і відплатою, метою і засобами її досягнення та ін. Невідповідність у цих співвідношеннях сприймається як несправедливість. Для утвердження справедливості у суспільстві, міжлюдських стосунках і створюється право і правоохоронні органи. Правовій системі належить головна роль у дотриманні справедливості у суспільстві, вона стоїть на перешкоді її порушень 1. Справедливість відбивається у законах, які ставлять рівні вимоги до соціальних суб'єктів, запобігають порушенням інтересів, прав і свобод людини, забезпечують стабільний розвиток суспільства.

Принцип законності є конкретизацією принципу спра ведливості, тому вони діють у єдності. Законність, тобто підкорення тільки закону, один із найважливіших прин ципів діяльності працівників юридичної професії. З принципів справедливості і законності випливають важливі вимоги морального характеру. Юрист будь-якої спеціалізації повинен керуватись тільки законом, його духом і змістом, не має права піддаватись тиску, впливу, прохан ням, порадам і т. ін., звідки б вони не йшли. Він здійснює свої функції в інтересах народу, в ім'я виконання його волі, що виражена у законі. Юрист виступає в очах сус пільства як носій справедливості і законності і повинен показувати зразок дотримання закону. Порушення зако ну його охоронцями, носіями справедливості і законності підриває віру в авторитет і непорушність закону Юристи морально відповідальні перед суспільством, державою, людьми і своєю совістю.