Агранулярна ендоплазматична сітка

або саркоплазматичний ретикулум)

— це внутрішня транспортна система м'язової клітини (волокна), яка складається з розміщених між міофібрилами поздовжніх трубочок з розширеннями термінальними цистернами на кінці.

Саркоплазматичний ретикулум (СР) - це мережа, утворена зі з'єднаних між собою цистерн, трубочок та пухирців.

До цистерн СР тісно прилягають так звані Т-трубочки, поверхневі мембрани яких втискуються перпендикулярно у м'язове волокно. Вони оточують кожну міофібрилу і таким чином сполучаються своїми порожнинами з міжклітинним середовищем.

Цистерни разом з трубочками об'єднуються у тріади (див. мал. 3.4), які відіграють головну роль у передачі сиг­налу з поверхні волокна до скоротливого механізму — міофібрил.

На мембранах СР працює кальцієва помпа, яка накачує іони кальцію із саркоплазми у порожнину ретикулума, в результаті чого ство­рюється градієнт їх концентрації між саркоплазмою і СР.

2)Будова та функції нервово-м’язового синапсу. Механізм поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.

Передавання збудження з нервового волокна на м'яз відбувається через нервово-м'язовий синапс, який побудований так (рис. 12). Вона має:

1) нервове закінчення (кінцева частина аксона, яка ще називається пресинаптичною бляшанкою),

2) пресинапличну мембрану,

3) синаптичну щілину,

4) постсинаптичну мембрану.

Нервове волок­но, яке підходить до м'язової клітини, втрачає мієлін і розширюється, ут­ворюючи нервове закінчення.

Та частина мембрани нервового закінчення, що прилягає до м'язової клітини, називається пресинаптичною мембра­ною.

Частина мембрани м'язового волокна біля нервового закінчення називається постсинаптичною мембраною.

Між цими двома мембранами розташована синаптична щілина.

У нервовому закінченні міститься трансмітер ацетилхолін, яким за­повнені синаптичні пухирці (везикули) діаметром близько 50 нм. Крім то­го, у міжклітинній рідині концентрація іонів кальцію більша, ніж у нерво­вому закінченні.