Будова нервово – м`язового синапса

3) ворота.

Селективна ділянка • а б

Рис. 2.3. Схематичне зображення хемозбудливого (лігандзалежного) іонного каналу, що активуєтьсяацетилхоліном (АЦХ, медіатором синапсу): Канал утворений макромолекулою білка, зануреною в біліпідний шар мембрани. Ворота каналу управляються хеморецептором. До взаємодії молекули АЦХ з рецепто­ром ворота закриті (а) Вони відкриваються при зв`язуванні АЦХ з рецептором (б).

Механізм передачі збудження через синапс

ПД, який поширюється нервовим волокном, досягає пресинаптичної мембрани.

Деполяризація мембрани, що при цьому виникає, відкриває кальцієві канали й іони кальцію за градієнтом концентрації надходять усе­редину нервового закінчення і взаємодіють з кальмодуліном.

Це спричи­нює злиття мембран частини пухирців із пресинаптичною мембраною, при цьому вони руйнуються і трансмітер(АХ) виходить у синаптичну щілину в ділянках синаптичних потовщень, які називаються активними зонами. Та­ким чином, надходження трансмітера в синаптичну щілину відбувається порціями (квантами).

Дифундуючи через синаптичну щілину, трансмітер зв'язується із відповідними рецепторами постсинаптичної мембрани, що призводить до відкриття активаційних воріт натрієвих каналів і пасивного потоку іонів натрію усередину м'язового волокна. У результаті мембрана деполяризується, тобто розвивається збудливий постсинаптичний потенціал (ЗПСП).

Він має властивості локальної відповіді: не поширюється по мембрані і не підлягає закону "усе або нічого". Чим більше виділяється трансмітера, тим більше ЗПСП.

Однак ця деполяризація не має регенера­тивного характеру, оскільки для хемозбудливих каналів не властива електрозбудливість. У разі досягнення критичного рівня деполяризації струми, що виникають між деполяризованою постсинаптичною мембра­ною і сусідніми ділянками електрозбудливої мембрани м'язового волокна, викликають у них генерацію ПД, який поширюється мембраною м'язово­го волокна і запускає процес м'язового скоро-

чення.