Кримінологічна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності

Згідно зі статистичною звітністю правоохоронних органів до злочинів економічної спрямованості традиційно відносять три види злочинів: а) злочини проти власності (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем); б) злочини у сфері господарської діяльності; в) злочини у сфері службової діяльності.

Злочини у сфері господарської діяльності в Україні та окремі її і види, в період з 1990 по 2001 рік, характеризувалися високим рівнем і постійною тенденцією до зростання. Так, якщо у 1990 році загальна кількість зареєстрованих злочинів економічного спрямування становила 35 723, у 2001 році - близько 70 тис. А з 2005 року по теперішній час простежується стійка тенденція до зниження виявлених, зареєстрованих злочинів економічного (стр. 175)спрямування. Так, якщо у 2005 році виявлені і зареєстровані злочини економічної спрямованості склали 45 107, то у 2006 - 42 606, у 2007 - 42 755, у 2008 - 38 607, а в 2009 - 36 634.

Злочини проти власності у 2005 році становила 17 535, у 2006 - 16 926, у 2007 - 17 396, у 2008 - 13 594, у 2009 - 13 366. Відповідно, злочинів у сфері господарської діяльності було зареєстровано у 2005 - 8 974, у 2006 - 8 726, у 2007 - 9 929, у 2008 - 8 638, у 2009 - 8 176. Злочини у сфері службової діяльності склали у 2005 - 17 922, у 2006 - 16396, у 2007 - 15 555,у 2008 - 15 495,у 2009- 14 159.

А засуджується за вчинення злочинів економічної спрямованості незначна кількість осіб. Так, 2008 року за вчинення злочинів проти власності засуджено 687 осіб, у сфері господарської діяльності - 3 943, у сфері службової діяльності - 2 927.

Найбільша кількість злочинів за 2005-2008 роки вчинювалась у бюджетній сфері, в агропромисловому комплексі, на об'єктах паливно-енергетичного комплексу, у сферах приватизації, банківської і зовнішньоекономічної діяльності.

У структурі виявлених у 2009 році злочинів найбільшу питому вагу мають наступні злочини: виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (1 522), зайняття забороненими видами господарської діяльності (1 440), фіктивне підприємництво (1 152), порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (1 149), шахрайство з фінансовими ресурсами (747). У сукупності вони складають 73,5% від усіх виявлених злочинів у сфері господарської діяльності.

Проведений статистично-кримінологічний аналіз стану економічної злочинності в Україні протягом останніх років дає можливість зробити такі зазначені нижче висновки.

Аналіз стану злочинності у сфері господарської діяльності, заснований лише на статистичних показниках і даних вибіркових досліджень, не може напевно відтворювати навіть структурних відносин у ній. Використання статистичного інструментарію для оцінки тенденцій злочинів у сфері господарської діяльності значно обмежені. Передусім це стосується невизначеності поняття «злочинів (стр. 176) економічної спрямованості» та «злочинів у сфері господарської діяльності» і кола тих злочинів, які ним охоплюються. Це обумовлює й те, що на практиці межі економічної злочинності визначаються досить довільно. І як наслідок цього статистична картина злочинів у сфері господарської діяльності може бути суттєво зміненою без змін її реального стану, а лише через зміни у законодавчому визначенні цих злочинів, правил реєстрації і обліку, активності діяльності правоохоронних органів.

Домінуючою кримінологічною тенденцією в умовах трансформації економіки України, форм власності й інших соціальних перетворень стало зростання рівня злочинності у сфері господарської діяльності, криміналізація всієї системи суспільних відносин і галузей економіки, зрощення злочинності економіки і політики, але це не відображено у показниках правової статистики. У загальній структурі злочинності злочини у сфері господарської діяльності становлять 1,9%.

Розвиток цих злочинних проявів відбувається не лише в напрямі кількісного зростання, але і зростання їх тяжкості, розмірів заподіяної шкоди національній та економічній безпеці держави, застосування дедалі кваліфікованіших способів їх вчинення, поглиблення масштабів корумпованості й організованості.

Особливістю злочинності у сфері економіки в Україні є те, що вона зосереджена не у сфері кримінального бізнесу (наркобізнес, ігорний бізнес, проституція, торгівля людьми, зброєю), як у багатьох західних країнах, а переважно у сфері господарської діяльності.

Загальна динаміка злочинності у сфері економіки у період І 1990-1996 років характеризується обвальним зростанням, а f починаючи з 1997 по 2005 роки відносною стабілізацією, а від 2005 року - стабільною тенденцією до зниження. Уповільнення темпів зростання злочинів у сфері економіки обумовлене І насамперед високим рівнем латентності, неповним виявленням і реєстрацією, лібералізацією правоохоронної діяльності.

Динаміка окремих видів і груп злочинів у сфері господарської і діяльності значною мірою залежала від змін у кримінальному К законодавстві, структурі правоохоронних органів, показників В статистичного обліку щодо посилення боротьби з окремими видами господарських злочинів. (стр. 177)