Вимоги до порядку викладЕННЯ 1 страница

КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ

 

 

Методичні рекомендації

 

 

ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ФАКУЛЬТЕТУ МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕТИНГУ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0305 «ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО»

ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ 6.030507 «МАРКЕТИНГ»

(ОКР - БАКАКЛАВР)

 

Дніпропетровськ – 2012

Методичні рекомендації до виконання та захисту дипломних робіт для студентів денної та заочної форм навчання факультету менеджменту і маркетингу галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки 6.030507 «Маркетинг» (ОКР – бакалавр) / Дніпропетровськ. ДДАУ, 2012. – 91 с.

 

Укладачі:

Білоткач І.А, зав. каф. маркетингу, к.е.н., доцент;

Курбацька Л.М., к.е.н., доц. кафедри маркетингу;

Мороз С.І., к.е.н., доц. кафедри інформаційних систем і технологій;

Дмитрюк С.П., ст. викл. кафедри безпеки життєдіяльності;

Кожушко І.Г., ст. викл. кафедри маркетингу.

 

Рецензенти:

Мельник Л.Ю., д. е. н., професор кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства Дніпропетровського державного аграрного університету;

Величко О.П., к. е. н., доцент кафедри менеджменту і права Дніпропетровського державного аграрного університету;

 

Методичні вказівки розглянуто на засіданні кафедри маркетингу, протокол № ___ від _____________ 2012 р.

 

 

Схвалено науково-методичною радою факультету «Менеджменту і маркетингу», протокол № __ від ____________ р.

 

зміст

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ
1.1. Вибір та затвердження теми роботи
1.2. Наукове вивчення та загальні методи наукового пізнання
1.3. Загальна схема наукового дослідження
1.4. Призначення та завдання дипломної роботи
Розділ 2. Вимоги до порядку викладЕННЯ матеріалу дипломної роботи
2.1. Структура роботи
2.2. Вимоги до структурних елементів роботи
2.3. Тематики дипломних робіт
2.4. Структура досліджень за основними темами
РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ДИПЛОМНОМУ ПРОЕКТУВАННІ
3.1 Формування підсистем аналізу
3.2. Використання Інтернет-технологій
3.3. Впровадження спеціалізованого програмного забезпечення
Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Розділ 5. Вимоги щодо оформлення дипломнИХ робІт
5.1. Загальні вимоги
5.2. Нумерація
5.3. Ілюстрації
5.4. Таблиці
5.5. Формули
5.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
5.7. Оформлення списку використаних джерел
5.8 Додатки
Розділ 6. Підготовка дипломної роботи до захисту
6.1. Підготовка супровідної документації
6.2. Підготовка дипломних робіт до захисту, що здійснюється на випусковій кафедрі
Розділ 7. Процедура захисту дипломних робіт та Підведення підсумків захисту
Розділ 8. Критерії оцінювання
Додатки
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дипломна робота – це науково-дослідна робота, яку виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань та уміння самостійно їх застосовувати при розв’язанні конкретних завдань.

Метою написання дипломної роботи є поглиблення знань студентів з обраної спеціальності, оволодіння методикою наукового дослідження, розвиток самостійної роботи та уміння оцінювати реальну ситуацію розвитку економічних процесів, робити обґрунтовані висновки, розробляти пропозиції на перспективу.

Дипломування є найбільш активною формою навчального процесу, що розширює, поглиблює, узагальнює, систематизує і закріплює знання, одержані при вивченні окремих дисциплін, а також практичних навичок, набутих у процесі виробничих практик за період навчання. Дипломна робота має бути продовженням попередніх розробок студента, виконаних під час підготовки ним курсових робіт, а також проведення науково-дослідних робіт на кафедрі.

Виконання дипломної роботи за строками співпадає з початком переддипломної практики. Безпосереднє ж формування складових частин розділів, оформлення дипломної роботи починається із закінченням переддипломної практики. Виконання дипломної роботи здійснюється поетапно в такій послідовності:

1. Розробка розгорнутого плану роботи.
2. Відбір, систематизація і обробка матеріалу до кожного розділу роботи.
3. Визначення основного змісту, пропозицій і рекомендацій для практичного запровадження їх на об’єкті дослідження.
4. З’ясування необхідності додаткового збору практичного і нормативного матеріалу.
5. Уточнення та конкретизація розділів і підрозділів дипломної роботи, детальна розробка й обгрунтування конкретних рекомендацій.
6. Редагування, оформлення роботи.
7. Складання доповіді для захисту роботи та роздаткового матеріалу.

Рівень виконання дипломних робіт залежить від уміння викладати думки чітко, стисло, грамотно, науковою мовою; узагальнювати одержані результати досліджень; критично осмислювати позиції окремих авторів і формувати власну думку, чим досягається творчий підхід до пошуку раціональних рішень з досліджуваних питань; робити аргументовані висновки, які не лише констатують реальний стан та тенденції розвитку, але й визначають резерви та прогнозують перспективи.

 

 

РОЗДІЛ 1

ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ

ДИПЛОМНИХ РОБІТ

1.1.Вибір та затвердження теми роботи

 

Вибір теми дипломної роботи здійснюється студентом самостійно. Основними вимогами, щодо вибору тем робіт, є їх актуальність, проблемність, практична значущість, новизна, відповідність до кваліфікаційної характеристики спеціаліста.

Студент має право запропонувати тему дипломної роботи за межами рекомендованого переліку. В цьому випадку тема повинна відповідати науковим цілям кафедри, а також кваліфікаційної характеристики студентів за спеціальностями.

Особливою формою дипломних робіт є ті з них, які виконуються за замовленням виробництва.

Після вибору теми роботи студент повинен подати заяву про закріплення за ним теми. Заява подається на ім’я завідувача кафедри, який призначає керівника. Теми дипломних робіт затверджуються наказом ректора за поданням випускаючої кафедри та деканату у встановленні строки і надалі зміні не підлягають.

Після видання наказу науковий керівник разом із студентом оформлюють бланк завдання на дипломну роботу студента (додаток А). Ці завдання розглядаються на випускаючій кафедрі, підписуються керівником роботи, студентом і завідувачем кафедри та видаються кожному студенту із суворо регламентованим переліком питань не пізніше, ніж за 2 тижні до початку переддипломної практики.

На підставі завдання студент складає та узгоджує з керівником календарний план виконання дипломної роботи (додаток А).

1.2.Наукове вивчення та загальні методи

наукового пізнання

Наукове дослідження – це процес вивчення певного об’єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей. У методології наукових досліджень розрізняють поняття „об’єкт” і „предмет” пізнання. Об’єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання – досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об’єкта.

Об’єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об’єкт (якість продукції, собівартість), але й теоретичний (дія закону вартості).

Залежно від ступеня складності є прості і складні об’єкти дослідження; відмінність між ними визначається числом елементів та видом зв’язку між ними. Прості об’єкти складаються із кількох елементів. До складних відносять об’єкти з невизначеною структурою, яку необхідно дослідити, а потім описати.

Предметом вивчення методології наукових досліджень є поняття і методи самої науки, їх сфера застосування, ікро підхоності наукових результатів, осмислення досягнень науки з точки зору загальнолюдської культури. Загальнонаукові методи досліджень ґрунтуються на методах філософії.

Поняття «метод» походить від грецького слова «methodos», що означає спосіб дослідження явищ природи та суспільного життя. Тому в широкому розумінні метод можна визначити як впорядковану діяльність, спрямовану на досягнення певної цілі. Метод будь-якої науки – це спосіб, знаряддя теоретичного дослідження предмета. Науковий метод і є результатом наукового пізнання, і передумовою наукових досліджень. Слід розрізняти метод дослідження і метод викладення. Перший – це шлях у невідоме, другий – викладення у певному порядку, систематизація набутих наукових знань.

Методекономічних наук – це спосіб дослідження в логічній формі економічних явищ і процесів. Їх багатомірність зумовлює необхідність використання багатьох методів пізнання, які можна поділити на такі узагальнені групи:

а) загальні (філософські), які озброюють усі області пізнання (наприклад, метафізичний і діалектичний);

б) загальнонаукові (історичний, логічний, математичний та ін.);

в) специфічні (для кожної галузі науки).

Наукове мислення відображає економіку всебічно в її цілісності, прагне побачити усю панораму подій. І тоді з’являється можливість зрозуміти: те, що добре і вигідно за певних умов окремому господарству, може бути поганим та збитковим для ікро підхва, і навпаки.

Фундаментальним принципом наукового дослідження економічних явищ і процесів є використання законів діалектичного та історичного матеріалізму, загальних філософських законів і принципів.

При дослідженні економічної системи використовується не тільки філософський метод діалектики, а й метафізики. Метафізика розглядає усі явища відокремлено, в стані спокою і незмінності. Такий підхід до вивчення економіки допускається у таких випадках, коли доводиться ретельно розглядати будь-який елемент системи у відокремленості або з’ясовувати внутрішню структуру господарських відносин, не беручи до уваги будь-які їх зміни. Подібний прийом застосовується при класифікації економічних явищ (типів власності, видів ринків, функцій грошей, причин безробіття тощо) і при пошуку умов стабілізації національного господарства й економічної рівноваги (грошового обігу, ринкового попиту і пропозиції та ін.)

Логічний метод дає змогу правильно застосовувати загально визнані форми думки (поняття, судження, висновок) і засоби мислення (визначення, закони розумової діяльності, що обґрунтовують правила переходу від одних суджень або висновків до інших.). Це допомагає уяснити дійсність викладених положень і висновків.

Абстрактний метод наукового дослідження – це віддалення від несуттєвого у явищі або процесі, що вивчається, з тим, виявити в ньому суттєве, основне. Будь-яка наукова теорія – це поле напруженої взаємодії складності та простоти, загального і часткового. Теорія повинна абстрагуватися від другорядного, з тим, щоб прийти до узагальнень, які, в свою чергу, склали можливо б більшу кількість конкретних випадків. У результаті за зовнішньою видимістю економічних явищ розкривається їх сутність, дається наукове пояснення конкретної дійсності. Абстракція є сходинкою з’ясування суті конкретного. Абстракція як процес уявного виділення суттєвих ознак та ігнорування несуттєвих – це тільки один аспект цього методу пізнання.

У процесі дослідження економічного життя також використовується різноманітні методи та прийоми формальної логіки. ікроливіші з них: аналіз і синтез, індукція і дедукція та ін.

Аналізприпускає, що досліджуване явище уявно розподіляється на складові елементи з метою вивчення кожного окремо.

Синтез – уявне з’єднання розділених раніше елементів у цілісність з урахуванням взаємозв’язків і взаємозумовленості між ними. Синтез дозволяє комплексно досліджувати зміст явищ і процесів.

Аналіз і синтез складають органічну єдність. Без аналізу немає синтезу. Аналіз – це рух від конкретного до абстрактного. Синтез – від абстрактного до конкретного. Аналіз починається з розкриття сутності окремих складових, синтез завершує дослідження системи як єдиного цілого.

Індукція– це рух дослідження від одиничного до загального, тобто від окремих фактів до загальних висновків. Стосовно економічних процесів окремими фактами можуть бути візуальні спостереження, статистичні дані, систематизація узагальнення дослідник фіксує наявність певних залежностей між економічними процесами та явищами, закономірностей або тенденцій.

Дедукція, навпаки, - це хід дослідження від загального до одиничного, йде від загальних суджень до часткових або інших конкретних висновків. Дедукція передбачає й розробку певних гіпотез, логічних узагальнень і наступного їх підтвердження фактами.

Термін «гіпотеза» - походить від грецького слово «hypothesis» (підстава, припущення), яке висунуте для пояснення будь-якого явища і потребує наступної перевірки досвідом та теоретичного обґрунтування з тим, щоб стати достовірною науковою теорією.

Економічне життя суспільства – це складна система, отже, її вивчення потребує системного підходу. Дійсно, усі елементи економіки знаходяться в якісних і кількісних відносинах, взаємопов’язані, утворюють певну цілісність, єдність. Вони характеризуються причино-наслідковими та кореляційними зв’язками між елементами. Системний підхід припускає розгляд в єдності й розвитку всіх елементів системи.

При дослідженні економічних явищ і процесів в економічній літературі країн Заходу, зокрема в курсі «Економікс», широко використовуються такі методи економічних досліджень як позитивний і нормативний.

Позитивний аналіз має описовий характер. Він установлює, констатує причини і наслідки тих або інших подій, оскільки вони мали або мають місце в реальній дійсності, але на дає їм оцінки.

Нормативний аналіз має справу з висновками і твердженнями, які включають необхідність або обов’язковість судження. Їх неможливо не підтвердити, пі спростувати шляхом звернення до дійсності. Це образно, кажучи, авторська концепція того або іншого економічного процесу чи їх сукупності.

Позитивний і нормативний методи тісно взаємопов’язані. З позиції масштабності «поля» економічного дослідження розрізняють два способи опису економічних процесів: макро- і мікро підхід.

Макропідхід виходить із необхідності обґрунтування закономірностей функціонування національної економіки в цілому. Макроекономічні система містить зовнішні стосовно процесу суспільного відтворення чинники (природні, демографічні), внутрішні його елементи (виробництво, розподіл, обмін, споживання). Регулюється цей процес за допомогою ринку і держави.

Специфічне завдання макроекономічного підходу полягає в тому, щоб привести в систему, пояснити й узагальнити факти, що стосуються механізмів функціонування народного господарства.

У ікро підході вирішальним є завдання оцінити поведінку підприємства як основного виробничого осередку.

Мікроекономічна система подана зв’язками фірм із постачальниками, клієнтами, конкурентами та покупцями. Їх регулювання здійснюється шляхом вироблення та реалізації стратегії поведінки підприємства.

 

1.3.Загальна схема наукового дослідження

Наукове дослідження – це цілеспрямований процес формування нових знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі, для використання їх у практичній діяльності людей. Методологія наукових досліджень у природознавстві, техніці та інших науках має багато спільного, проте процес наукового дослідження економічних явищ містить деякі відмінності.

Особливість економічних досліджень полягає у тому, що в них не можна застосувати ні мікроскопи, ні хімічні реактиви, бо їх заміняє абстракція. За допомогою абстракції в процесі дослідження виявляють закономірності і зв’язки, пізнають сутність явищ і законів розвитку суспільства, визначають взаємозв’язки між економічними явищами, прогнозують розвиток економічних процесів. Вивчаючи закономірності цих процесів, треба мати на увазі, що наука у всіх галузях знань відкриває проявлення певних законів та еволюцію розвитку. Сам по собі закон, у тому числі і економічний, не проявляється у повній відповідності з його формулюванням і погодженням з дійсністю, а проявляється він відповідно з впливом природних, суспільних, технічних та інших пов’язаних з цим законів факторів. Наукове дослідження – це складний процес виробництва знань, необхідних для людської спільності.

Усякий динамічний процес, пов’язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадії. Науковий процес – це сукупність організаційних, методологічних і технологічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур. Складається він з таких стадій: організаційної, дослідної, узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження (рис 1.1).

На організаційній стадії вивчається стан об’єкта дослідження і виконується організаційно-методична підготовка дослідження.

Вивчення стану об’єкта дослідження передбачає конкретизацію теми і попереднє визначення теоретичних посилок її дослідження. При конкретизації теми визначається її місце у науковій проблемі, встановлюється зв’язок між суміжними темами, які раніше виконувалися іншими дослідниками або плануються до розробки, визначаються і обґрунтовуються об’єкти дослідження.

Попереднє визначення теоретичних посилок включає в себе вивчення стану об’єкта, наукової і теоретичної новизни гіпотез, що висуваються для дослідження.

Визначення теоретичних основ розробки теми в економічних дослідженнях передбачає встановлення повноти висвітлення її у раніше виконаних дослідженнях, обгрунтування наукової новизни і необхідності подальшого вивчення, виходячи із народногосподарської потреби у цих знаннях. При цьому слід зібрати матеріали, провести його первинну обробку, узагальнити, дати теоретичне пояснення мети дослідження, зробити практичні висновки, рекомендації спочатку з одного питання, а потім перейти до дослідження інших питань теми. Вивчення теоретичних посилок теми дає змогу встановити її зв’язок з тенденціями розвитку досліджуваного об’єкта і загальними закономірностями економічної науки.

Збирання, відбирання та вивчення інформації здійснюється, як правило, за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних, проектних і технологічних організацій, а також за економічними показниками діяльності підприємств і корпорацій, які містяться у бухгалтерському обліку, звітності, нормативно-плановій, договірній і комерційній документації.

Організаційно-методична підготовка передбачає розробку програми дослідження, техніко-економічного обгрунтування, складання плану дослідження теми, методики дослідження і робочого плану.

План дослідження складається із вступу, розділів, підрозділів, пунктів, які мають змістовний заголовок і висновок.

Методика дослідження характеризує методи і прийоми, які передбачається застосовувати при виконанні робіт з конкретної теми, висунення гіпотези дослідження та їх доведення.

Дослідна стадія наукового процесу складається з двох етапів. На першому – вибираються критерії оцінки дослідження, збирають інформацію для обробки її на ЕОМ відповідно до програми і методики дослідження. На другому – проводиться дослідження зібраної інформації, доводять поставлені гіпотези, недоведені відкидають, висувають нові, попередні висновки піддають апробації, коригують щодо показників експериментування.

Стадія узагальнення, апробація і реалізації результатів дослідження включає в себе узагальнення результатів дослідження, їх обговорення у наукових колективах.

Отже, науково-дослідний процес є системним впливом на об’єкт дослідження з метою вивчення, виявлення способів удосконалення і оптимізації його використання у практичній діяльності людей.

1.4. Призначення та завдання дипломної роботи

Дипломна робота – це індивідуальне завдання науково-дослідницького характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, умі ння самостійно їх застосовувати при розв’язанні конкретних теоретико-методологічних, організаційно-економічних та виробничих завдань.

Написання дипломної роботи має на меті наступне:

- систематизація, закріплення й розширення теоретичних і практичних знань та їх застосування для вирішення наукових і практичних питань економічного характеру;

- розвиток уміння оцінювати реальний стан економічних процесів;

- розвиток навичок самостійної наукової роботи й оволодіння методикою проведення досліджень та експериментування при вирішенні проблем і питань.

Дипломна робота має розкривати індивідуальний підхід автора з погляду виконання дипломної роботи, а також формулювання свого уявлення та висновків щодо висвітлення теми.

 

Розділ 2

Вимоги до порядку викладЕННЯ

матеріалу дипломної роботи

Структура роботи

Дипломну роботу умовно поділяють на такі частини:

- вступна частина, яка містить титульний аркуш, завдання на дипломну роботу, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності);

- основна частина, яка містить, вступ, основний текст роботи, що подається у вигляді розділів та підрозділів;

- висновки та пропозиції;

- список використаних джерел;

- додатки.

Дотримання цієї структури є обов’язковим.

2.2. Вимоги до структурних елементів роботи

Вступна частина містить титульний аркуш, завдання на дипломну роботу, зміст та перелік умовних позначень (за необхідності).

1. Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи. Він має єдину форму для всіх дипломних робіт і оформлюється відповідно до зразка (додаток Б 1,2). Назва теми на титульному аркуші повинна точно відповідати її формулюванню у наказі ректора університету та завданні на дипломну роботу.

2. Завдання на дипломну роботу. В ньому зазначається перелік задач до виконання та термін їх виконання. Строк подання завершеної роботи повинен відповідати строку, зазначеному у наказі ректора університету (додаток А).

Основна частина дипломної роботи складається зі вступу, основного тексту роботи, висновків та пропозицій, списку використаних джерел.

1.Вступ починають з окремої сторінки. У ньому, насамперед, слід розкрити актуальність, сутність і стан дослідження наукової проблематики роботи, після чого навести її загальну характеристику (в нижчеподаній послідовності з урахуванням положень про загальні методи наукового пізнання та схему наукового дослідження). Подається коротке обгрунтування актуальності даного дослідження, мета, завдання і методика розробки теми дипломної роботи, методи дослідження. Необхідно також вказати об’єкт і базу досліджень, джерела інформації, які будуть використані в роботі.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з уже наявними підходами до розв’язання проблеми чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність (політичну, соціальну, економічну, наукову) і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Для цього слід дати загальну характеристики проблеми з урахуванням ступеня її розробки, вказуючи, які завдання вирішено, які прогалини знань існують; зазначити, які вчені і спеціалісти займаються обраною темою (проблемою, питанням), у чому полягають основні здобутки попередніх дослідників теми; розкрити теоретичну та емпіричну бази дослідження.

Мета і завдання дослідження. Формулюють головну мету роботи, що може мати кілька складових, і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Мета роботи випливає з її тематики.

Об’єкт і предмет дослідження. описують проблемну ситуацію, обрану для дослідження, яка визначає тему дипломної роботи.

Об'єкт дослідження– це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження мститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії накового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Сама на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Наводять перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Указані методи повинні мати тісний зв’язок зі змістом роботи, тобто слід стисло, але по суті описати, які саме проблеми досліджували за допомогою того чи іншого методу.

2. Основний текст роботи – це виклад відомостей про об'єкт і предмет дослідження, які є необхідними і достатніми для розкриття сутності роботи та її результатів.

Основний текст роботи складається з розділів, які можна ділити на пункти або на підрозділи і пункти. У пунктах, якщо потрібно, виокремлюють підпункти. Кожен розділ починають з нової сторінки. Розмір кожного з них має бути пропорційно рівним в загальному обсязі основного тексту роботи.

Текст розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів має містити закінчену інформацію, викладений послідовно, логічно, юридично аргументовано, з висвітленням наявних проблем. Якщо з тієї чи іншої теми (проблеми, питання) у літературі існують різні точки зору, їх слід навести, проаналізувати, позначити найбільш вдалу або, може, і відмітну від інших власну позицію з цього приводу.

Перший розділ має теоретичне спрямування. У ньому розглядається сутність проблеми, досліджуваного питання; викладаються основні напрямки її вирішення.

У першому розділі проводиться: аналітичний огляд наукової і періодичної літератури з питань, що досліджуються; висвітлення теоретичних основ вибраної теми дипломної роботи з урахуванням нових форм і методів господарювання в умовах формування ринкової економіки; визначення свого ставлення до праць, дискусійних питань, що розглядаються; обґрунтування своєї точки зору з досліджуваних питань.

Перший розділ не повинен бути великим за розміром і не може включати загальні питання, а лише конкретні, що мають безпосереднє відношення до теми досліджень.

Другий розділ містить вивчення фактичного стану досліджуваної проблеми (галузі, виду діяльності) за матеріалами конкретного підприємства. Подається: характеристика об’єкта дослідження на основі фактичного матеріалу; опис основних показників діяльності підприємства, організації чи установи у взаємозв'язку з визначеною темою дослідження; технологія обліку даних, методика їх аналізу і контролю; аналіз окремих елементів об’єкта дослідження, структурно-динамічних змін, надання причинно-наслідкової оцінки цих змін за останні 3-5 років. Організаційно-економічний аналіз стану досліджуваного об'єкта повинен бути досить глибоким і цілеспрямованим, ґрунтуватися на використанні великого фактичного матеріалу. Досліджувані фактичні дані повинні охоплювати не менше 3-5 років.

Розділ починається з короткого опису природних і економічних умов, у яких функціонує досліджуване підприємство. Важливо звернути увагу на ті умови, що спричиняють найбільш істотний вплив на характер і результати виробничої діяльності.

В залежності від особливостей конкретної теми дослідження зміст аналітичної частини може включати детальний розгляд окремих питань. Важливо щоб аналітична частина дозволяла розкрити не лише власне сучасний стан, а й визначити шляхи удосконалення. Економічний аналіз в аналітичній частині роботи має аргументовувати висновки (оцінку стану), тому він повинен супроводжуватись переконливими розрахунками і матеріалами власних (авторських) спостережень, що мають високу достовірність.