Тема № 9. Словотвірна система української мови

 

Теоретичні питання:

 

1. Поняття словотвірної системи

2. Словотвірна категорія, словотвірні ряди, словотвірні розряди, словотвірні класи.

3. Словотвірний тип.

4. Словотвірна модель

 

Література:

 

1. В.О. Горпинич. Українська словотвірна дериватологія. – Дніпропетровськ, 1998. – С.99-106.

2. Н.Ф. Клименко. Як народжується слово. – К.: Рад. шк., 1991. – С.213-220.

3. Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Рад. шк., 1979. – С.76-90.

 

1. Словотвірний аналіз похідної лексики базується на системному характері.

Поняття словотвірна система мови визначається як сукупність взаємопов’язаних одиниць словотвору даної мови, які функціонують на певному етапі її розвитку.

Словотвірними одиницями є похідні слова різної словотвірної структури, словотвірні пари, словотвірні гнізда, словотвірні типи, моделі, парадигми тощо. Основною словотвірною одиницею вважається похідне слово.

Мовознавці по-різному визначають словотвірну систему мови: як сукупність, систему словотвірних типів (Арутюнова, В. Лопатін, В. Горпинич); як сукупність словотвірних моделей (Кубрякова, Васильченко) чи словотвірних класів (І. Ковалик, Б. Головін) тощо.

2. Найбільшим і найзагальнішим підрозділом словотвірної системи мови є словотвірні класи, в які об’єднуються похідні слова за належністю до однієї і тієї ж частини мови. Їх кількість залежить від кількості частин мови. Так, у сучасній українській мові є словотвірні класи похідних іменників, прикметників, числівників, дієслів тощо.

У складі словотвірних класів виділяють словотвірні розряди, які об’єднують похідні слова, що утворюються одним і тим же способом, наприклад: розряд суфіксальних іменників.

У межах словотвірних розрядів розрізняють словотвірні категорії похідних слів залежно від частиномовної належності твірних основ, наприклад: категорія відсубстантивних суфіксальних іменників (вітрище, ручище, морозище).

У рамках словотвірних категорій виділяють словотвірні ряди похідних, що характеризуються спільністю словотворчих формантів, наприклад: ряд віддієслівних постфіксальних дієслів із постфіксом -ся (митися, взуватися, малюватися).

3. Поняття “словотвірний тип” є одним з центральних понять системи словотворення.

Словотвірний тип – це група слів однієї частини мови, які побудовані за єдиною схемою й об’єднуються за такими рисами:

а) спільністю частиномовної належності твірних слів;

б) спільністю (за значенням і структурою) форманта і способу словотворення;

в) спільністю словотвірного значення.

Словотвірний тип – це схема побудови слів певної частини мови. Так, слова гітарист, флейтист, бандурист становлять один словотвірний тип, бо всі вони іменники, утворюються від іменника, мають спільний формант -ист зі значенням особи, мають спільне словотвірне значення – особи за назвою музичного інструмента.

Похідні слова, в яких не збігається хоч одна з трьох ознак, належать до різних словотвірних типів.

Розрізняють продуктивні і непродуктивні словотвірні типи. Словотвірний тип, який утворює довгі ряди похідних слів, є незамкненим рядом похідних і поповнюється новими утвореннями, називається продуктивним типом, наприклад: віддієслівні іменники на -нн(я), що позначають опредмечені дії, процеси (виховання, змагання, виконання тощо).

Якщо словотвірний тип об’єднує невелику, кількісно обмежену групу слів, замкнутий ряд похідних, то це непродуктивний тип. Наприклад: слово цвіль становить окремий словотвірний тип.

4. Словотвірна модель – це схема побудови похідних слів, яка характеризується двома обов’язковими ознаками:

а) спільністю частиномовної належності похідних і твірних слів;

б) тотожністю форманта.

Так, до одномодельних належать такі похідні: навушник, наручник, нарукавник (усі іменники, утворені від іменника, формант – префікс на- і суфікс -ник) творяться за моделлю “На- + ІО + -ник”.

У мові всі похідні слова утворюються за конкретними моделями.

Моделі бувають регулярні, коли до твірних основ регулярно приєднуються словотворчі засоби за однією схемою (моделлю), наприклад: Рига → ризький, Париж → паризький, Київ → київський та ін.; і нерегулярні, за якими в сучасній мові нові слова не утворюються, наприклад: за моделлю “ДО + -ух” – пастух утворене одне слово.