ВІДКРИТО ПАМ’ЯТНИК Святославу Хороброму

Наш часопис "Сварог" (№ 10, 1999) у матеріалі "Яким бути пам'ятнику Святославові?" піднімав питання про необхідність увічнення пам'яті славетного князя. 20 липня на День Перуна 2001 р. до 10-річчя з дня Незалежності України Об'єднання Рідновірів України заснувало нагороду срібний Орден Святослава Хороброго для нагородження активних діячів Відродження Рідної Віри. Це була перша ініціатива, яка випередила і Президентський Указ 2002 р. про встановлення пам'ятника славному князю-рідновіру, і добру справу Нацбанку України, який у жовтні 2002 р. увів в обіг срібну монету "Святослав" (див. публікації "Сварог" № 13–14, с. 3, 7). Нещодавно ці починання були продовжені. Здійснилась мрія Рідновірів України – у Києві відкрито пам'ятник Великому Руському князю-полководцю, переможцю Хазарії і невтомному борцю з юдо-християнством, Святославу Хороброму. Ініціаторами цієї поважної справи стала Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), яка вважає князя Святослава своїм ідеологічним символом. Авторами монумента стали молоді скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов, які зобразили князя "після ратного звершення, коли він після звитяги опустив свій меч і в роздумах про долю свого народу застиг на віки". На гранітному постаменті два динамічні бронзові образи кінного русича з переможно піднятим списом, та переможеного хозарина, падаючого з коня. Напис на пам'ятнику: "Святославу Хороброму, переможцю Хазарії, від вдячних нащадків" (див. фото внизу). Звернення до пам'яті Святослава для МАУП не випадкове – цей навчальний заклад покликаний виховувати майбутніх державних діячів, для яких приклад князя-державника є священним. Однією з проблем, якими займається МАУП є вивчення витоків української культури і державності. Саме за князя Святослава Русь мала найширші кордони за всю її історію. Наступні, вже охрищені князі, тільки втрачали свої землі. Саме в язичницькі часи Русь була великою і могутньою державою, знаною у всьому світі. Цього не зміг не визнати і християнський книжник Іларіон, написавши про воїнство Руське: "мужністю і хоробрістю прославилися в багатьох країнах, а перемоги їхні і силу згадують донині і славлять. Не в убогій бо й невідомій землі владарювали, а в Руській, яку знають і до якої прислухаються по всіх Чотирьох Кінцях Землі". Відродження слави Предків – справа, що заслуговує великої похвали з точки зору Звичаю Рідної Віри. Загинув славетний князь-воїн 8 березня 972 р. на о. Хортиця. Хай воскресне в Україні героїчний дух мужнього лицаря-Переможця!